ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.02.2007 Справа N 14/201-3135(10/128-2831)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Дерепи В.І.
суддів Грека Б.М.
Стратієнко Л.В.
з участю представників:
позивача: не з’явився
відповідача: Лошнів В.М.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Оришківської сільської ради
на постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 15.11.2006 р.
у справі № 14/201-3135 (10/128-2831)
за позовом Гусятинського районного споживчого
товариства
До Оришківської сільської ради
про визнання права власності на будівлю
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2004 р. позивач звернувся в суд з позовом до
відповідача про визнання права власності на будівлю –магазин
продтовари, розташований в с.Оришківці, вул. Грушевського,112,
посилаючись на те, що він з 1945 р., як власник, користується,
володіє і розпоряджається вказаною будівлею, яка перебуває на
його балансі, проте відповідач відмовився видати свідоцтво про
право власності на приміщення у зв’язку з відсутністю
правовстановлюючих документів, хоча право власності в даному
випадку виникло і на підставі набувальної давності.
Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.
Останнім рішенням господарського суду Тернопільської області від
07.07.2006 р. (суддя Руденко О.В.) в задоволенні позову
відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
15.11.2006 р. (головуючий –Бойко С.М., судді –Бонк Т.Б., Марко
Р.І.) рішення господарського суду Тернопільської області від
07.07.2006 р. скасовано та постановлено нове рішення, яким позов
задоволено. Визнано за Гусятинським районним споживчим
товариством право власності на будівлю магазину “Продтовари” по
вул. Грушевського,112 в с.Оришківці Гусятинського району
загальною площею 69,7м2.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне
застосування норм матеріального права, просить скасувати
постанову Львівського апеляційного господарського суду від
15.11.2006 р., залишивши в силі рішення господарського суду
Тернопільської області від 07.07.2006 р.
Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд
вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких
підстав.
Задовольняючи позов, апеляційний господарський суд виходив з
того, що право власності на спірну будівлю виникло у позивача з
1998 р. на підставі постанови зборів уповноважених пайовиків
Копичинського споживчого товариства від 08.12.1998 р. про
реорганізацію з 01.01.1999 р. шляхом приєднання майна його
пайовиків, активів і пасивів до Гусятинського районного
споживчого товариства з передачею у власність останньому майна
згідно переліку, у якому значиться і спірна будівля, акту
передачі основних фондів від 28.12.1998 р., за яким вона була
передана позивачу.
Крім того, судом апеляційної інстанції було взято до уваги
відповідно до правил ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
той факт, що
постановою господарського суду Тернопільської області від
19.05.2006 р. в справі за № 6/55-696 за позовом Гусятинського
районного споживчого товариства до Оришківської сільської ради
про визнання нечинними та скасування рішень, встановлено, що
спірна будівля не належить територіальній громаді с.Оришківці.
Проте, повністю погодитись з такими висновками апеляційного
господарського суду неможливо, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України “Про споживчу
кооперацію” ( 2265-12 ) (2265-12)
власність споживчої кооперації є однією
з форм колективної власності. Вона складається з власності
споживчих товариств, спілок, підпорядкованих їм підприємств і
організацій та їх спільної власності. Кожний член споживчого
товариства має свою частку в його майні, яка визначається
розмірами обов'язкового пайового та інших внесків, а також
нарахованих на них дивідендів.
Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що власність споживчих
товариств утворюється з внесків їх членів, прибутків,
одержуваних від реалізації товарів, продукції, послуг, цінних
паперів та іншої діяльності, не забороненої чинним
законодавством.
Також ч. 1 ст. 21 Закону України “Про власність” ( 697-12 ) (697-12)
передбачено, що право колективної власності виникає на підставі:
добровільного майна громадян і юридичних осіб для створення
кооперативів, акціонерних товариств, інших господарських
товариств і об’єднань, передачі державних підприємств в оренду;
викупу трудовими колективами трудящих державного майна;
перетворення державних підприємств в акціонерні та інші
товариства; безоплатної передачі майна державного підприємства у
власність трудового колективу, державних субсидій; пожертвувань
організацій і громадян, інших цивільно-правових угод.
Суд апеляційної інстанції не вказав жодну із зазначених підстав,
на якій у позивача виникло право власності на спірну будівлю.
Висновок про те, що право власності на будівлю виникло на
підставі постанови зборів уповноважених пайовиків Копичинського
споживчого товариства від 08.12.1998 р. про реорганізацію та
акту передачі основних фондів від 28.12.1998 р. є
необгрунтованим, оскільки згідно ст. 4 Закону України “Про
власність” ( 697-12 ) (697-12)
право володіти, користуватись і
розпоряджатись майном належить виключно власнику, а в матеріалах
справи відсутні будь-які докази того, що будівля магазину
“Продтовари” по вул. Грушевського,112 в с.Оришківці належала
Копичинському СТ на праві власності, відповідно, не будучи
власником магазину, воно не могло передати його у власність
позивачу.
Також відсутні дані про те, що спірне приміщення було передане
Укоопспілці на підставі постанови РНК УРСР і ЦК КП(б)У від
08.12.1939 р. № 1618 “Про кооперативні організації західних
областей УРСР”.
Таким чином апеляційний господарський суд не мав підстав для
задоволення позову та скасування рішення місцевого
господарського суду, яким у позові було відмовлено у зв’язку з
недоведеністю позивачем відповідно до правил ст. ст. 32, 34 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
своїх позовних вимог.
За таких обставин постанова апеляційного господарського суду
підлягає скасуванню з залишенням в силі рішення суду першої
інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 -
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
касаційну скаргу Оришківської сільської ради задовольнити.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
15.11.2006 р. у справі за № 14/201-3135 (10/128-2831) скасувати,
залишивши в силі рішення господарського суду Тернопільської
області від 07.07.2006 р.
Головуючий В.І. Дерепа
Судді Б.М. Грек
Л.В. Стратієнко