ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.02.2007 Справа N 15/349пд
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді: Муравйова О.В.,
суддів: Гоголь Т.Г.,
Продаєвич Л.В.
розглянувши матеріали
касаційної скарги Горлівської міської ради,
м. Горлівка, Донецька обл.
на рішення господарського суду Донецької області
від 22.11.2006
у справі № 15/349пд
за позовом Горлівської міської ради,
м. Горлівка, Донецька обл.
До Колективного підприємства “Житловик”,
м. Горлівка, Донецька обл.
До Горлівського представництва Фонду
державного майна України,
м. Горлівка, Донецька обл.
третя особа, яка не
заявляє самостійних вимог Товариство з обмеженою
на предмет спору на відповідальністю “МІГ-88”
стороні відповідачів м. Горлівка, Донецька обл.
Про визнання недійсним договору купівлі–продажу державного
майнового комплексу від 08.06.1995 № 45 в частині продажу
об’єкта нерухомості по вул. Великан, 31 у м. Горлівка
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явилися
від відповідача І: не з'явилися
від відповідача ІІ: не з'явилися
від третьої особи: не з'явилися
Доповідач: Продаєвич Л.В.
Відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
учасники судового процесу належним чином
повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Вищого
господарського суду України від 18.01.2007, надіслана сторонам у
справі 23.01.2007 року), проте сторони не скористалися наданим
їм статею 22 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
правом на участь у засіданні суду касаційної
інстанції.
Ухвалою від 18.01.2007 касаційна скарга Горлівської міської ради
прийнята до провадження та призначена до розгляду на 08.02.2007
року колегією суддів Вищого господарського суду України у
складі: Добролюбова Т.В. –головуючий, судді: Гоголь Т.Г.,
Продаєвич Л.В.
Розпорядженням в.о. Голови судової палати Вищого господарського
суду України від 07.02.2007 № 02-12.2/21 у зв’язку з відпусткою
судді Добролюбової Т.В. для розгляду касаційної скарги у справі
№ 15/349пд господарського суду Донецької області призначено
колегію суддів у складі: Муравйов О.В. - головуючий, судді:
Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2006 року Горлівська міська рада звернулася до
господарського суду Донецької області із позовом до Колективного
підприємства “Житловик”, до Горлівського представництва Фонду
державного майна України, третьої особи - Товариства з обмеженою
відповідальністю “МІГ-88” про визнання недійсним на підставі
статей 203, 215, 216, 217 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
договору купівлі-продажу майнового комплексу від 08.06.1995 № 45
в частині продажу об'єкта нерухомості по вул. Великан, 31 у
м. Горлівка, мотивуючи свої вимоги тим, що спірна будівля, яка
увійшла до об'єктів приватизації у складі майнового комплексу,
була призначена для розміщення служб, що надають
житлово-комунальні послуги мешканцям житлового мікрорайону “88
квартал”, м. Горлівка.
Вказана будівля, у зв'язку з банкрутством КП “Житловик”, продана
Малому приватному підприємству “МІГ-88”, чим порушено право
комунальної власності, інтереси територіальної громади та
мешканців мікрорайону. Позивач посилається на приписи статті 5
Закону України “Про приватизацію майна державних підприємств”
( 2163-12 ) (2163-12)
, згідно з якими приватизації не підлягають об'єкти,
що забезпечують життєдіяльність держави в цілому, зокрема,
об'єкти інженерної інфраструктури та благоустрою міст.
ТОВ “МІГ-88” до господарського суду Донецької області 01.11.2006
подало заяву про застосування позовної давності.
Горлівське представництво Фонду державного майна України у
відзиві на позов вимоги міськради не визнало та зазначило, що
при проведенні приватизації дотримані вимоги законодавства, до
переліку не включені об'єкти, що не підлягають приватизації, а
спірна будівля за своїм господарським призначенням не є об'єктом
інженерної інфраструктури.
Рішенням господарського суду Донецької області від 22.11.2006
(суддя Мєзєнцев Є.І.) - у задоволенні позову відмовлено.
