ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2007 р.
№ 18/336
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. -головуючого,
Костенко Т.Ф.,
Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали
касаційної скарги
сільськогосподарського товариства з обмеженою
відповідальністю "Тимірязівське", с. Кленівка Амвросіївського
району Донецької області
на постанову
Донецького апеляційного господарського суду
від 12.12.2006р.
у справі
господарського суду Донецької області
за позовом
Державного управління екології та природних ресурсів в
Донецькій області, м. Донецьк
до
сільськогосподарського товариства з обмеженою
відповідальністю "Тимірязівське", с. Кленівка Амвросіївського
району Донецької області
про
відшкодування суми збитків, заподіяних навколишньому
природному середовищу в сумі 16658 грн. 30 коп.
за участю представників:
позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
Державне управління екології та природних ресурсів в
Донецькій області звернулось до господарського суду Донецької
області з позовною заявою до сільськогосподарського товариства з
обмеженою відповідальністю "Тимірязівське" (далі СТОВ
"Тимірязівське") про відшкодування збитків, заподіяних
навколишньому природному середовищу, в сумі 16658, 30 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від
05.10.2006р. у справі №18/336 в позові відмовлено, в зв'язку з
недоведеністю позовних вимог.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
12.12.2006р. у справі №18/336 рішення господарського суду
Донецької області від 05.10.2006р. з даної справи скасовано, а
позов задоволено.
Постанова мотивована обгрунтованістю позовних вимог, з
посиланням на Конституцію України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, Закон України
"Про охорону навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ) (1264-12)
,
Закон України "Про рослинний світ" ( 591-14 ) (591-14)
, ст.ст. 33, 34, 43
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Не погоджуючись з вказаною постановою у даній справі, СТОВ
"Тимірязівське" звернулось з касаційною скаргою до Вищого
господарського суду України, в якій просить постанову скасувати та
залишити без змін рішення господарського суду Донецької області
від 05.10.06р. з даної справи, мотивуючи скаргу тим, що судом
порушені норми матеріального та процесуального права, а саме ст.
43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, п.п. 1.3, 3.2 "Правил утримання
зелених насаджень міст та інших населених пунктів України",
затверджених наказом Державного комітету України по
житлово-комунальному господарству №70 від 29.07.94р.
У відзиві Державного управління екології та природних
ресурсів в Донецькій області на касаційну скаргу, останній просить
постанову Донецького апеляційного господарського суду від
12.12.2006р. у справі №18336 залишити без змін, а касаційну скаргу
без задоволення.
Сторони у даній справи не реалізували своє процесуальне право
на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального та процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи
наступне.
Як встановлено апеляційним господарським судом, державними
інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Східної
регіональної екологічної інспекції Державного управління екології
та природних ресурсів в Донецької області за участю головного
інженера СТОВ "Тимірязівське" 21.02.2006р., на підставі ст. 20
Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"
( 1264-12 ) (1264-12)
, здійснена перевірка дотримання вимог
природоохоронного законодавства лісного масиву, розташованого в с.
Кленівка Амвросіївського району Донецької області в районі
сільського кладовища.
Перевіркою встановлено факт несанкціонованої рубки
живоростущих дубів та ясенів у кількості 50 штук, за висновками
якої Східною регіональною екологічною інспекцією Державного
управління екології та природних ресурсів в Донецькій області
складений акт перевірки дотримання вимог природоохоронного
законодавства по факту вирубки дерев № без номеру від 21.02.2006р.
Вказаний акт № без номеру від 21.02.2006р., як встановлено
апеляційним господарським судом, укладено відповідно до вимог ст.
26 Закону України "Про рослинний світ" ( 591-14 ) (591-14)
, ст. 40 Закону
України "Про охорону навколишнього природного середовища"
( 1264-12 ) (1264-12)
, п. 4.6 "Правил утримання зелених насаджень міст та
інших населених пунктів" та Методичними рекомендаціями про порядок
проведення інспекторських перевірок дотримання вимог
природоохоронного законодавства, а розрахунок розміру збитку,
завданого державі внаслідок порушення лісового законодавства
складений відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1464
від 05.12.1996р ( 1464-96-п ) (1464-96-п)
. "Про такси для обчислення розміру
шкоди, завданої лісовому законодавству", Закону України "Про
рослинний світ" ( 591-14 ) (591-14)
та підтверджує факт несанкціонованої
вирубки дерев.
Державне управління екології та природних ресурсів в
Донецької області направило відповідачу претензію №02-2632 від
04.05.2006р. в якій зазначило, про заподіяний державі збиток на
суму 16 658,30 грн.
Відповідач претензію не визнав та суму збитків у розмірі 16
658,30 грн. не сплатив.
Як встановлено апеляційним господарським судом, в порушення
п. 4.6. "Правил утримання зелених насаджень міст та інших
населених пунктів України" відповідач не має спеціального дозволу
(ордеру) на знесення та пересадку дерев, чагарників, газонів,
квітників.
Статтею 40 Закону України "Про рослинний світ" ( 591-14 ) (591-14)
№591-ХIV від 09.04.1999р. встановлено, що порушення законодавства
про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну,
цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з
законами України. Зокрема відповідальність за порушення
законодавства про рослинний світ несуть особи винні у
протиправному знищенні або пошкодженні об'єктів рослинного світу.
Відповідно до приписів ст. 68 Закону України "Про охорону
навколишнього середовища" ( 1264-12 ) (1264-12)
№ 1264-ХII від 25.06.1991
р. підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані
відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення
законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в
порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Враховуючи встановлене господарським судом апеляційної
інстанції та приписи вказаних норм матеріального права, колегія
суддів погоджується з висновками апеляційного господарського суду
викладених у оскаржуваній постанові, яка відповідає положенням
ст.105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та вимогам наведених в постанові
Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. "Про судове
рішення".
Зазначене спростовує доводи касаційної скарги щодо
неправильного застосування господарським судом апеляційної
інстанції норм матеріального та процесуального права, які
зводяться до оспорювання висновку суду стосовно доведеності
обставин справи та намагань відповідача надати перевагу його
доказам над іншими, що суперечить вимогам статті 111-7 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, а тому не можуть впливати на правильність та
законність судового рішення, в зв'язку з чим підстав для
скасування законного та обгрунтованого судового акту колегія не
вбачає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11 -
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
12.12.2006р. у справі № 18/336 залишити без змін.
Головуючий суддя В.С. Божок
Судді: Т.Ф. Костенко
Г.П. Коробенко