1/319-15/85 Про розірвання кредитної угоди; визнання припиненими договору застави та договору іпотеки - Текст документа

Рішенням господарського суду Львівської області від 20.06.2006 р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.12.2006р. з даної справи, частково задоволено позов приватного підприємства "Астро" до ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії в м. Львові. Розірвано кредитну угоду від 13.05.2004р. №6004К27, визнано припиненими договір застави від 13.05.2004 р. №6004Z60 і договір іпотеки від 14.05.2004 р. №6004Z62, укладені між сторонами. В частині скасування заборони на відчуження заставленого майна у позові відмовлено.

Судові рішення мотивовано тим, що відкриваючи спірний акредитив всупереч заяві позивача про відкриття акредитиву, відповідач істотно порушив Кредитну угоду від 13.05.04 року №6004К27, яка підлягає розірванню на підставі ч.2 ст. 651 ЦК України (435-15) . Як наслідок договір застави від 13.05.04 року № 6004Z60 та Договір іпотеки від 14.05.04 року № 6004Z62 відповідно до ст. 539 ЦК України (435-15) , ст.28 Закону України "Про заставу" (2654-12) та ст.17 Закону України "Про іпотеку" (898-15) також підлягають припиненню в зв'язку з припиненням основного зобов'язання шляхом розірвання Кредитної угоди від 13.05.04. №6004К27.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою у даній справі ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії в м. Львові звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в частині задоволення позову та відмовити в позову з огляду на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права.

У запереченні на касаційну скаргу ПП "Астро" просить залишити рішення та постанову без змін, а скаргу без задоволення.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 07.02.2007р. до 14.02.2007р.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково враховуючи наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом, 13.05.04 року між ПП "Астро" та ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі Філії ВАТ "Укрексімбанк"в м. Львові укладено Кредитну угоду №6004К27 відповідно до умов якої відповідач зобов'язався відкрити позивачу невідновлювану кредитну лінію в розмірі 510 000,00 євро.

Відповідно до ст.1, п.2.2 ст.2, ст.6 Кредитної угоди, кредит надавався для оплати позивачем поставок за Контрактом від 01.08.03 року №01/08, укладеного з фірмою "ТLS Тесhnіk GmbН&Со Sреzіаlрulvег КG" де остання виступала продавцем обладнання, а позивач - покупцем. Оплата поставки повинна бути здійснена шляхом перерахування авансу в розмірі 40% вартості обладнання та відкриття на решту суми акредитиву, згідно умов Контракту від 01.08.03 року № 01/08 (п.5.2 Контракту).

Додатком №1 до Кредитної угоди передбачено умови виплат по кредиту, а саме: попередня оплата в сумі 290000 євро та відкриття акредитиву на решту суми кредиту - 220000 євро.

Відповідно до Контракту №01/08 від 01.08.03 року зі змінами від 26.04.04 року, позивач зобов'язався придбати технологічне обладнання. Умови поставки обладнання - DDU м. Львів, згідно Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати "Iнкотермс"в редакції 2000 року (п.3.1. Контракту № 01/08).

Пунктом 3.3. Контракту передбачено умовою передачі Покупцю обладнання - отримання Продавцем передоплати та безвідкличного підтвердженого акредитиву, відкритого на умовах, встановлених Контрактом.

Згідно п.п.5.2., 5.3 Контракту №01/08 40% вартості обладнання (290000,00 євро) Покупець сплачує авансом, на решту суми в користь Продавця відкривається безвідкличний підтверджений акредитив, умови оплати яким визначено п.5.4, а саме: - 50% від суми Контракту після представлення комерційного рахунку-фактури, відвантажувальних документів, свідоцтва походження товару, сертифікат якості, - 10% від суми Контракту після представлення підписаних обома сторонами Акта приймання та Акту про ввід в експлуатацію обладнання.

Як встановлено судами, платіжним дорученням від 21.05.2004р. №1, позивач перерахував на рахунок Фірми "ТLS Тесhnіk GmbН&Со Sреzіаlрulvег КG" 290000,00 євро, що складає 40% вартості обладнання яке підлягало поставці згідно Контракту №01/08.

09.06.2004 року позивач звернувся до відповідача з заявою, прийнятою до виконання відповідачем, про відкриття документарного акредитива згідно з умовами Контракту № 01/08 на суму 435000,00 євро. Пункт 46А вказаної заяви містить умови оплати за акредитивом, що відповідають умовам п.5.4 Контракту №01/08, а саме, у випадку надання бенефіціаром (Фірмою "ТLS Тесhnіk GmbН&Со Sреzіаlрulvег КG") комерційного рахунку; автонакладної адресованої вантажоодержувачу (відвантажувальні документи), сертифікату походження товару виданого торгово-промисловою палатою країни виробника та сертифікату якості.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що листом № 204 від 09.06.2004 року позивач надав роз'яснення щодо пункту 46-А заяви про відкриття документарного акредитиву від 09.06.2004 року після чого відповідач відкрив 15.06.2004р. на користь фірми "ТLS Тесhnіk GmbН&Со Sреzіаlрulvег КG" акредитив № 040941V276 на суму 435000,00 євро в рядку 46А якого, як умова вчинення платежів банку, зазначено обов'язок бенефіціара надати CMR (міжнародну автодорожню товаротранспортну накладну) з печаткою заявника (позивач) як підтвердження отримання цього товару, що на думку господарського суду 1-ї та 2-ї інстанції суперечить умовам Контракту № 01/08 за яким беніфіціар мав надати лише відвантажувальні документи (автонакладну).

