23/126-б Про визнання боржника банкрутом - 13.02.2007 Прийняття

Постановою від 17.04.2006 у справі № 23/126-б господарського суду м. Києва ( суддя Демидова А.М.) визнано банкрутом ТОВ виробнича фірма " Мет-інвест", відкрита ліквідаційна процедура, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_1, зобов'язано ліквідатора у п'ятиденний строк з дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом подати до офіційного друкованого органу оголошення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури з метою виявлення, встановлення кредиторів боржника, що ліквідується власником, підприємницька діяльність банкрута звершено, строк виконання всіх грошових зобов'язань суд постановив вважати таким, що настав з 17.04.2006, припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном з 17.04.2006, зобов'язано ліквідатора надати суду ліквідаційний баланс банкрута та звіт ліквідатора до 17.04.2007, керуючись ст.ст. 22- 25, 51 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погоджуючись з постановою господарського суду, Державне підприємство Міністерства оборони України " Укрвійсьбуд" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, згідно якої просило скасувати Постанову господарського суду м. Києва від 17.04.2006 та направити справу до господарського суду м. Києва на новий розгляд.

Касаційна скарга мотивована тим, що ТОВ виробнича фірма " Мет-інвест", будучи недобросовісним володільцем, передало у власність Дочірньому підприємству " 135 Домобудівний комбінат" ТОВ" Реноме" майно, яке було предметом договору купівлі-продажу від 18 серпня 2005 року № 2206 між Державним підприємством Міністерства оборони України " Укрвіськбуд" та ТОВ ВФ " Мет-інвест" та досі належить Державному підприємству Міністерства оборони України " Укрвіськбуд" на праві власності, в матеріалах справи 23/126б за заявою ТОВ ВФ " Мет-інвест" про порушення справи про банкрутство не має документального підтвердження факту укладення ТОВ ВФ " Мет-Інвест" кредитного договору та договору поруки, судом першої інстанції, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, не було з'ясовано всі обставини справи, а саме не було витребувано докази фінансового стану ТОВ ВФ " Мет-інвет" та докази на підтвердження фактів, викладених у заяві про порушення справи про банкрутство.

До Вищого господарського суду України 15.12.2006 звернувся Заступник військового прокурора Центрального регіону України з заявою про вступ у справу № 23/126-б на підставі ст.ст. 29 ГПК України та ст. 36-1 Закону України " Про прокуратуру", інтереси держави в даній справі прокурор обгрунтовує тим, що неповернення Державному підприємству Міністерства оборони України " Укрвіськбуд" незаконно реалізованого майна спричинить збитки підприємству, що в свою чергу спричинить збитки Міністерству оборони України, а отже - державі.

В судовому засіданні помічник військового прокурора Гриненко Г.Є. просила скасувати постанову господарського суду м. Києва від 17.04.2006 про визнання ТОВ ВФ " Мет-інвест" банкрутом в порядку ст. 51 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 107 ГПК України сторони у справі мають право подати касаційну скаргу, а прокурор касаційне подання на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, та постанову апеляційного суду. Касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.

Державне підприємство Міністерства оборони України " Укрвіськбуд" мотивує звернення до суду касаційної інстанції порушенням його речових прав в зв'язку з відчуженням майна за договором купівлі-продажу нерухомості від 18.08.2005 року, а також порушенням господарським судом м. Києва справи № 36/373 за позовом Державного підприємства МОУ " Укрвійськбуд" до ТОВ ВФ " Мет-Інвест" про розірвання договору купівлі-продажу нерухомості від 18.08.2005, а саме нежитлових будівель, що є цілісним майновим комплексом ДП " 135 Домобідвельний комбінат", в зв'язку з чим Колегія суддів вважає, що заявник має право на судовий захист.

Відповідно до вимог п.2 ч.3 ст. 17 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ухвала про проведення санації та призначення керуючого санацією набирає чинності з дня її ухвалення.

