ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2007 р.
№ 14/422
8 лютого 2007 року Київ справа № 14/422
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Муравйова О.В.
суддів
Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.
за участю представників сторін позивача відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
не з'явились повідомлені належним чином не з'явились
повідомлені належним чином Приватного підприємця ОСОБА_1
на постанову
Луганського апеляційного господарського суду
від
14.11.2006 року
у справі господарського суду
№ 14/422 Луганської області
за позовом
Прокурора Старобільського району Луганської області в
інтересах держави в особі Старобільської міської ради
до
Приватного підприємця ОСОБА_1
про
стягнення 100грн.26 коп.
Прокурор Старобільського району Луганської області звернувся
до господарського суду Луганської області з позовом в інтересах
держави в особі Старобільської міської ради про стягнення з
приватного підприємця ОСОБА_1на користь Старобільської міської
ради заборгованості з орендної плати за землю за договором оренди
землі від 10.06.2005 року в сумі 100 грн. 26 коп.
Господарський суд Луганської області ухвалою від 04.09.2006
року (суддя Лісовицький Є.А.) провадження у справі припинив за
відсутністю предмету спору на підставі пункту 11 статті 80
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
зв'язку з повною оплатою відповідачем боргу з орендної плати.
Витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. та на
інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.
суд поклав на відповідача у справі.
Луганський апеляційний господарський суд постановою від
14.11.2006 року (судді Баннова Т.М., Медяниця О.Є., Семендяєва
I.В.) ухвалу господарського суду Луганської області залишив без
змін, з посиланням на те, що сума, заявлена прокурором до
стягнення, перерахована приватним підприємцем ОСОБА_1 після
звернення прокурора з позовом.
Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від
04.09.2006 року та постанову Луганського апеляційного
господарського суду від 14.11.2006 року в частині стягнення з
нього держмита в сумі 102 грн. та витрат на інформаційне-технічне
забезпечення судового процесу в сумі 118грн, посилаючись на
порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а
саме статей 22, 44, 49, 77 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Касаційні вимоги вмотивовані відсутністю у
договорі оренди угоди сторін щодо звернення до суду, порушення
конституційного права відповідача на захист, оскільки за
твердженням заявника копія позовної заяви та повістка з викликом
до суду йому не були направлені, про розгляд справи він був
повідомлений лише ухвалою місцевого господарського суду від
04.09.2006 року.
Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності застосування
господарським судом Луганської області та Луганським апеляційним
господарським судом норм процесуального права, Вищий господарський
суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
таких підстав.
Луганським апеляційним господарським судом в ході розгляду
справи встановлено, що 09.08.2006 року Прокурор Старобільського
району Луганської області звернувся до господарського суду
Луганської області з позовом в інтересах держави в особі
Старобільської міської ради про стягнення з приватного підприємця
ОСОБА_1на користь Старобільської міської ради заборгованості з
орендної плати за землю за договором оренди землі від 10.06.2005
року, укладеного між сторонами., в сумі 100 грн. 26 коп.
Прокурором надано суду докази направлення відповідачу копії
позовної заяви - поштову квитанцію від 03.08.2006 року № НОМЕР_1.
Ухвалою від 09.08.2006 року господарський суд Луганської
області прийняв позовну заяву до розгляду та порушив провадження у
справі № 14/422, призначивши розгляд справи на 04.09.2006 року.
Направлення відповідачу ухвали про порушення провадження у справі
№ 14/422 підтверджено витягом з поштового реєстру від 14.08.2006.
Платіжним дорученням № НОМЕР_2, тобто після призначення
справи до розгляду, відповідач повністю сплатив бог з орендної
плати.
Ухвалою від 04.09.2006 року господарський суд Луганської
області провадження у справі припинив за відсутністю предмету
спору на підставі пункту 11 статті 80 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у зв'язку з повною
оплатою відповідачем боргу з орендної плати, стягнув з відповідача
суму держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу.
Вищий господарський суд України зазначає, що такі дії
господарського суду відповідають вимогам чинного законодавства
оскільки пунктом 3 статті 8 Декрету Кабінету міністрів України
"Про державне мито" ( 7-93 ) (7-93)
надано вичерпний перелік випадків,
коли державне мито підлягає поверненню в разі припинення
провадження у справі, а саме: державне мито підлягає поверненню
частково або повністю у випадках припинення провадження у справі
або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає
розглядові в суді чи в господарському суді, а також коли позов
подано недієздатною особою.
Таким чином із змісту наведеної норми вбачається, що в разі
припинення провадження у справі за відсутністю предмета спору
мито підлягає стягненню на загальних підставах.
Окрім того, статтею 49 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
визначено, якщо спір виник внаслідок
неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на
неї мито незалежно від результатів вирішення спору.
Оскільки сума, що заявлена прокурором до стягнення,
перерахована приватним підприємцем ОСОБА_1 після звернення
прокурора з позовом, Вищий господарський суд України зазначає, що
суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача суми
держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу відповідно до вимог статей 44, 49 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Як правомірно зазначено в постанові Луганського
апеляційного господарського суду посилання приватного підприємця
ОСОБА_1 на відсутність у договорі угоди сторін стосовно звернення
до суду спростовуються положеннями статей 8, 55 Конституції
України.
Відповідно до частини 2 статті 111 7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
до юрисдикції
касаційної інстанції не відноситься повторна оцінка доказів та
встановлення обставин, що були встановлені господарськими судами
при попередньому розгляді справи.
Таким чином, фактичні обставини справи встановлені
господарськими судами попередніх інстанцій на основі повного і
об'єктивного дослідження поданих доказів, зароблені висновки
відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка
з правильним застосуванням норм процесуального права, у зв'язку з
чим доводи касаційної скарги визнаються не переконливими.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119 ,
11111 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу господарського суду Луганської області від 04.09.2006
року та постанову Луганського апеляційного господарського суду
від 14.11.2006 року у справі № 14/422 залишити без змін, а
касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1- без задоволення.
Головуючий суддя О.Муравйов
Судді Т.Гоголь
Л.Продаєвич