На підставі встановленого господарські суди 1-ї та 2-ї інстанції дійшли висновку, що відповідачем відкрито акредитив всупереч заяві позивача про відкриття акредитиву, умовам Кредитної угоди № 6004К27 та Контракту №01/08, чим порушено зобов'язання за Кредитною угодою, оскільки вимога про надання міжнародної автодорожньої товаротранспортної накладної з відміткою отримувача товару про його отримання відповідачем включена до умов акредитиву на власний розсуд.

Однак з такими висновками судів попередніх інстанцій колегія не погоджується, оскільки вони не грунтуються на фактичних обставинах справи та суперечать матеріалам справи.

Відповідно до п. 1.5 розділу I, п. 1.1. розділу II Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 03.12.03 року № 514, акредитив вичиняється відповідно до заяви про відкриття акредитива.

Як вбачається із листа позивача № 204 від 09.06.2004 року (а.с. 66 т.2) про роз'яснення пункту 46-А його заяви від 09.06.2004 року про відкриття акредитиву, враховуючи відкриття акредитиву частинами по 50 % та 10 % в залежності від представлення підтверджуючих документів, позивач надав відповідачу роз'яснення наступного змісту: "відкриття частини акредитиву в сумі 362500 євро (50%) здійснити після представлення документів, серед переліку яких міститься і автонакладна, адресована ПП "Астро" з відміткою про одержання товару.

Зазначивши про лист позивача № 204 від 09.06.2004 року лише як факт його існування, господарський суд 1-ї та 2-ї інстанції залишили його зміст без належного дослідження та оцінки на відповідність зазначеного в листі позивача умовам Кредитної угоди № 6004К27 та Контракту № 01/08, а також оцінки дій відповідача щодо дотримання останнім норм чинного законодавства та своїх зобов'язань за Кредитною угодою.

А за таких умов висновки суду 1-ї та 2-ї інстанцій про порушення відповідачем своїх зобов'язань за Кредитною угодою № 6004К27, що стало підставою для її розірвання згідно ч.2 ст.651 ЦК України (435-15) , та визнання припиненими договору застави № 6004Z60 від 13.05.2004 р. і договору іпотеки № 6004Z62 від 14.05.2004 р., укладених між сторонами у справі, колегія визнає передчасними.

Поза увагою господарського суду 1-ї та 2-ї інстанції залишились і угоди № 1-5 про внесення змін до Кредитної угоди № 6004К27 на підставі ч. 1 ст. 604 ЦК України (435-15) .

Так згідно з Угодою № 1 від 28.10.2004р. про внесення змін до Кредитної угоди № 6004К27 пункт 2.1 цієї угоди викладено в новій редакції, згідно з якою розмір кредитної лінії зменшено з 510 000,00 євро до 290 000,00 євро, що додатково підтверджено угодами №№ 2-5 про внесення змін до Кредитної угоди від, відповідно, 28.02.2005р., 04.03.2005р., 01.06.2005р., 31.08.2005р.

Зазначене свідчить, що на час розгляду даної справи зобов'язання за Кредитною угодою в частині кредитних коштів, які підлягали використанню для фінансування відкриття акредитиву, були припинені.

Натомість залишилась заборгованість позивача перед відповідачем за основним боргом по кредиту за Кредитною угодою № 6004К27 в сумі 290 000,00 євро, яка утворилась не в зв'язку з кредитуванням для відкриття акредитиву, а в зв'язку з кредитуванням для проведення попередньої оплати за Контрактом №01/08, погашення якої відповідно до ст. 193 ГК України (436-15) та ст.526 ЦК України (435-15) є обов'язком позивача за Кредитною угодою №6004К27, що господарськими судами попередніх інстанцій також не враховано та залишено без належної оцінки.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах. Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Рішення та постанова судів попередніх інстанцій не відповідають зазначеним вимогам, оскільки не грунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та не містять посилання на норми матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах, зокрема глави 71 та 74 Цивільного кодексу України, які покликані врегульовувати такі правовідносини сторін у даній справі.

Отже, враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 111-7 ГПК України (1798-12) касаційна інстанція- не наділена повноваженнями щодо вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирання нових доказів або додаткової перевірки доказів, а господарськими судами порушено вимоги ст. 43 ГПК України (1798-12) щодо оцінки доказів на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, колегія вважає рішення та постанову господарських судів такими, що підлягають скасуванню в частині розірвання кредитної угоди і визнання припиненими договору застави та договору іпотеки з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції в цій частині.

В решті рішення місцевого та постанова апеляційного господарського суду в частині відмови в позові про скасування заборони на відчуження заставленого майна відповідають чинному законодавству України та обставинам справи, отже і підстави для їх скасування в цій частині відсутні.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.12.2006р. та рішення господарського суду Львівської області від 20.06.2006 р., у справі № 1/319-15/85 в частині розірвання кредитної угоди № 6004К27 від 13.05.2004р. та визнання припиненими договору застави № 6004Z60 від 13.05.2004 р. і договору іпотеки № 6004Z62 від 14.05.2004 р., укладених між ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії в м. Львові та ПП "Астро" скасувати.