ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.02.2007 Справа N 36/448
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя Муравйов О.В.,
судді: Полянський А.Г.,
Фролова Г.М.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу ВАТ трест “Київміськбуд-1”
ім. М.П. Загороднього
на рішення Господарського суду міста Києва від
та постанову 04.10.2006р Київського апеляційного
господарського суду від 04.12.2006р.
у справі № 36/448 Господарського суду міста
Києва
за позовом ТОВ “Будівельно-монтажне
управління-04“
До ВАТ трест “Київміськбуд-1”
ім. М.П. Загороднього
Про стягнення 151291,11 грн.
за участю представників сторін:
позивача: Ткаченко Н.М., дов. б/н від 06.09.2006р.,
Паладченко С.В., дов. б/н від 12.09.2006р.,
відповідача: Збирит О.В., дов. № 56 від 29.03.2006р.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.10.2006р. у
справі № 36/448 (суддя: Трофименко Т.Ю.) позов ТОВ
“Будівельно-монтажне управління-04” до ВАТ трест
“Київміськбуд-1” ім. М.П. Загороднього задоволено повністю:
стягнуто з відповідача на користь позивача 151291,11 грн. боргу,
1512,92 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат
на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
04.12.2006р. (судді: Корсак В.А., Коршун Н.М., Авдеєв П. В.),
вказане рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою відповідач
звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду
міста Києва від 04.10.2006р. та постанову Київського
апеляційного господарського суду від 04.12.2006р. у справі
№ 36/448 та відмовити в задоволенні позову, мотивуючи касаційну
скаргу тим, що оскаржені судові рішення прийняті з порушенням
норм матеріального та процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити без змін
попередні судові рішення, а касаційну скаргу без задоволення.
У зв’язку з виходом судді Фролової Г.М., з лікарняного, Справа
N 36/448 розглядається колегією суддів у постійному складі,
утвореному розпорядженням від 25.08.2005 року № 02-20/13
Заступника Голови Вищого господарського суду України
Осетинського А.Й., у складі: головуючий –Муравйов О.В., судді
Полянський А.Г., Фролова Г.М.
Заслухавши присутніх представників сторін, перевіривши повноту
встановлення обставин справи, колегія суддів Вищого
господарського суду України вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.03.2005р. між сторонами
було укладено договір поставки № 66 (далі – Договір), відповідно
до умов якого позивач (постачальник) зобов’язався поставити та
передати у власність відповідача електротехнічні та
електромонтажні вироби (далі –товар) по об’єкту Розподільчий
пункт 10 кВ забудови урочищ Гончарі-Кожум”яки в Подільському
районі м. Києва, а покупець (відповідач) зобов’язався прийняти
та оплатити товар на умовах визначених цим Договором. Поставка
товару здійснюється партіями. Партією вважається кількість
товару, що поставляється за одною товаро-транспортною накладною
(актом прийому-передачі) (п. 1.1). Номенклатура (асортимент),
кількість, ціна та загальна вартість товару визначається
сторонами в специфікації, яка є невід’ємною частиною договору
(п. 1.2).
П. 4.4 Договору сторони обумовили, що датою поставки кожної
окремої партії товару вважається дата підписання
товаро-транспортної накладної представниками сторін, яким надані
відповідні повноваження. Дата поставки визначає момент переходу
права власності та ризику випадкової загибелі товару.
Термін дії Договору обумовлено з моменту підписання сторонами та
діє до 31.12.2005р., але не раніше моменту повного та належного
виконання сторонами прийнятих на себе зобов’язань.
Згідно п. 4.1 Договору постачальник поставляє товар за письмовим
замовленням покупця. Заявка покупця може бути здійснена із
застосуванням телефонного/факсимільного/поштового зв’язку або
через представника покупця.
П. 5.2. Договору визначено, що сума Договору становить
753328,31грн., в тому числі ПДВ 125554,72грн.
Додатковою угодою № 1 від 09.06.2005р. (а.с.23) до п. 5.2 були
внесені зміни, згідно яких сума договору 992823,96грн., у тому
числі ПДВ 165470,66грн.
У відповідності з п. 6.2 Договору оплата товару здійснюється
покупцем шляхом перерахування 60% передплати на розрахунковий
рахунок постачальника. Друга частина платежу в розмірі 40%
перераховується на розрахунковий рахунок постачальника протягом
10 банківських днів з дати поставки відповідної партії товару
постачальником.
Місцевим судом було встановлено, що позивач поставив відповідачу
товар на загальну суму 994115,07грн., проте, відповідач здійснив
оплату за отриманий товар частково, сплативши позивачу кошти в
сумі 842823,96грн. Решту коштів відповідач не сплатив, внаслідок
чого утворилась заборгованість в сумі 151291,11грн.
У зв’язку з порушенням відповідачем умов Договору щодо
розрахунку позивач звернувся до відповідача з претензією № 726
від 02.06.2006р., про сплату заборгованості, яку останній
залишив без задоволення.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов
договору та вимог цього Кодексу, ( 435-15 ) (435-15)
інших актів
цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -
відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що
звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або
одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не
встановлено договором або законом.
Аналогічні вимоги містяться й у ст.ст. 193, 265 Господарського
кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач виконав взяті на
себе зобов’язання за Договором щодо поставки товару, а
відповідач зобов’язання за цим Договором щодо оплати не виконав,
і має заборгованість перед позивачем у сумі 151291,11 грн., що
підтверджується матеріалами справи.
Отже, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, з
яким погодився і суд апеляційної інстанції, про порушення
відповідачем взятих на себе зобов’язань за Договором з оплати
поставлених позивачем товарів й обґрунтовано задовольнив позовні
вимоги про стягнення основного боргу в сумі 151291,11 грн.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення у рішенні місцевого господарського суду та
постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів
дійшла висновків про те, що господарські суди в порядку
ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
всебічно,
повно і об’єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини
справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в
обґрунтування своїх вимог і заперечень докази.
На підставі встановлених фактичних обставин місцевим
господарським судом з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін,
правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні
правовідносини та прийнято обґрунтоване рішення.
В свою чергу, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1
ст. 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, повторно розглядаючи справу,
повно з’ясував обставини, які мали значення для правильного
розгляду поданої апеляційної скарги. Висновки апеляційного суду
ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та
відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок,
прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає
положенням ст. 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та вимогам, що
викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від
29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
зі
змінами та доповненнями.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та
частин 1, 2 статті 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційна
інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи
перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності
юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в
рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не
має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не
були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи
іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази.
За таких обставин, оскаржені судові рішення відповідають
матеріалам справи та вимогам закону, і, тому, їх слід залишити
без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Доводи касаційної скарги щодо порушення та неправильного
застосування судами норм матеріального та процесуального права,
є також безпідставними, оскільки вони зводяться до переоцінки
встановлених судами обставин справи.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, 111-11 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства трест
“Київміськбуд-1” ім. М.П. Загороднього залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2006 року та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
04.12.2006 року у справі № 36/448 залишити без змін.
Поновити виконання рішення Господарського суду міста Києва від
04.10.2006 року у справі № 36/448.
Головуючий суддя Муравйов О.В.
Судді Полянський А.Г.
Фролова Г.М.