ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.02.2007 Справа N 41/187
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 05.04.2007
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т.Дроботової - головуючого,
Н.Волковицької, Л.Рогач
за участю представників:
Позивача - не з'явився, про час і місце слухання справи
повідомлений належним чином
Відповідачів - Аверкова В.О. дов. від 17.01.07 р.,
Антоненко І.В. дов. від 17.01.07 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державного підприємства "Укорконверс"
на постанову від 26.06.2006 року Київського апеляційного
господарського суду
у справі N 41/187 господарського суду міста Києва
за позовом Прокурора м. Львова в інтересах держави в особі
Львівської міської ради
до
третя особа Державного підприємства "Укорконверс" Корпорація
будівельних підприємств "Галичартбуд"
про розірвання договору
В С Т А Н О В И В:
Прокурор м. Львова в інтересах держави в особі Львівської
міської ради звернувся до господарського суду міста Києва з
позовом до Державного підприємства "Укорконверс" про розірвання
договору оренди землі від 27.05.2005 року.
Рішенням від 03.04.2006 року господарського суду міста Києва
у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
За апеляційною скаргою прокурора м. Львова в інтересах
держави в особі Львівської міської ради Київський апеляційний
господарський суд постановою від 26.06.2006 року рішення
господарського суду скасував а позов задовольнив.
Державне підприємство "Укорконверс" подало до Вищого
господарського суду України касаційну скаргу на постанову
Київського апеляційного господарського суду в якій просить
постанову скасувати, а справу направити на розгляд до
господарського суду, мотивуючи касаційну скаргу доводами про
порушення норм процесуального права.
Заявник в касаційній скарзі наголошує на тому, що судом в
порушення статті 111-10 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
справу було розглянуто без участі відповідача,
оскільки відповідача представляла неналежна особа, яка не мала
права його представляти. Довіреність на дану особу була видана
13 червня 2006 року колишнім керівником відповідача, який в свою
чергу був звільнений 24 березня 2006 року. 06.10.2006 р. було
видано наказ N 67 про визнання недійсними довіреностей виданих за
підписом колишнього керівника Відповідача Коробкіна В.С.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в постанові у даній справі,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Відповідно до статті 111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
підставами для скасування або зміни
рішення місцевого господарського суду або постанови апеляційного
господарського суду є порушення або неправильне застосування норм
матеріального чи процесуального права.
Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку
підставою для скасування рішення місцевого або постанови
апеляційного господарського суду якщо справу розглянуто судом за
відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином
про час і місце засідання суду.
З матеріалів справи вбачається, що слухання справи,
призначене на 19.06.06 р. відкладалось в зв'язку з неявкою
повноважних представників сторін 26.06.06 р.
Ухвала про відкладення розгляду справи, згідно відмітки
канцелярії на звороті ухвали (а.с.116) направлена сторонам
20.06.06 р.
За таких обставин у касаційної інстанції немає підстав
вважати, що будь-хто з учасників процесу не був повідомлений
належним чином про час та місце слухання справи.
Заперечення відповідача стосовно визнання недійсними
довіреностей, виданих колишнім керівником касаційна інстанція не
може прийняти до уваги, оскільки відповідно до статі 215
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, недійсними правочини можуть
бути визнані судом у випадках встановлених Цивільним кодексом
України або їх недійсність встановлена законом (у цьому разі
визнання такого правочину недійсним судом не вимагається).
Що ж стосується скасування довіреності то цей порядок
врегульовано статтею 249 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
та
передбачає, що права та обов'язки щодо третіх осіб, що виникли
внаслідок вчинення правочину представником до того, як він
довідався або міг довідатися про скасування довіреності,
зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її
правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа
знала або могла знати, що дія довіреності припинилася.
Участь представників юридичних осіб у судовому процесі це
процесуальне представництво яке відрізняється від представництва в
господарських правовідносинах та може породжувати певні права та
обв'язки для особи, яку представляють у разі здійснення таких
процесуальних дій, які мають передбачені Господарським
процесуальним кодексом України ( 1798-12 ) (1798-12)
процесуальні наслідки,
як то: відмова від позову, укладання мирової угоди, зміна підстав
та предмету позову, подання скарг, тощо. Визнання позовних або
апеляційних вимог не має процесуальних наслідків та не є для суду
обов'язковим, а оцінюється поряд з іншими доказами за правилами,
встановленими статтею 43 Господарського процесуального кодексу
України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7,
пунктом 1 статті 111-9, статтею 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Постанову від 26.06.2006 року Київського апеляційного
господарського суду у справі N 41/187 господарського суду міста
Києва залишити без змін, а касаційну скаргу Державного
підприємства "Укорконверс" без задоволення.
Головуючий Т.Дроботова
Судді Н.Волковицька
Л.Рогач