ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
 
     ПОСТАНОВА
     IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
( ухвалою ВСУ від 05.04.2007 справа № 578662 реєстрац. № 3-1284к07 відмовлено у порушенні касаційного провадження )
 
 
     08 лютого 2007 р.
 
     № 17/398
 
     Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:
 
     головуючого
 
     Грейц К.В.,
 
     суддів :
 
     Бакуліної С.В.,
     Глос О.I.
 
     розглянувши  у  відкритому   судовому   засіданні   матеріали
касаційних скарг
 
     Товариства з обмеженою відповідальністю
     "Морське агентство "Трансфлот"
 
     на ухвали
 
     від 29.11.2006 року Донецького апеляційного
     господарського суду та  від  25.12.2006  року  Господарського
суду Донецької області
 
     у справі
 
     № 17/398
 
     за позовом
 
     Керченського морського торговельного порту
 
     до
 
     ТОВ "Морське агентство "Трансфлот"
 
     про
 
     стягнення 42 860,79 грн.
 
     в судовому засіданні взяли участь  представники :
 
     від позивача:
 
     Красильникова В.З. (довіреність від 29.09.2005р. №юр/2605)
 
     від відповідача:
 
     Шелест М.М.  -директор (наказ від 12.08.97р. № 39о/к)
 
     В С Т А Н О В И В:
     Рішенням Господарського суду Донецької області від 24.01.2005
року (суддя Забарющий М.I.) у  справі  №17/398   позов  задоволено
частково: стягнуто з ТОВ "Морське агентство "Трансфлот" на користь
Керченського морського торговельного порту 17 639,68  грн.  боргу,
що складає суму податку на додану  вартість,  нараховану  на  суму
портових  зборів,   інших   зборів   і   плат,   за   забезпечення
перерахування  яких  позивачу  морськими  суднами  відповідач,  як
морський агент, зобов'язувався за договором №А-20-4 від 31.12.1999
року.
     В задоволенні позову про стягнення 25 221,11 грн.  відмовлено
з тих підстав, що ПДВ в цій сумі був нарахований позивачем на суму
портових зборів, інших зборів і плат за надані  морськими  суднами
послуги,  відповідальність  за  перерахування  яких   відповідачем
передбачена договорами №3-23-04 та №Т-23-04 від  14.05.2003  року,
на які позивач не посилався в  позовній  заяві  при  обгрунтуванні
позовних вимог.
     Постановою Донецького апеляційного  господарського  суду  від
21.03.2005 року (судді  Гуреєв  Ю.М.,  Мирошниченко  С.В.,  Скакун
О.А.) рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови  в
задоволенні позову з огляду на  порушення  місцевим  господарським
судом ст.22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , позов  задоволено  в  повному
обсязі.
     Висновки  судів   щодо   підстав   для   задоволення   позову
обгрунтований  посиланням  на  підпункт  3.1.1  пункту  3.1  ст.3,
підпункт 6.1.1 пункту 6.1 ст.6, пункт 7.1 ст.7 Закону України "Про
податок  на  додану   вартість"   ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        ,   ст.84   Кодексу
торговельного мореплавства України  ( 176/95-ВР ) (176/95-ВР)
        ,  Положення  про
портові збори, затверджене постановою КМ  України  від  12.10.2000
року.
     02 серпня 2006 року відповідач  звернувся  до  Господарського
суду  Донецької   області   із   заявою   про   перегляд   рішення
Господарського  суду   Донецької   області   у   цій   справі   за
нововиявленими обставинами.
     03  серпня  2006  року  відповідач  звернувся  до  Донецького
апеляційного  господарського  суду  із  заявою  про  перегляд   за
нововиявленими  обставинами  постанови   Донецького   апеляційного
господарського суду від 21.03.2005 року у цій справі.
     Як  на  нововиявлену  обставину  у  обох  заявах   відповідач
посилався на зміст постанови Господарського суду міста  Києва  від
31.05.2006 року  по адміністративній справі № 17/163-А за  позовом
ТОВ Морське агентство  "Трансфлот"  до  КМ  України,  Міністерства
транспорту та зв'язку України про  визнання  недійсним  пункту  11
Положення "Про портові збори", затвердженого постановою КМ України
від 12.10.2000 року №1544 ( 1544-2000-п ) (1544-2000-п)
        ; про визнання  недійсним
пункту  14  "Зборів  та  плат  за  послуги,  що  надаються  суднам
закордонного плавання у морських портах", що  затверджені  наказом
Міністерства  транспорту  України  від  27.06.1996  року   №214   
( z0374-96 ) (z0374-96)
           у  редакції  наказу  від  15.12.2000   року   №711.
Наведеною постановою у  задоволенні  позову  відмовлено  повністю.
Постановою від 31.08.2006 року Київський апеляційний господарський
суд постанову  господарського  суду  від  31.05.2006  року  змінив
шляхом виключення із резолюти вної частини п. 1 щодо  застосування
строку  позовної  давності.   В   іншій   частині   постанова   го
сподарського суду залишена без змін.
     Ухвалою   Донецького   апеляційного    господарського    суду
(головуючий суддя Мирошниченко С.В., судді  Колядко  Т.М.,  Скакун
О.А.) від 29.11.2006 року у справі № 17/398 заяву  відповідача  за
нововиявленими  обставинами  про  перегляд  постанови   Донецького
апеляційного господарського суду від 21.03.2005 року залишено  без
задоволення, а постанову  Донецького  апеляційного  господарського
суду від 21.03.2005 року у справі № 17/398 залишено без змін.
     Ухвалою  Господарського   суду   Донецької   області   (суддя
Забарющий М.I.) від  25.12.2006  року  у  справі  №  17/398  заяву
відповідача про перегляд  за  нововиявленими  обставинами  рішення
Господарського суду Донецької області від 24.01.2005 року залишено
