ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

                            ПОСТАНОВА 

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ 

     08 лютого 2007 р. 

     № 20/263д/06 

     Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів:

     Головуючого суддів:

     Кочерової Н.О. Рибака В.В. Черкащенка М.М.

     розглянув касаційну скаргу

     суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

     на ухвалу

     від 16.10.2006  Запорізького апеляційного господарського суду
     у справі

     № 20/263д/06 господарського суду Запорізької області

     за позовом

     товариства з обмеженою відповідальністю "Меркс-Трейд"

     до

     суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

     про

     визнання недійсним договору оренди

                 за участю представників сторін:

     від позивача  не з'явилися

     від відповідача  не з'явилися

                        В С Т А Н О В И В:

     Ухвалою Запорізького  апеляційного  господарського  суду  від
16.10.2006 (судді: Антонік С.Г.  -головуючий,  Мірошніченко  М.В.,
Хуторной В.М.) суб'єкту підприємницької діяльності -фізичній особі
ОСОБА_1 відмовлено у прийнятті апеляційної скарги.

     Не погоджуючись з винесеною ухвалою, суб'єкт  підприємницької
діяльності звернувся  до  Вищого  господарського  суду  України  з
касаційною скаргою, в якій просить її  скасувати,  посилаючись  на
порушення норм матеріального і процесуального права.

     Розглянувши  матеріали  справи,  оцінивши  доводи  касаційної
скарги,   перевіривши   правильність   застосування   судом   норм
процесуального права, Вищий господарський суд України  прийшов  до
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню  виходячи  з
наступного.

     Припис  статті   129   Конституції   України   ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        
встановлює  основні  засади  судочинства,   до   якого   віднесено
забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення  суду,
крім випадків, встановлених законом.

     Зазначена конституційна норма конкретизована  законодавцем  в
статті 12 Закону України "Про судоустрій  України"  ( 3018-14 ) (3018-14)
          ,
згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадку  і
порядку,  передбачених  процесуальним  законом,  мають  право   на
апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

     Отже,  реалізація  конституційного  права  на  апеляційне  та
касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в
залежність від положень процесуального закону.

     Таким чином, Господарський процесуальний  кодекс  ( 1798-12 ) (1798-12)
        
повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках  учасник
судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи
касаційному порядку.

     Стаття  77  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  на  підставі  якої  в
судовому  засіданні  07.09.2006  суддею   Гандюковою   Л.П.   було
оголошено перерву до 27.09.2006  року,  не  містить  вказівки  про
можливість її оскарження.

     Відповідно до ч. 1 ст. 106 ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  ухвали
місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному
порядку у випадках, передбачених Кодексом та Законом України  "Про
відновлення   платоспроможності   боржника   або   визнання   його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
        .

     Оскарження  ухвали  про  оголошення  перерви  в  апеляційному
порядку  Господарським  процесуальним  кодексом   ( 1798-12 ) (1798-12)
           не
передбачено, а тому апеляційна скарга на ухвалу судового засідання
від 07.09.06, згідно якого оголошено перерву не може бути прийнята
до розгляду, про  що  правильно  вказано  Запорізьким  апеляційним
господарським судом.

     З урахуванням наведеного підстав для  задоволення  касаційної
скарги не вбачається.

     Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що  відповідно  до
статті  22  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  якою  закріплені  права  і
обов'язки сторін, сторони зобов'язанні добросовісно  користуватися
належними їм процесуальними правами, виявляти  взаємну  повагу  до
прав і охоронюваних  законом  інтересів  другої  сторони,  вживати
заходів до всебічного, повного та  об'єктивного  дослідження  всіх
обставин справи.

     Враховуючи наведене,  скаржнику  не  слід  зловживати  своїми
процесуальними правами і затягувати судовий процес.

     Керуючись  ст.  ст.  111-5,  111-7,  111-9,  111-11,   111-13 
Господарського процесуального кодексу України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий
господарський суд України

                           ПОСТАНОВИВ:

     Касаційну       скаргу        суб'єкта        підприємницької

діяльності -фізичної особи ОСОБА_1  залишити  без  задоволення,  а

ухвалу від 16.10.06 Запорізького апеляційного господарського  суду

у справі № 20/263д/06 без змін.

     Головуючий  Н.Кочерова

     Судді:  В.Рибак

     М.Черкащенко