ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.02.2007 Справа N 38/96-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О., - головуючого,
Рибака В.В.,
Черкащенка М.М.,
розглянувши матеріали
касаційної скарги та ДП “Укрспецпостач”,
касаційного подання Прокуратури Харківської області
на ухвалу господарського суду Харківської області
від 06.05.2006 року
у справі
господарського суду Харківської області
за позовом ТОВ “Октябрьський цукровий комбінат”
до ТОВ “Авіаційний союз”;
ТОВ Агенство комплексної безпеки “Стелс”
Про стягнення з 1-го відповідача 24255306,03 грн. та з 2-го
відповідача 24156,00 грн.,
В засіданні взяли участь представники:
- позивача: Михаленко Л.С., Шевченко Г.М.,
- відповідача: Костенюк А.М.,
- прокуратури: Івченко О.А.,
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2006 року ТОВ “Октябрьський цукровий комбінат”
звернулось до господарського суду з позовом до ТОВ “Авіаційний
союз” про стягнення 24255306,03 грн. суму недоотриманого
прибутку за контрактом № 0707/05 від 07.07.2005 року та до ТОВ
Агенство комплексної безпеки “Стелс” про стягнення 24156,00 грн.
гарантійної суми за договором № 2-04/05 від 25.03.2005 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.05.2006
року затверджено мирову угоду між позивачем та першим
відповідачем наступного змісту:
Сторони по справі № 38/96-06, а саме позивач Товариство з
обмеженою відповідальністю „Октябрський цукровий завод” в особі
в.о. директора Рончарова В.П. та 1-й відповідач Товариство з
обмеженою відповідальністю „Авіаційний Союз” в особі директора
Кармишева О., керуючись ст. 78 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, уклали
Мирову угоду по справі про наступне:
1. 1-й відповідач визнає заявлені до нього позовні вимоги в
обсязі 20 553 500 грн. основного боргу, 26500 грн. суми
сплаченого позивачем державного мита, 59 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Доповідач: Черкащенко М.М.
2. Позивач відповідно знижує позовні вимоги по сумі основної
заборгованості, заявлені до 1-го відповідача, до суми 205 535
500 грн.
3. 1-й відповідач в рахунок 10 000 000 грн. від визнаної ним
суми позовних вимог зобов'язується передати у власність позивача
належну на праві власності 1-му відповідачу продукцію: 6032 тони
цукру-піскубілого, 664 тони цукру-рафінаду, що зберігається на
теперішній час за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського
козацтва, 66. 1-й відповідач гарантує та підтверджує, що
продукція, яка передається за цією угодою, вироблена за
контрактом № 1209/1 від 12.09.05р., належить йому на праві
власності, стягнень від третіх осіб на зазначену продукцію не
накладено.
4. 1-й відповідач зобов'язується виконати усі процедури з
передачі у власність позивачу вказаної в п. 3 цієї мирової угоди
продукції з дотриманням вимог діючого законодавства України.
5.Залишок грошової суми від визнаних позовних вимог в розмірі 10
580 059 грн. 1-й відповідач зобов'язується виплатити позивачу до
05.05.2006 року.
Провадження у справі припинено.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою прокурор відповідно до вимог
ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру” ( 1789-12 ) (1789-12)
та ст. 29,
107 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, на захист інтересів держави в особі
Державного комітету України з державного матеріального резерву в
особі державного підприємства „Укрспецпостач” вступив у справу
шляхом внесення касаційного подання, в якому просить ухвалу
господарського суду Харківської області від 06.05.2006 року
скасувати, справу направити на новий розгляд.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою ДП “Укрспецпостач” подало
касаційну скаргу, в якій просить ухвалу місцевого господарського
суду від 06.05.2006 року скасувати, справу направити на новий
розгляд.
В обґрунтування своїх вимог скаржники посилаються на те, що
судом неправильно застосовані норми матеріального та
процесуального права, що призвело до винесення незаконної
ухвали.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи
касаційної скарги та касаційного подання, перевіривши юридичну
оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши
правильність застосування норм матеріального та процесуального
права вважає, що касаційна скарга та касаційне подання
підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі Статутом державне підприємство „Укрспецпостач”
створено на підставі наказу Державного комітету України з
державного матеріального резерву від 02.02.04р. № 15.
ДП „Укрспецпостач” є державним підприємством, заснованим на
загальнодержавній власності і входить до сфери управління
Державного комітету України з державного матеріального резерву,
створеного Указом Президента України ІД 07.08.2001 року
№ 603/2001 ( 603/2001 ) (603/2001)
.
Засновником підприємства є держава в особі Державного комітету
України з державного матеріального резерву.
