ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
     ПОСТАНОВА
     IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
( ухвалою ВСУ від 12.04.2007 справа № 612476 реєстрац. № 3-1385к07 відмовлено у порушенні касаційного провадження )
 
     13 лютого 2007 р.
 
     № 18/257
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
     Хандуріна М.I., -головуючого,
 
     Панової I.Ю.,
 
     Удовиченка О.С.,
 
     розглянувши касаційну скаргу
 
     Відкритого акціонерного товариства Бурова компанія "Букрос"
 
     на постанову
 
     Київського міжобласного апеляційного господарського суду  від
29 листопада 2006 року
 
     у справі
 
     № 18/257 господарського суду Полтавської області
 
     за заявою
 
     Державної податкової інспекції у м. Полтаві
 
     до
 
     Відкритого акціонерного товариства Бурова компанія "Букрос"
 
     про
 
     визнання банкрутом,
 
     за участю представників:
     ДПI у м. Полтаві - Сучкова Ю.О. (дов. від 15.01.07);
     арбітражний керуючий Рибаченко М.П.,
     ВАТ  Бурова  компанія  "Букрос"  -  Калінін  О.М.  (дов.  від
03.11.06 № 705);
     встановив:
     У  липні  2006  року  ДПI  у   м.   Полтаві   звернулася   до
господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство
Відкритого акціонерного товариства Бурова компанія "Букрос".
     Вказувала, що у ВАТ існує заборгованість перед ДПI в  розмірі
704 013,4 грн., яка виникла станом на  01.04.2006,  та  визнається
боржником у повному обсязі.
     Ухвалою   господарського   суду   Полтавської   області   від
18.07.2006  порушено  провадження   у   справі   про   банкрутство
Відкритого  акціонерного  товариства  Бурова  компанія   "Букрос",
введено  мораторій  на  задоволення  вимог  кредиторів;  припинено
нарахування неустойки, про центів та інших економічних санкцій  по
всіх видах заборгованості.
     Ухвалою   господарського   суду   Полтавської   області   від
31.08.2006 (суддя Паламарчук В.В.) визнано вимоги ДПI у м. Полтаві
в сумі 704 013,40  грн.;  зобов'язано  ДПI  подати  до  офіційного
друкованого органу оголошення про порушення справи про банкрутство
ВАТ "Бурова  компанія  "Букрос";  розпорядником  майна  призначено
арбітражного керуючого Рибаченка  М.,  якого  зобов'язано  скласти
реєстр вимог кредиторів, скликати та провести збори кредиторів.
     Ухвала мотивована тим, що заявлена кредитором сума визнається
боржником у повному обсязі,  перевищує  300  мінімальних  розмірів
заробітної   плати,   є   непогашеною   протягом   3-х    місяців,
підтверджується  наявними  у  справі  матеріалами,  тобто   вимоги
ініціюючого кредитора є безспірними,
     Постановою     Київського      міжобласного      апеляційного
господарського суду  від  29.11.2006  (колегія  суддів  у  складі:
Яковлева  М.Л.-головуючий,  Міщенко  П.К.,  Федоров  М.О.)  ухвала
господарського суду залишена без змін.
     У касаційній скарзі Відкритого акціонерного товариства Бурова
компанія  "Букрос"  просить  ухвалу  господарського  суду   першої
інстанції та постанову суду  апеляційної  інстанції  скасувати  та
припинити   провадження   у   справі,   посилаючись   на   невірне
застосування норм матеріального і процесуального права.
     Заслухавши   суддю   -доповідача,    представників    сторін,
перевіривши правильність застосування норм  процесуального  права,
судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
     Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України,  що
викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року  №  11  "Про  судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
        ,  рішення  є  законним  тоді,  коли  суд,
виконавши  всі  вимоги  процесуального  законодавства  і  всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у  відповідності  з  нормами
матеріального  права,  що   підлягають   застосуванню   до   даних
правовідносин.
     Постанова суду апеляційної  інстанції  відповідає  зазначеним
вимогам,   оскільки   грунтується   на   всебічному,   повному   і
об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх
сукупності.
     Відповідно до частини першої статті  5  Закону  України  "Про
відновлення   платоспроможності   боржника   або   визнання   його
банкрутом"  ( 2343-12 ) (2343-12)
          провадження  у  справах  про  банкрутство
регулюється  цим  Законом,  Господарським  процесуальним  кодексом
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , іншими законодавчими актами України.
