Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рішенням господарського суду Львівської області (суддя Ділай У.І.) від 04.07.2006 позов задоволено. Стяггнуто з Приватного підприємства "К.І.К.-Л" на користь Львівського обласного кооперативного міжгосподарського об'єднання по агропромисловому будівництву "Львівоблагропромбуд" 5 783 грн. пені, 4 488 грн. річних та 16 789 грн. інфляційних.

Львівський апеляційний господарський суд (судді: Михалюк О.В., Новосад Д.Ф., Мельник Г.І.) переглянув в апеляційному порядку вказане рішення і постановою від 25.10.2006 залишив його без змін.

Приватне підприємство "К.І.К.-Л", не погоджуючись з рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських судів, подало касаційну скаргу в якій просить їх скасувати.

На думку скаржника судом першої та апеляційної інстанцій не правильно застосовані норми матеріального права, що і призвело до ухвалення помилкових рішень.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, Вищий господарський суд України

Львівське обласне кооперативне міжгосподарське об'єднання по агропромисловому будівництву "Львівоблагропромбуд" звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства "К.І.К.-Л" про стягнення 27 060 грн. в тому числі 16 789 грн. інфляційних, 4 488 грн. річних та 5 783 грн. пені.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує про невиконання відповідачем грошового зобов'язання, яке виникло в останнього згідно договору купівлі-продажу від 15.05.2003, укладеного між стооронами, тому, посилаючись на рішення господарського суду Львівської області від 16.06.2004 у справі № 4/1129-26/119, яким стягнуто суму боргу, та керуючись ст. 214 ЦК УРСР та ст. 625 ЦК України, просить суд стягнути з Приватного підприємства "К.І.К.-Л" інфляційні та 3 % річних.

Крім того, позивач просить додатково стягнути з відповідача 5 783 грн. пені, передбаченої п. 2.3 Договору.

Приймаючи рішення про задоволення позову, місцевий та апеляційний господарські суди виходили з того, що рішенням господарського суду Львівської області від 16.06.2004 у справі № 4/1129-26/119 встановлено наявність у відповідача грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу від 15.05.2003, укладеного між сторонами та стягнуто з останнього суму боргу. За таких обставин, враховуючи, що вказане рішення виконане лише частково, суди, перевіривши розрахунки позивача, дійшли висновку про обґрунтованість заявлених вимог.

Однак з такими висновками суду погодитись не можна, оскільки вони є передчасними та не ґрунтуються на зібраних у справі доказах в їх сукупності.

Як зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 за № 11 (v0011700-76) , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Разом з тим, місцевим та апеляційним господарськими судами не прийнято до уваги зазначені вище положення та прийнято рішення, без належної оцінки фактичних обставин справи та наявних у справі доказів.

Так зокрема, судами в основу прийнятих рішень у цій справі покладено судові рішення у справі № 4/1129-26/119, якими встановлено факт прострочення грошового зобов'язання стягнуто з відповідача заборгованість за договором купівлі-продажу від 15.05.2003, однак, в порушення ст. 43 ГПК України, судами не враховано та не досліджено інші рішення, зокрема у справі № 1/134-20/46, яким вказаний договір розірвано та зобов'язано Львівське обласне кооперативне міжгосподарське об'єднання по агропромисловому будівництву "Львівоблагропромбуд" повернути Приватному підприємству "К.І.К.-Л" грошові кошти, отримані по ньому.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що прийняті у справі судові рішення не повно відображають обставини, які мають значення для справи, а висновки про встановлені обставини і відповідні правові наслідки не є вичерпними, тому рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів підлягають скасуванню, а справа передачі на новий судовий розгляд.

Під час нового судового розгляду справи суду необхідно прийняти до уваги зазначені вище зауваження, належним чином встановити фактичні обставини справи, дати їм правову оцінку та, в залежності від встановленого, прийняти відповідне рішення, виклавши його згідно до вимог діючого процесуального законодавства.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, ст. 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "К.І.К.-Л" задовольнити частково.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.10.2006 та рішення господарського суду Львівської області від 04.07.2006 у справі № 4/966-17/127 скасувати, а справу передати до господарського суду Львівської області на новий розгляд в іншому складі суддів.