ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2007 р.
№ 8/2018
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого
Н. Волковицької
Л. Рогач
за участю представників:
позивача
Денисенко Л. В. -дов. від 09.01.2007
відповідача
Мамедова А. В. -дов. від 09.01.2007
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна
компанія "Житомиробленерго"
на рішення
від 18.09.2006 господарського суду Житомирської області
у справі
№ 8/2018 господарського суду Житомирської області
за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна
компанія "Житомиробленерго"
до
Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний
завод"
про
стягнення 51992,32 грн.
ВСТАНОВИВ:
ВАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" звернулося
з позовом до Державного підприємства "Житомирський
лікеро -горілчаний завод" про стягнення 51992,32 грн. підвищеної
плати за споживання електричної енергії понад договірну величину,
встановлену укладеним між сторонами у справі договором № 138 від
19.03.2004, скориговану у квітні 2005 року до рівня фактично
оплаченої за цей період.
Рішенням від 08.12.2005 господарського суду Житомирської
області (суддя Давидюк В. К.) у задоволенні позовних вимог
відмовлено.
Ухвалюючи судове рішення, господарський суд дійшов висновку,
що гранична величина споживання електроенергії набуває статусу
договірної в разі доведення її до споживача енергопостачальною
організацією в обумовлені договором строки. На думку суду,
повідомленням про коригування граничної величини електроспоживання
позивач фактично в односторонньому порядку доповнив і змінив
договір, що є недопустимим, виходячи зі змісту статті 651
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
В порушення підпункту 15 пункту 6.3 ПКЕЕ сторони не обумовили
порядок доведення та коригування граничних величин обсягу
електроспоживання і рівні потужності та зобов'язання сторін у разі
порушення доведених величин, що є істотною та обов'язковою умовою
договору про постачання електричної енергії.
Крім того, суд у судовому рішенні посилається на те, що
фактично позивачем застосовано фінансову санкцію до відповідача за
несвоєчасну оплату спожитої електроенергії, проте, договором така
фінансова санкція не передбачена, пряма вказівка в законі
відсутня.
Постановою від 21.03.2006 Вищий господарський суд України
скасував прийняте у справі рішення, направивши справу на новий
розгляд до господарського суду першої інстанції з зазначенням про
необхідність з'ясувати питання щодо дотримання з боку відповідача
порядку доведення відкоригованої величини електроспоживання,
передбаченого договором та Правилами користування електричною
енергією, затвердженими Постановою НКРЕ від 31.07.1996 №
28 ( z0417-96 ) (z0417-96)
; встановити, була чи ні на момент проведення
коригування заборгованість за спожиту електроенергію на підставі
наданих до матеріалів справи доказів; визначити поняття
"розрахункового періоду" і чи проводилися відповідачем розрахунки
за спожиту електроенергію у межах встановлених термінів; з'ясувати
обставини, пов'язані з правовою природою заявленої до стягнення
суми (основний борг за спожиту електричну енергію чи вид
відповідальності за допущене порушення).
За результатами нового розгляду справи господарський суд
Житомирської області (суддя Костриця О. О.) рішенням від
18.09.2006 у задоволенні позову відмовив, з тих підстав, що
позивач порушив встановлений законодавством порядок доведення
відкоригованої величини електроспоживання. Крім того, зазначив, що
остаточна сума заборгованості за спожиту електроенергію в квітні
2005 року була в повному обсязі сплачена відповідачем до отримання
повідомлення позивача про коригування договірної величини
електроспоживання.
ВАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" подало до
Вищого господарського суду України касаційну скаргу на рішення
господарського суду Житомирської області, в якій просить його
скасувати, позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення
судом норм матеріального права, зокрема, Закону України "Про
електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
, відповідно до частини 5 статті
26 якого, споживачі (крім населення, професійно-технічних
навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів
акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку
споживання електричної енергії понад договірну величину за
розрахунковий період сплачують енергопостачальникам п'ятикратну
вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Заявник також зауважує, що зі змісту зазначеного закону,
Постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до порядку
постачання електричної енергії споживачам", Правил користування
електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від
31.07.1996р. № 28 ( z0417-96 ) (z0417-96)
, Постанови Кабінету Міністрів
України "Про невідкладні заходи щодо стабілізації фінансового
становища підприємств електроенергетичної галузі" та укладеного
між сторонами справи договору випливає, що коригування договірної
величини електроспоживання до рівня фактично оплаченої на кінець
розрахункового періоду величини відбувається незалежно від того,
чи була погашена сума заборгованості на день коригування.