без задоволення; рішення Господарського суду Донецької області від
24.01.2005 року у справі № 17/398 залишено без змін.
     Ухвали судів мотивовані  тим,  що  нормативні  акти,  на  які
посилається заявник, як на такі, що постановою у  адміністративній
справі визнані дійсними, не визнані у судовому порядку недійсними.
Отже обставини на які  посилається  заявник  не  є  нововиявленими
обставинами для даної справи.
     В  касаційних  скаргах  ТОВ  "Морське  агентство  "Трансфлот"
просить  скасувати   ухвали   від   29.11.2006   року   Донецького
апеляційного  господарського   суду   та   від   25.12.2006   року
Господарського  суду  Донецької  області   у   справі   №   17/398
посилаючись на  порушення  норм  матеріального  та  процесуального
права.
     Відзиву на касаційні скарги позивач не надіслав.
     Заслухавши  пояснення  по  касаційних  скаргах   представника
відповідача, який підтримав викладені в них доводи, заперечення на
касаційні скарги представника позивача,  перевіривши  правильність
застосування норм процесуального  права  в  ухвалах  господарських
судів, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить
до висновку, що касаційна скарга  від  27.12.2006  року  №  95  та
касаційна  скарга  від  15.01.2007  року   №   2   не   підлягають
задоволенню, з наступних підстав.
     Фактично  нововиявленою  обставиною  заявник  вважає  правові
висновки, встановлені постановою Гос подарського суду м. Києва від
31.05.2006 року у справі № 17/163а.  Відзначає,  що  нововиявленою
обставиною є той факт, що постанова Кабінету Міністрів України від
12.10.2000 року №  1544   ( 1544-2000-п ) (1544-2000-п)
          та  наказ  Міністерства
транспорту України від 27.06.1996 року № 214 ( z0374-96 ) (z0374-96)
         є таким,
що відповідають чинному законодавству.
     Відповідно до ст. 112 Господарського  процесуального  кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         рішення (постанова) може бути  переглянута  за
нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і
не  могли  бути  відомі  заявникові.  До  нововиявлених   обставин
відносяться матеріально-правові факти, на яких гру нтуються вимоги
і заперечення сторін, а також інші факти, які мають  значення  для
розгляду справи. Необхідними ознаками  нововиявлених  обставин  є,
по-перше, їх наявність на час роз гляду справи, по-друге,  те,  що
ці обставини не могли  бути  відомі  заявникові  на  час  розгляду
справи. Тобто, судовий акт може бути переглянутий  за  двох  умов:
істотність нововиявлених обставин для вирішення спору і  виявлення
їх  після  прийняття  судового  рішення  (постанови).  При   цьому
виникнення нових або  зміна  обставин  після  вирішення  спору  не
можуть бути під ставою для змін рішення за правилами розділу  XIII
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
     Відповідно   до   п.   1.4   Роз'яснення   президії    Вищого
господарського  суду   України   від   21.05.2002р.   №   04-5/563
( v_563600-02 ) (v_563600-02)
         скасування чи зміна нормативного  акта,  на  якому
грунтується  судо  ве  рішення,   може   вважатися   нововиявленою
обставиною лише за умови, якщо в акті, яким скасовано  чи  змінено
попередній, зазначено про надання йому зворотної сили.
     У даному випадку нормативні акти, на які посилається заявник,
у судовому порядку не визнані недійсними.
     Колегія суддів  відзначає  таке.  На  час  прийняття  рішення
господарські  суди  мали  здійснити  правильне   правозастосування
нормативно-правових актів, які  регулювали  спірні  правовідносини
сторін,  зробивши  власні  висновки  на   предмет   їх   чинності,
дійсності,  відповідності  Конституції   України   ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        .
Правові ж висновки суду в іншій справі: по-перше, не є  фактами  і
обставинами (будь-якими, тим більше нововиявленими); по-друге,  не
є обов'язковими для  іншого  суду,  який  зобов'язаний  розглянути
справу відповідно до приписів ст.43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
     Разом з тим, залишаючи без змін рішення першої  інстанції  по
даній справі, місцевий господарський суд не звернув уваги  на  те,
що воно було частково  скасоване, отже, його  слід  було  залишити
без змін лише в  частині  задоволення  позову.  Наведене  підлягає
виправленню.
     Керуючись ст.ст.111-5, 111-7, п.п.1, 5  ч.  1  ст.111-9,  ч.1
ст.111-10,  ст.111-11,  ст.111-13  Господарського   процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України, -
     П О С Т А Н О В И В:
     Касаційну  скаргу  ТОВ  "Морське  агентство  "Трансфлот"  від
27.12.2006  року  №   95   на   ухвалу   Донецького   апеляційного
господарського суду від 29.11.2006 року у справі № 17/398 залишити
без задоволення, а ухвалу Донецького  апеляційного  господарського
суду від 29.11.2006 року у справі № 17/398 -без змін.
     Касаційну  скаргу  ТОВ  "Морське  агентство  "Трансфлот"  від
15.01.2007 року  №  2  на  ухвалу  Господарського  суду  Донецької
області від  25.12.2006  року  у  справі  №  17/398  залишити  без
задоволення.
     Ухвалу Господарського суду Донецької області  від  25.12.2006
року у справі № 17/398 змінити,  виклавши  резолютивну  частину  в
такій  редакції:  "Заяву   залишити   без   задоволення.   Рішення
господарського суду від 24.01.2005 року у справі № 17/398 залишити
без змін в частині задоволення позовних вимог".
 
     Головуючий-суддя
 
     К.Грейц
 
     С у д д і
 
     С.Бакуліна
     О.Глос