Як вбачається з матеріалів справи, ДП „Укрспецпостач” був
укладений контракт на поставку цукру-сирцю № 0310 від 03.10.2005
з ТОВ “Limex”, договір комісії № LMK-1 від 05.09.2005 між ТОВ
“Limex” та ТОВ “Авіаційний союз”, за яким ТОВ “Limex”
зобов'язалося придбати за рахунок ТОВ “Авіаційний союз”
цукор-сирець тростинний, контракт переробки давальницької
сировини № 1209/1 від 12.09.2005 між ТОВ “Авіаційний союз” і ДП
„Укрспецпостач”, контракт з ТОВ Октябрський цукровий завод на
підрядні роботи по переробці цукру-сирцю тростинного в
цукор-пісок білий № 2107/06 від 01.08.2005 та договір комісії
№ 1609/К від 16.09.2005, згідно з умовами якого ДП
„Укрспецпостач” здійснює пошук покупців в країнах СНД на готову
продукцію цукор-пісок.
08.12.2005 року ТОВ “Авіаційний Союз” і ДП „Укрспецпостач”
уклали додаткову угоду № 11 до контракту № 1209/1 від
12.09.2005, відповідно до якої ТОВ “Авіаційний Союз” уповноважив
ДП „Укрспецпостач” передати у заставу цукор-сирець, що
знаходиться у переробці, виключно для забезпечення виконання
зобов'язання останнього перед ВАТ “Укрексімбанк” за кредитною
угодою № 15105К62 від 01.11.2005 року.
Відповідно до вимог ст. .2 Закону України “Про операції з
давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах”
( 327/95-ВР ) (327/95-ВР)
ДП „Укрспецпостач” видало податковий вексель.
Згідно ст. 78 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, мирова угода може
стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову.
Предметом позовних вимог ТОВ “Октябрський цукровий комбінат” є
стягнення з ТОВ “Агентство комплексної безпеки “Стелс” та з ТОВ
“Авіаційний Союз” недоотриманого прибутку та прямих збитків, що
виникли з підстав не пов'язаних із переробкою цукру-сирцю
відповідно до умов контракту № 2107/06 від 01.08.2005.
Відповідно, належний ТОВ “Авіаційний Союз” цукор пісок не можна
розглядати, як предмет позовних вимог.
На підставі оскарженої ухвали, цукор, виготовлений з
давальницької сировини іноземного замовника в митному режимі
переробки, який, відповідно, не допущений у вільне використання
на території України і має бути вивезений в повному обсязі за її
межі, передано від нерезидента - ТОВ “Авіаційний союз” до
резидента - ТОВ „Октябрський цукровий комбінат”, яке приступило
до його реалізації на митній території України, в порушення
митного оформлення та без сплати ввізного мита і податків на
сировину.
Більш того, при затвердженні мирової угоди суд не надав належну
оцінку обставинам, які мають істотне значення.
Зазначеною ухвалою порушуються законні права й інтереси
Державного підприємства “Укрспецпостач”. У тексті мирової угоди
зазначається, що цукор пісок був виготовлений з давальницької
сировини відповідно до умов контракту № 1209/1 від 12.09.2005р.
Тобто, суду була відома дана обставина, яка породжує визначені
законом наслідки. Податкові векселі, видані ДП „Укрспецпостач”
відповідно до вимог статті 2 Закону України „Про операції з
давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах”
( 327/95-ВР ) (327/95-ВР)
на момент Укладення і затвердження мирової угоди
не були погашені. Виконання мирової угоди позбавляє ДП
„Укрспецпостач” можливості розпоряджатися цукром піском і
вивезти його за межі митної території України з подальшим
погашенням векселя. У цьому зв'язку є порушення майнових прав та
інтересів ДП „Укрспецпостач”, яке внаслідок виконання мирової
угоди продовжує бути зобов'язаною стороною за векселем,
приймаючи на себе грошові зобов'язання, які б воно не мало
виконувати, якби мирова угода була легітимною.
Відповідно до статті 236 Митного кодексу України ( 92-15 ) (92-15)
, якщо
умовами переробки на митній території України товарів, що
походять з інших країн, передбачено проведення розрахунків
частиною продуктів їх переробки, такі продукти мають бути
оформлені як ввезені на митну територію України в режимі імпорту
зі справлянням усіх належних податків і зборів та застосуванням
відповідних заходів нетарифного регулювання відповідно до
законодавства. Зобов'язання нерезидента щодо сплати ввізного
мита, інших податків і зборів у разі реалізації іноземним
замовником на митній території України виготовленої з
давальницької сировини продукції також встановлено п. 1 ст. 3
Закону України „Про операції з давальницькою сировиною у
зовнішньоекономічних відносинах” ( 327/95-ВР ) (327/95-ВР)
.