Судове рішення вмотивоване тим, що позивачем неправильно обрано
правові підстави позову, приписи статей 203, 215-217 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
на момент укладення договору не були
чинними, а тому вказані правові норми не можуть застосовуватися
при наданні правової оцінки правомірності договору, який
укладено 08.06.1995 року. На момент укладення спірного договору
стаття 5 Закону України “Про приватизацію державного майна”
( 2163-12 ) (2163-12)
(в чинній на той час редакції) не містила будь-яких
заборон щодо приватизації об'єктів інженерної інфраструктури та
благоустрою міст.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Горлівська міська рада
звернулася до Вищого господарського суду України із касаційною
скаргою про його скасування, просить передати справу на новий
розгляд, оскільки вважає, що інший суддя, який 22.11.2006
розглядав справу не перевірив виконання сторонами ухвали від
01.11.2006 про витребування додаткових документів. Вважає, що
судом порушено принцип змагальності, закріплений у статті 43
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
та не
вжито заходів про витребування доказів стосовно призначення
спірного об'єкта.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши
матеріали справи на предмет повноти встановлення обставин
справи, правильності застосування господарськими судами норм
матеріального та процесуального права, обговоривши доводи
касаційної скарги, не знаходить підстав для її задоволення з
огляду на таке:
Звертаючись з позовом позивач просив визнати недійсним договір
купівлі-продажу державного майна, укладений 08.06.1995 між
представництвом Фонду державного майна України у м. Горлівка та
орендним концерном “Житловик”, на базі якого, згідно з рішенням
конференції засновників від 29.06.1995, створене Колективне
підприємство “Житловик”. В якості правових підстав позову
Горлівська міська рада зазначила статті 203, 215, 216, 217
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, який набрав чинності з
01.01.2004 року.
Прикінцевими та перехідними положеннями цього Кодексу ( 435-15 ) (435-15)
встановлено, що Цивільний кодекс України ( 435-15 ) (435-15)
застосовується до цивільних відносин, які виникли після набрання
ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання
чинності Цивільним кодексом України ( 435-15 ) (435-15)
положення цього
Кодексу ( 435-15 ) (435-15)
застосовуються до тих прав і обов'язків, що
виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Статею 203 цього Кодексу ( 435-15 ) (435-15)
передбачені загальні вимоги
до чинності правочину, що стосуються правомірності його змісту,
дієздатності сторін, волевиявлення їх, форми укладеного
правочину; правові засади визнання правочину недійсним містяться
у статті 215 Кодексу, ( 435-15 ) (435-15)
а стаття 216 встановлює правові
наслідки недійсності правочину.
У статті 48 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
1963 року
передбачалося, що недійсною є та угода, яка не відповідає
вимогам закону.
Господарський суд Донецької області встановив, що договір
купівлі-продажу державного майна, стороною якого не є позивач,
укладений з дотриманням діючого на час його укладання
законодавства, зокрема, статті 5 Закону України “Про
приватизацію державного майна” ( 2163-12 ) (2163-12)
, якою визначалися
об'єкти приватизації, а відтак відсутні правові підстави для
визнання його недійсним.
Наведені в касаційній скарзі доводи Горлівської міської ради
зводяться до процесуальних порушень, допущених судом при
вирішенні даного спору. Проте, здійснюючи касаційний перегляд
прийнятого у справі рішення, колегія суддів не виявила таких
порушень та відповідно не вбачає підстав для зміни або
скасування судового рішення.
Посилання скаржника на порушення судом статті 38 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
не є в розумінні
статті 104 цього Кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
підставою для скасування
судового акта, виходячи із предмету спору, оскільки вирішуючи
спори про визнання угод недійсними господарський суд насамперед
повинен встановити наявність тих підстав, з якими закон пов'язує
визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків.
Витребувані ухвалою господарського суду від 01.11.2006 від
сторін документи є доказами, що не стосуються встановлення
обставин справи.
Ненадання витребуваних доказів не вплинуло на правильність
висновку суду щодо відсутності підстав для визнання договору
недійсним, у зв'язку з чим доводи касаційної скарги про
порушення судом норм процесуального права при вирішенні спору,
не можуть бути підставою для її задоволення.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Донецької області від 22.11.2006 у
справі № 15/349пд –залити без змін.
Касаційну скаргу Горлівської міської ради, м. Горлівка, Донецька
обл. –залишити без задоволення.
Головуючий, суддя О. Муравйов
Суддя Т. Гоголь
Суддя Л. Продаєвич