Заслухавши доповідь судді -доповідача та пояснення присутніх
в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в рішенні, колегія суддів
вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких
підстав.
Законодавством, що регулює відносини, пов'язані з
виробництвом, передачею постачанням і використанням електричної
енергії є Закон України "Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
,
Порядок постачання електричної енергії споживачам, затверджений
постановою Кабінету Міністрів України № 475 від 09.04.2002р.
( 475-2002-п ) (475-2002-п)
, Правила користування електричною енергією.
затверджені постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996р.
Вищевказаними підзаконними актами запроваджено регулювання
постачання електричної енергії шляхом встановлення граничних
величин її споживання і передбачено, що граничні величини
споживання та потужності доводяться до споживачів як договірні
величини у терміни, обумовлені договором; повідомлення про ці
величини є невід'ємною частиною договору.
За підсумками місяця гранична величина споживання електричної
енергії для споживачів коригується до рівня фактично сплаченої за
цей місяць величини її споживання (п.11 Порядку) і відповідно до
п. 5.3 Правил користування електричною енергією є договірною.
Відповідно до пункту 13 Порядку постачання електричної
енергії споживачам, у разі перевищення встановлених як договірні
граничних величин споживання електричної енергії та потужності,
споживачі несуть відповідальність, що визначена згідно з частинами
п'ятою та шостою статті 26 Закону України "Про електроенергетику"
( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
.
Пунктом 5 статті 26 Закону України "Про електроенергетику"
( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
(в редакції, чинній на момент прийняття судового
рішення) передбачено, що споживачі (крім населення,
професійно-технічних закладів та вищих навчальних закладів I-IV
рівня акредитації державної і комунальної форм власності) у
випадках споживання електричної енергії понад договірну величину
за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам п'ятикратну
вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
За приписами пункту 5.3 вищезазначених Правил (в редакції
чинної у спірний період) встановлено, що коригування
постачальником договірної (граничної величини) споживання
електричної енергії до рівня фактично оплаченої за цей
розрахунковий період величини спожитої електричної енергії
здійснюється за підсумками розрахункового періоду, тобто кількість
фактично оплаченої за розрахунковий період електричної енергії
визначається на момент проведення коригування, оскільки
п'ятикратна вартість різниці фактично спожитої договірної величини
є відповідальністю за споживання електричної енергії понад
договірну величину за розрахунковий період, а не відповідальністю
за прострочку оплати спожитої електроенергії (за порушення строку
оплати договором передбачена відповідальність у вигляді пені).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено
господарським судом першої інстанції, 19.03.2004 між ВАТ "ЕК
"Житомиробленерго" та ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод"
був укладений договір № 138 про постачання електричної енергії,
згідно з яким Компанія взяла на себе зобов'язання постачати
електричну енергію, а завод -оплачувати вартість спожитої
електричної енергії та здійснювати інші платежі відповідно до умов
цього договору та додатків до нього, що є його невід'ємною
частиною.
Відповідно до умов підпункту 2.2.3 вказаного договору завод
зобов'язався своєчасно сплачувати за використану електричну
енергію, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період
відповідно до встановленої системи обліку електроенергії, класу
напруги та за діючими на період розрахунку тарифами у грошовій
формі. Розрахунковим періодом вважається період з 20 числа по 19
число включно і вказаний період прирівнюється до календарного
місяця.
Пунктом 7.3 даного договору передбачено, що оплата
електроенергії здійснюється споживачем самостійно, авансовими
платежами до 5, 10, 15 числа розрахункового місяця -25% вартості
заявленого споживанням електроенергії згідно з додатком № 1 до
договору з врахуванням сальдо на початок місяця. Остаточний
розрахунок -не пізніше 5 діб після закінчення розрахункового
періоду в розмірі фактичного споживання електроенергії за місяць з
врахуванням сальдо на початок місяця.