Мирова угода укладена з порушенням вимог ст. 236 Митного кодексу
України ( 92-15 ) (92-15)
та ст. 3 Закону України „Про операції з
давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах”
( 327/95-ВР ) (327/95-ВР)
, оскільки вона не передбачає сплату будь-яких
податкових і митних платежів з боку сторін мирової угоди.
Крім того, судом не враховано, що право ТОВ „Авіаційний Союз”
розпоряджатися цукром-сирцем та продуктами його переробки на
митній території України обмежено.
Так, ст.ст. 230, 231 Митного кодексу України ( 92-15 ) (92-15)
встановлено, що переробка імпортної давальницької сировини на
митній території України та переміщення виготовленої з неї
продукції здійснюється під митним контролем виключно на підставі
відповідного дозволу митного органу, який видається
переробнику-резиденту України.
Із матеріалів справи вбачається, що саме ДП „Укрспецпостач” є
суб'єктом зовнішньоекономічних відносин та стороною контракту
№ 1209/1 від 12.09.2005року, на якого поширюються правила
митного контролю, визначені статтями 230, 231 Митного кодексу
України ( 92-15 ) (92-15)
.
Крім того, ДП „Укрспецпостач” є особою, відповідальною за сплату
ввізного мита, інших податків і зборів, що справляються з
операцій по переробці давальницької сировини іноземного
замовника при її ввезенні на митну територію України. Згідно з
вимогами ст. 2 Закону України „Про операції з давальницькою
сировиною у зовнішньоекономічних відносинах” ( 327/95-ВР ) (327/95-ВР)
сплата ввізного мита, податків та зборів провадиться українським
виконавцем шляхом видачі органу державної податкової служби
простого авальованого векселя із строком платежу, що дорівнює
строку здійснення операції з давальницькою сировиною, але не
більш як 90 календарних днів з моменту оформлення вантажної
митної декларації. У разі вивезення готової продукції в повному
обсязі за межі митної території України у зазначений період,
вексель погашається і ввізне мито, податки та збори (крім митних
зборів) не справляються.
Таким чином, норми ст.ст. 230, 231 Митного кодексу України
( 92-15 ) (92-15)
та ст. 2 Закону України „Про операції з давальницькою
сировиною у зовнішньоекономічних відносинах” ( 327/95-ВР ) (327/95-ВР)
містять презумпцію того, що при переробці давальницької сировини
іноземного замовника єдиним розпорядником давальницької сировини
та виготовленої з неї продукції на митній території України є
український виконавець (у даному випадку - ДП „Укрспецпостач“).
ДП „Укрспецпостач” вправі розпоряджатися цукром піском, що
виготовляється за контрактом № 1209/1 від 12.09.2005р., виключно
у межах повноважень, наданих власником цієї продукції - ТОВ
„Авіаційний Союз” та у спосіб, що не суперечить чинному
законодавству України.
Також судом не враховано, що 8.12.2005р. ТОВ „Авіаційний Союз”
та ДП „Укрспецпостач” уклали додаткову угоду № 11 до контракту
№ 1209/1 від 12.09.2005р., відповідно до якої ТОВ „Авіаційний
Союз” уповноважив ДП „Укрспецпостач” передати у заставу
цукор-сирець, що знаходиться у переробці, виключно для
забезпечення виконання зобов'язань останнього перед ВАТ
„Укрексімбанк” за кредитною угодою № 15105К62 від 1.11.2005 та
що, ДП „Укрспецпостач” уклало договір застави з ВАТ
„Укрексімбанк” на основі згоди та повноважень, наданих
власником, ТОВ „Авіаційний Союз”, цукру-сирцю та виготовленої з
нього продукції, що містяться в додатковій угоді № 11 від
8.12.2005р. до контракту № 1209/1 від 12.09.2005р., і у
відповідності до вимог, встановлених ч. 2-3 ст. 583 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
та абзацом 3 ст. 11 Закону України „Про заставу”
( 2654-12 ) (2654-12)
.
Таким чином, постановляючи зазначену ухвалу, судом не враховано
вимоги ст. 3 Закону України “Про державне регулювання
виробництва і реалізації цукру” ( 758-14 ) (758-14)
, ст. 2 Закону України
“Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних
відносинах” ( 327/95-ВР ) (327/95-ВР)
та глави 38 Митного кодексу України
( 92-15 ) (92-15)
щодо ввезення цукру-сирцю ТОВ “Авіаційний Союз” на
митну територію України у митному режимі переробки.
На підставі вищевикладеного, судова колегія приходить до
висновку, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм
матеріального та процесуального права, а тому підлягає
скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу та касаційне подання задовольнити.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 06.05.2006
року у справі № 38/96-06 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Харківської області.
Головуючий, суддя Н. Кочерова
Судді В. Рибак
М. Черкащенко