     За  заявою  кредитора  справа  про  банкрутство   порушується
господарським судом  за  наявності  підстав,  передбачених  ст.  6
Закону України "Про  відновлення  платоспроможності  боржника  або
визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
         (далі Закон).
     У вирішенні  питання  про  наявність  підстав  для  порушення
провадження у справі про банкрутство господарські суди мають брати
до уваги вимоги кредиторів за  грошовими  зобов'язаннями,  в  тому
числі щодо виплати заробітної плати, а також  зобов'язаннями  щодо
справи податків і зборів (обов'язкових платежі).  При  цьому  такі
вимоги мають бути:
     - грошовими. тобто стосуватися стягнення з боржника  грошових
коштів,
     - безспірними,
     - не задоволеними  боржником  протягом  трьох  місяців  після
встановленого для їх погашення строку,
     - сукупно  складати  не  менше   300   мінімальних   розмірів
заробітної плати.
     Відповідно до ст. 1 Закону  безспірними  вимогами  визнаються
вимоги кредиторів,  визнані  боржником,  інші  вимоги  кредиторів,
підтверджені    виконавчими    документами    чи    розрахунковими
документами, за якими  відповідно  до  законодавства  здійснюється
списання коштів з рахунків боржника.
     Як   встановлено   судами   попередніх   інстанцій,    вимога
ініціюючого кредитора у сумі 704  013,40  грн.  виникла  внаслідок
несплати боржником податків і зборів,  перевищує  300  мінімальних
зарплат, не задоволена боржником протягом майже року, узгоджена  з
боржником, тобто є  безспірною.  Представник  боржника  в  судових
засіданнях не заперечував щодо розміру грошових вимог  ініціюючого
кредитора.
     Місцевий господарський суд, з яким погодився суд  апеляційної
інстанції, залишивши ухвалу без змін, у підготовчому засіданні суд
з'ясував наявність всіх необхідних підстав, передбачених ч.3  ст.6
Закону для порушення справи та визначив  розмір  боргу  кредитора,
тобто виконав вимоги вказаного  Закону  України  "Про  відновлення
платоспроможності   боржника   або   визнання   його    банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
        .
     ВАТ  "Бурова  компанія  "Букрос"  заперечуючи  проти  судових
рішень, вказує на ту обставину, що  місцевим  господарським  судом
вже порушена справа про його банкрутство, а тому просить припинити
провадження у справі.
     Як вбачається з  матеріалів  справи,  дані  заперечення  були
предметом розгляду суду  апеляційної  інстанції.  При  цьому  було
встановлено, що 22.04.2005 за заявою ЗАТ КБ "Приватбанк"  в  особі
"Полтавське  головне   регіональне   управління"   було   порушено
провадження у справі № 10/46 про банкрутство ВАТ "Бурова  компанія
"Букрос".
     Однак,  23.06.2005  провадження  у  справі  було   припинено,
оскільки вимоги ініціюючого кредитора  були  забезпечені  заставою
майна боржника. Ухвала вступила в законну силу  21.06.2006,  після
апеляційного та касаційного оскарження, якими  була  залишена  без
змін.
     Зважаючи на вищенаведені обставини господарським судом першої
інстанції  враховуючи  вищенаведені  норми  Закону  України   "Про
відновлення   платоспроможності   боржника   або   визнання   його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
         законно порушено 18.07.2006 р.  провадження
у даній справі про  банкрутство  ВАТ  "Бурова  компанія  "Букрос",
оскільки дія мораторію закінчена з 21.06.2006.
     Твердження касаційної скарги про помилковість висновків  суду
щодо характеру спірних правовідносин грунтуються на  неправильному
тлумаченні  норм  права,  не  відповідають   встановленим   судами
обставинам і тому їх належить залишити поза увагою.  З  зазначених
підстав слід вважати необгрунтованими і посилання  на  неправильне
застосування судами вимог норм матеріального права.
     За таких обставин  Вищий  господарський  суд  України  вважає
юридичну  оцінку,  дану  судом  апеляційної  інстанції  такою,  що
грунтується на  матеріалах  справи  та  чинному  законодавстві,  і
підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.
     Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7,  111-9,  111-11  ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
     ПОСТАНОВИВ:
     Касаційну скаргу Відкритого  акціонерного  товариства  Бурова
компанія "Букрос" залишити без задоволення.
     Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 29 листопада 2006 року у справі  №  18/257  залишити  без
змін.
     Головуючий М.I. Хандурін
     Судді I.Ю.Панова
     О.С. Удовиченко