ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
                            ПОСТАНОВА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     12 лютого 2007 р.
     № 14/234/06
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     головуючого Карабаня В.Я.
     суддів: Ковтонюк Л.В.
     Чабана В.В.
 
     за участю представників:
     позивача Лихолат О.П. довіреність № 53
     від 11.01.2007
     відповідача Новікова К.М. довіреність № 65
     від 05.01.2007
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну
     скаргу
 
     Комунального підприємства "Водоканал"
     на постанову
     Запорізького апеляційного господарського суду від 12.10.2006
     у справі
     господарського суду
     № 14/234/06
     Запорізької області
     за позовом
     Комунального    підприємства    "Виробниче     ремонтно     -
експлуатаційне житлове об'єднання № 13"
     до
     Комунального підприємства "Водоканал"
     про
     стягнення 1800 грн.
     В С Т А Н О В И В:
     В  липні  2006  року   Комунальне   підприємство   "Виробниче
ремонтно - експлуатаційне  житлове  об'єднання  №  13"  (далі  -КП
"Виробниче ремонтно - експлуатаційне  житлове  об'єднання  №  13")
звернулось в господарський суд Запорізької області  з  позовом  до
Комунального підприємства "Водоканал" (далі -КП  "Водоканал")  про
стягнення 1800 грн.  боргу  за  договором  зберігання  №  7-в  від
25.11.2002. Позов мотивовано тим, що КП  "Водоканал"  не  здійснив
розрахунки  за  надані  йому  позивачем   послуги   за   договором
зберігання № 7-в від 25.11.2002 за період з грудня  2002  року  по
травень 2005 року.
     Рішенням  господарського   суду   Запорізької   області   від
09.08.2006 (суддя Хоролець  Т.Г.)  у  задоволенні  позовних  вимог
відмовлено. Рішення вмотивовано тим, що відповідачем не  підписано
акти приймання-передачі обладнання на  зберігання,  а  також  акти
приймання-передачі робіт, тому  відсутні  підстави  для  стягнення
оплати за зберігання позивачем обладнання.
     Постановою Запорізького апеляційного господарського суду  від
12.10.2006 (колегія у складі суддів: Коробка Н.Д., Юхименко  О.В.,
Яценко О.М.) рішення господарського суду Запорізької  області  від
09.08.2006 скасовано. Позов задоволено у повному обсязі.  Стягнуто
з  КП  "Водоканал"   на   користь   КП   "Виробниче   ремонтно   -
експлуатаційне житлове об'єднання № 13" 1800  грн.  заборгованості
за період з грудня 2002  року  по  травень  2005  року.  Постанову
вмотивовано доведеністю позовних вимог.
     Не  погоджуючись  з  вказаною  постановою,   КП   "Водоканал"
звернулось з касаційною скаргою,  в  якій  просить  її  скасувати,
посилаючись  на   неправильне   застосування   судом   апеляційної
інстанції норм матеріального права.
     У відзиві  на  касаційну  скаргу  КП  "Виробниче  ремонтно  -
експлуатаційне  житлове  об'єднання  №  13"   зазначило   прохання
залишити постанову Запорізького апеляційного  господарського  суду
від 12.10.2006 без змін, а касаційну скаргу  КП  "Водоканал"  -без
задоволення.
     Вищий господарський суд  України,  приймаючи  до  уваги  межі
перегляду  справи  в  касаційній  інстанції,  проаналізувавши   на
підставі встановлених фактичних обставин справи застосування  норм
матеріального і процесуального права  при  винесенні  оспорюваного
судового  акта,  дійшов  висновку  про   відмову   у   задоволенні
касаційної скарги за таких підстав.
     Як встановлено судами попередніх інстанцій:
     - на виконання розпорядження Запорізького міського  голови  №
2504 від 17.09.2002 "Про виконання програми "Встановлення приладів
обліку  і  застосування  інших  водозберігаючих   заходів   у   м.
Запоріжжя"  між  КП  "Водоканал"  та  КП  "Виробниче  ремонтно   -
експлуатаційне житлове об'єднання  №  13"  було  укладено  договір
зберігання № 7-в від 25.11.2002, за умовами якого позивач  прийняв
на  себе  зобов'язання   зберігати   обладнання,   передане   йому
відповідачем.  Згідно  з  п.  1.3  договору  строк  дії   договору
встановлено до 01.01.2008. Відповідно до п. 1.2 вказаного договору
предметом договору є зберігання обладнання, встановленого у рамках
Програми  "Встановлення  приладів  обліку  та  застосування  інших
водозберігаючих заходів у  м.  Запоріжжя".  Пунктом  1.5  договору
встановлено, що передача обладнання  на  зберігання  засвідчується
тристороннім актом приймання-передачі обладнання, який  підписаний
сторонами  по  договору,  а  також  ЗАТ   "Теплосервіс",   яке   є
підрядником, що здійснює встановлення приладів обліку.  При  цьому
акт прийому-передачі обладнання свідчить про  передачу  обладнання
від ЗАТ "Теплосервіс", після його  монтажу  до  КП  "Водоканал"  і
передачі обладнання від КП "Водоканал" на зберігання КП "Виробниче
ремонтно - експлуатаційне житлове об'єднання № 13" за договором;
     - 12.12.2002 між сторонами була укладена додаткова  угода  до
договору № 7-в від 25.11.2002, якою встановлений порядок та розмір
оплати за зберігання обладнання. За надані  позивачем  послуги  по
зберіганню відповідач здійснює оплату у розмірі 50 грн., крім того
ПДВ  10  грн.  щомісячно,  протягом  10  банківських  днів   після
підписання акту приймання-передачі робіт та отримання рахунку.
     Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи рішення
про задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з  того,
що доказами прийняття позивачем на зберігання  обладнання  є  акти
приймання-передачі під збереження змонтованого устаткування ЖСД  №
47, які підписані ЗАТ "Теплосервіс" та КП  "Виробниче  ремонтно  -
експлуатаційне житлове об'єднання № 13". Зазначені акти  виконаних
робіт  неодноразово  направлялися  відповідачу   на   підпис,   що
підтверджується листом № 2199 від 08.09.2005,  але  останній  акти
виконаних  робіт  не  підписував,  надані  позивачем  послуги   по
зберіганню обладнання не сплачував.
     Відповідно до ч. 1 ст.  936  та  ч.  1  ст.  946  ЦК  України
( 435-15 ) (435-15)
          за  договором  зберігання  одна   сторона   (зберігач)
зобов'язується зберігати річ,  яка  передана  їй  другою  стороною
(поклажодавцем), і  повернути  її  поклажодавцеві  у  схоронності;
плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором
зберігання.
     Вищий господарський суд України погоджується з висновком суду
апеляційної інстанції щодо неправомірності  висновку  суду  першої
інстанції  про  відмову  у  стягненні  суми  боргу,  оскільки,  як
встановлено судом, позивачем було виконано обов'язки за  договором
зберігання та доведено розмір заборгованості відповідача.
     Постанову суду апеляційної інстанції прийнято  з  дотриманням
норм  матеріального  права,  підстав  для  її   скасування   Вищий
господарський суд України не вбачає.
     Керуючись  ст.  ст.  111-5,  111-9,   111-11   Господарського
процесуального кодексу України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий  господарський
суд України
     П О С Т А Н О В И В:
     Касаційну  скаргу   Комунального   підприємства   "Водоканал"
залишити без задоволення.
     Постанову Запорізького апеляційного господарського  суду  від
12.10.2006 у справі № 14/234/06 залишити без змін.
     Головуючий суддя В.Карабань
     судді: Л.Ковтонюк
     В.Чабан