Підпунктом 4.2 договору передбачено, що у випадку споживання
електроенергії та потужності понад кількість, обумовлену розділом
5 цього договору за відповідний період при одно-, дво-, чи
тризонній системі обліку, споживач сплачує енергопостачальній
організації п'ятикратну вартість електроенергії та потужності,
втраченої понад обумовлений даним договором обсяг електроенергії
та потужності.
Відповідно до пункту 5.2 договору договірні (гранічні)
величини потужності доводяться енергопостачальною організацією до
відома споживача письмовим повідомленням, що є невід'ємною
частиною цього договору, не пізніше ніж за 10 днів до початку
наступного розрахункового періоду.
За підсумками розрахункового періоду договірна величина
споживання електричної енергії коригується постачальником
електроенергії до рівня фактично оплаченої за цей розрахунковий
період величини спожитої електроенергії та відповідно здійснюються
коригування договірної величини рівня електричної потужності.
В додатку № 1 до договору споживачу на квітень 2005р.
доведено кількість електроенергії -90000 кВт/год.
Платіжним дорученням № 2559 від 11.04.2005р. заводом було
здійснено авансовий платіж в розмірі 14616 грн.
20.04.2005р. компанія видала підприємству розрахунок за
спожиту електроенергію № 1507, який останнім було оплачено
26.04.2005р. платіжним дорученням № 2653.
26.04.2005 ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" виписало повідомлення
про коригування договірних (граничних) величин електроспоживання,
акт № 6 про перевищення ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод"
договірної (граничної) величини обсягу споживання електричної
енергії за квітень 2005 року, рахунок № 92 від 25.04.2005 з
санкцією за перевищення граничних величин електроспоживання за
квітень 2005 року, які були вручені споживачу 27.04.2005.
Отже, як вбачається з матеріалів справи та встановлено
господарським судом, ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод"
26.04.2005р. оплатило всю спожиту електричну енергію за квітень
2005 року, про що свідчать платіжні доручення № 2559 від
11.04.2005 та № 2653 від 26.04.2005.
Тобто, на момент проведення коригування оплата за спірний
період вже була проведена заводом.
Пунктом 5.3. Правил встановлено, що коригування
постачальником договірної (граничної величини) споживання
електричної енергії до рівня фактично оплаченої за цей
розрахунковий період величини спожитої електричної енергії
здійснюється за підсумками розрахункового періоду, тобто кількість
фактично оплаченої за розрахунковий період електричної енергії
визначається на момент проведення коригування, оскільки
п'ятикратна вартість різниці фактично спожитої договірної величини
є відповідальністю за споживання електричної енергії понад
договірну величину за розрахунковий період, а не відповідальністю
за прострочку оплати спожитої електроенергії (за порушення строку
оплати договором передбачена відповідальність у вигляді пені).
Враховуючи, що на момент проведення коригування вся кількість
спожитої відповідачем електричної енергії була оплачена, колегія
суддів вважає, що підстав для проведення коригування у позивача не
було.
При цьому касаційна інстанція погоджується з висновком
господарського суду Житомирської області, що позивачем було
порушено порядок доведення відкоригованої величини
електроспоживання, передбачений договором, оскільки позивач
спочатку виписав рахунок на оплату п'ятикратної вартості від
25.04.2005, а в наступному оформив повідомлення про доведення
договірної величини електроспоживання та акт про перевищення
граничної величини -26.04.2005, які були вручені відповідачу лише
27.04.2005.
Враховуючи викладене, колегія суддів визнає правомірним
висновок господарського суду першої інстанції про відмову в
задоволенні позову щодо стягнення підвищеної плати за споживання
електричної енергії, а рішення у справі таким, що відповідає
нормам матеріального та процесуального права. Підстав для його
зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 1 статті 111-9,
статтями 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Рішення від 18.09.2006 господарського суду Житомирської
області у справі № 8/2018 господарського суду Житомирської області
залишити без змін, а касаційну скаргу Відкритого акціонерного
товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" -без
задоволення.
Головуючий Т. Дроботова
Судді: Н. Волковицька
Л. Рогач