Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

В. Овечкін -головуючого,

Є. Чернов

В. Цвігун

за участю представників:

- скаржника

Мишковець О.В. -(дор. № 12/9/10-015 від 09.01.07)

Джерелюк Ю.В. -(дор. № 405/9/10-015 від 06.02.07)

Осмоловський Д.Ю -(дор. № 267/9/10-015 від 29.01.07)

Білоус Ю.В. -(дор. № 266/9/10-015 від 29.01.07)

- позивача

- відповідача

Бєлкін Л.М. -(дор. від 23.01.2007)

розглянув касаційну скаргу

ДПI у Голосіївському районі м. Києва

на рішення

господарського суду Донецької області від 08.06.2006

у справі

№ 12/94пн господарського суду Донецької області

за позовом

ЗАТ "Страхова компанія "Фенікс"

до

ТОВ "Компанія з управління активами "Авуар"

Iнвестиційної компанії "Північний Донбас"

третя особа

ВАТ "Рокитнівський скляний завод"

про

визнання права власності та відсутності права

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 08.06.2006 (суддя О.Склярук) визнано наявність спільної часткової власності ЗАТ "Страхова компанія "Фенікс" та ВАТ "Рокитнівський скляний завод" як інвесторів закритого недиверсифікованого пайового венчурного інвестиційного фонду "Екосорб-А" на облігації ВАТ "Рокитнівський скляний завод" серії А в кількості 702880 шт., одержані згідно договору купівлі-продажу цінних паперів № 1 від 02.08.2004 та на процентні доходи по цих облігаціях, а також правомірність включення в активи фонду зазначених облігацій та процентних доходів по них та правомірність одержання процентних доходів з дня зарахування облігацій на особовий рахунок, відкритий в реєстрі власників облігацій для закритого недиверсифікованого пайового венчурного інвестиційного фонду "Екосорб-А".

Визнано відсутність права власності у ТОВ "Компанія з управління активами "Авуар" на облігації ВАТ "Рокитнівський скляний завод" серії А в кількості 702880 шт., одержані згідно договору купівлі-продажу цінних паперів № 1 від 02.08.2004 та відсутність права власності на процентні доходи по цих облігаціях.

В іншій частині провадження припинено.

Рішення суду мотивовано створенням та реєстрацію компанією з управління активами "Авуар" закритого недиверсифікованого пайового венчурного інвестиційного фонду "Екосорб-А", зарахування згідно вимог ст. 52 Закону України "Про інститути спільного інвестування" (2299-14) коштів фонду на окремий рахунок компанії з управління активами, відкриття рахунку на якому обліковуються цінні папери, які становлять активи такого пайового фонду.

Рішення суду грунтується на висновках судової експертизи, ст. 3 Закону України "Про інститути спільного інвестування", яка визначає, що кошти спільного інвестування це кошти залучені від інвесторів інституту спільного інвестування, доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування та доходи нараховані за активами інституту спільного інвестування.

Акції та облігації були придбані для інвестиційного фонду "Екосорб-А" за рахунок його власного капіталу, що підтверджується окремим балансом відповідно до п. 6 стандарту бухобліку № 2, активи пайового інвестиційного фонду належать інвесторам на праві спільної часткової власності та розподілені між позивачем та третьою особою, що узгоджується із ст.ст. 22, 23 Закону України "Про інститути спільного інвестування"  (2299-14)   . Визнання права спільної часткової власності за інвесторами фонду свідчить про відсутність права власності на цінні папери та доходи по них у ТОВ "Компанія з управління активами "Авуар".

Згідно ст. 392 ЦК України (435-15) власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, інтереси власника майна захищені ст.ст. 16, 386 ЦК України (435-15) .

ДПI у Голосіївському районі м. Києва просить судове рішення у цій справі скасувати, справу передати на новий розгляд, оскільки судом спростовані висновки акту перевірки від 03.03.2006 проведеної ДПI.

Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги та вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ЗАТ "Страхова компанія "Фенікс" пред'явлено позов про визнання права власності та відсутності права.

При розгляді справи встановлювалися обставини, пов'язані із правовідносинами, які склалися в звязку з придбанням компанією з управління активами "Авуар" для закритого недиверсифікаційного пайового венчурного фонду цінних паперів, застосуванні норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 3, 22, 23, 25, 26, 29, 31 Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" (2299-14) від 15.03.2001 № 2299-III, Закону України "Про цінні папери та фондову біржу" (1201-12) від 18.06.91, ст.ст. 16, 386, 392 ЦК України (435-15) , інших підзаконних нормативних актів, які регулюють господарські правовідносини сторін.

При цьому в якості доказів досліджувалася довідка Печерського відділення Київської філії АКБ "Укрсоцбанк" щодо відкриття рахунка у цінних паперах, акт перевірки ДПА у м. Києві від 03.03.2006 № 9/35-30/31809521, свідоцтво про реєстрацію випуску інвестиційних сертифікатів, висновок судово-бухгалтерської експертизи Київського НДI судових експертиз № 4536 від 17.05.2006.

Правова оцінка в якості одного з доказів акту перевірки ДПА здійснена у їх сукупності з урахуванням вимог ст.ст. 34, 43 ГПК України (1798-12) .

Будь-які висновки суду в частині дослідження цього доказу в резолютивній частині рішення суду у цій справі підтвердження не знайшли, оцінка судом зазначених доказів не тягне необхідність залучення до справи № 12/94пн господарського суду Донецької області державних органів та установ, до компетенції яких відноситься надання довідок про рух коштів, проведення перевірок, здійснення експертизи. Вимог про визнання недійсними угод купівлі-продажу цінних паперів ДПI не пред'являлися.

Вищий господарський суду України констатує, що вимоги скаржника щодо незалучення до адміністративної справи № 32/670а ДПI у Голосіївському районі м. Києва, порушення процесуальних норм, відношення до господарської справи, яка переглядається в касаційному порядку не мають.

При таких обставинах касаційна інстанція зазначає, що господарським судом на підставі повно встановлених фактичних обставин достатньо з'ясовані дійсні права та обов'язки сторін, правильно застосовано норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, оскаржуване рішення грунтується на законі, а наведені в касаційній скарзі підстави для його скасування не відповідають фактичним обставинам і вимогам закону.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11 ГПК України (1798-12) ,

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Донецької області від 08.06.2006 у справі № 12/94пн господарського суду Донецької області залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.