17.10.2006 керуючий санацією ДП МОУ " Укрвіськбуд" М.В. Новиков звернувся з заявою, згідно якої повністю підтримав касаційну скаргу ДП МОУ " Укрвійськбуд" на постанову господарського суду м. Києва від 17.04.2006 у справі № 23/126-б.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку Постанову господарського суду від 17.04.2006, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

- 10.04.2006 господарським судом міста Києва порушено провадження у справі № 23/126-б за заявою ТОВ виробничої фірми " Мет-інвест" про банкрутство на підставі ст.51 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Відповідно до вимог ст.51 вказаного Закону якщо вартості майна боржника юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом.

У разі виявлення зазначених обставин, ліквідатор( ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, якій ліквідується банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора.

У березні 2006 року голова ліквідаційної комісії ТОВ ВФ " Мет-інвест" звернувся до господарського суду м. Києва з заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ ВФ " Мет-інвест" у порядку ст.51 Закону .

Заява мотивована тим, що з 2003 по 2005 рік Товариство успішно працювало.

На початку 2006 року для здійснення господарської діяльності Товариство отримало кредит, погасити кредит у встановлений кредитним договором термін не мало змоги, банк, не отримавши вчасно коштів від ТОВ ВФ " Мет-інвест", задовольнив свої вимоги за рахунок Поручителя, коштів на відшкодування збитків Поручителю у Товариства не було.

Для вирішення конфлікту, який виник, Товариство вимушене було передати все своє майно Поручителю в рахунок погашення заборгованості, у Товариства відсутні ліквідні активи і воно не в змозі повернути борги кредиторам.

Постанова господарського суду від 17.04.2006 року мотивована тим, що з матеріалів справи вбачається, що боржник припинив свою діяльність та його майна недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарський суд прийняв постанову про визнання боржника банкрутом в порушення вимог ст. 43 ГПК України при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, виходячи з такого:

- виходячи з вимог ч.2 ст.51, Закону на господарський суд покладений обов'язок розглянути заяву про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, після чого суд визнає боржника банкрутом та відкриває ліквідаційну процедуру, тобто Законом передбачений спрощений порядок ліквідації юридичної особи, яка є суб'єктом правовідносин, які регулюються ст.51 -" Особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником".

- як вбачається з матеріалів справи, в заяві боржника про порушення справи про банкрутство відповідно до вимог ст. 51 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відсутнє посилання на номер та дату кредитного договору, який не був погашений боржником внаслідок неплатоспроможності, а також на номер та дату договору поруки, тобто відсутні посилання на конкретні документи, в яких містяться відомості про певні обставини, що мають значення для справи, йдеться про документи, що підтверджують вчинення юридично значущих дій, вказані документи не були також подані заявником до заяви про порушення справи про банкрутство.

- господарським судом, в порушення вимог ст.ст. 4- 7, 43 ГПК України, при розгляді заяви та в постанові не надана оцінка доводам заявника, викладеним в заяві про порушення справи про банкрутство, не був витребуваний та не надана оцінка кредитному договору, на який посилається в заяві голова ліквідаційної комісії боржника, а також судом не надана оцінка обставинам передачі всього майна боржника Поручителю за кредитним договором, доказам, які підтверджують факт передачі всього майна боржника Поручителю в рахунок погашення заборгованості., в наслідок чого Товариство втратило платоспроможність, крім того в постанові не з'ясована наявність та не наданий докладний аналіз вимог кредиторів до боржника, відповідно до вимог ч.1, ст.51 Закону, яка передбачає особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.

Виходячи з викладеного, Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суд першої інстанції в постанові від 17.04.2006 передчасно, не надавши правової оцінки вказаним доказам, дійшов висновку про продовження спрощеної процедури банкрутства в порядку ст.51 Закону, завершення підприємницької діяльності боржника, а також про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів.

Виходячи з викладеного, Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанову господарського суду від 17.04.2006 належить скасувати, а справу направити до господарського суду м. Києва для розгляду.