Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.-головуючий, судді Бенедисюк I.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу приватного підприємства "Раритет", м. Київ (далі -ПП "Раритет")

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2006

зі справи № 12/304

за позовом ПП "Раритет"

до закритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа", м. Київ (далі -ЗАТ "Українська страхова компанія "Княжа")

про стягнення 23199,02 грн.

Судове засідання проведено за участю представників:

ПП "Раритет" -Гречка I.Я., Мельниченка К.П.,

ЗАТ "Українська страхова компанія "Княжа" -Акусової О.М., Коханчук Г.В.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про стягнення з ЗАТ "Українська страхова компанія "Княжа" 18789,79 грн. заборгованості з оплати наданих рекламно-інформаційних послуг та 1409,23 грн. пені.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.09.2006 (суддя Прокопенко Л.В.) позов задоволено частково: з відповідача на користь ПП "Раритет" стягнуто 18789,79 грн. боргу та 131,27 грн. пені. Рішення суду з посиланням на приписи статей 193, 525, 526 Цивільного кодексу України (435-15) мотивовано обов'язком відповідача сплатити вартість розміщення реклами на телеканалі "Студія 1+1" згідно з додатком від 06.06.2006 №2 (далі -Додаток № 2).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2006 (колегія суддів у складі: суддя Бившева Л.I. -головуючий, судді Брайко А.I., Розваляєва Т.С.) рішення суду першої інстанції скасовано; в задоволенні позову відмовлено. У прийнятті зазначеної постанови апеляційний суд виходив з того, що оспорювана сума -18789,79 грн. -є, по суті, доплатою за надані рекламні послуги, яку не було узгоджено учасниками спору.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ПП "Раритет" просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного господарського суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі. Скаргу мотивовано тим, що узгоджена сторонами вартість розміщення реклами на телеканалі "1+1" становить саме 110447,29 грн., тоді як відповідачем було сплачено лише 91657,50 грн.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (далі -ГПК України (1798-12) ) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- умовами договору від 01.06.2006 № 10/0106 передбачено надання відповідачем рекламно-інформаційних послуг з планування та розміщення рекламних матеріалів замовника в ЗМI;

- згідно з пунктами 1.2, 3.1 названого договору порядок та строки проведення рекламної кампанії, медіаплани, сценарії, а також вартість послуг виконавця, форма, порядок та інші умови платежів за цим договором вказуються в додатках до договору;

- зазначений договір відповідачем не підписано, однак ЗАТ "Українська страхова компанія "Княжа" було вчинено дії, які свідчили про прийняття товариством пропозиції щодо укладення цього договору, а саме, - надано гарантійні листи та оплачено рахунки за розміщення рекламних роликів в ефірі радіостанцій "Гала-радіо" та "Люкс-FM", а також на плазмених моніторах Київського метрополітену відповідно до додатків №1 та №3 до вказаного договору;

- у Додатку № 2 до названого договору, який було направлено відповідачеві електронною поштою, сторонами було визначено умови та порядок оплати робіт з розміщення рекламних матеріалів на телеканалі "Студія 1+1", зокрема:

"загальна сума до сплати: 110447,29 грн.

підстава для оплати: рахунок-фактури № 0127/08-06/06 від 06.06.06 та доплата згідно з рахунком № 0127/08-06/06 від 06.06.06";

- фактично відповідачем було оплачено лише 91657,50 грн.;

- згідно з Додатком № 2 до договору про розповсюдження реклами від 06.06.2006 № р532, укладеним товариством з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Студія 1+1" та ПП "Раритет" (рекламодавець), вартість наданих рекламних послуг з розміщення рекламного матеріалу ЗАТ "Українська страхова компанія "Княжа" становить 97364 грн.

Причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості з оплати послуг з розміщення позивачем рекламних матеріалів ЗАТ "Українська страхова компанія "Княжа" на телеканалі "Студія 1+1".

Відповідно до частини другої статті 638 Цивільного кодексу України (435-15) договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Статтею ж 639 названого Кодексу передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з частиною другою статті 640 Цивільного кодексу України (435-15) договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

За приписом частини другої статті 642 Цивільного кодексу України (435-15) якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

З урахуванням наведених норм матеріального права господарські суди з огляду на встановлений ними факт оплати відповідачем рахунків за договором від 01.06.2006 № 10/0106 дійшли вірного висновку про фактичне укладення учасниками спору цього договору. Разом з тим, господарські суди дійшли різних висновків щодо визначення сторонами вартості рекламних послуг з розміщення рекламного матеріалу ЗАТ "Українська страхова компанія "Княжа" на телеканалі "Студія 1+1". Так, суд апеляційної інстанції, обгрунтовуючи відмову в задоволенні позову, послався на погодження сторонами в додатку № 2 до договору вартості цих послуг лише в сумі 91657,50 грн. Втім, даний висновок спростовується з'ясованими господарськими судами обставинами справи, зокрема, як вірно зазначено місцевим судом, змістом зазначеного додатку № 2, який свідчить про обумовлену учасниками спору ціну рекламних послуг саме в розмірі 110447,29 грн.

За загальними умовами виконання зобов'язання, передбаченими статтею 526 Цивільного кодексу України (435-15) , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із статтею 525 Цивільного кодексу України (435-15) одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 названого Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За приписами ж статті 611 Цивільного кодексу України (435-15) у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Таким чином, надана місцевим господарським судом правова оцінка обставин справи, за якою з відповідача підлягає стягненню сума недоплати за надані рекламні послуги згідно з Додатком № 2, а також пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання з оплати цих послуг, є вірною.

Відтак оскаржувана постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції -залишенню в силі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 49, 111-9 - 111-11 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватного підприємства "Раритет" задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2006 зі справи № 12/304 скасувати.

3. Рішення господарського суду міста Києва від 07.09.2006 зі справи № 12/304 залишити в силі.

4. Стягнути з закритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа" на користь приватного підприємства "Раритет" 117,50 грн. державного мита за подання касаційної скарги.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду міста Києва.