ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.02.2007 Справа N 12/5985
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кочерової Н.О.,
суддів: Рибака В.В.,
Черкащенка М.М.,
за участю представників сторін:
від позивача – Майковський Л.М. (дов. № 63 від
03.01.2007р.);
Мусь О.О. (дов. № 01/06-505 від
07.02.2007р.);
від відповідача Якимчук В.В. (дов. № 21/02 від
09.01.2007р.);
розглянувши
матеріали ВАТ “ЕК “Хмельницькобленерго” в особі
касаційної скарги Хмельницького міського району електромереж
на постанову Житомирського апеляційного господарського
суду від 19.10.2006р.
у справі № 12/5985 господарського суду Хмельницької
області
за позовом ВАТ “ЕК “Хмельницькобленерго” в особі
Хмельницького міського району електромереж
до МКП “Хмельницьктеплокомуненерго“
Про стягнення 106 325, 28 грн.
В С Т А Н О В И В:
ВАТ “ЕК “Хмельницькобленерго” в особі Хмельницького міського
району електромереж м. Хмельницький звернулось з позовом до
Міського комунального підприємства “Хмельницьктеплокомуненерго”
м. Хмельницький (в подальшому –МКП “Хмельницьктеплокомуненерго”)
з позовом про стягнення 106325,28 грн. в т.ч. 51286,89 грн.
основного боргу за використану електроенергію, 4903,09 грн.
пені, 40509,14 грн. різниці від встановленого індексу інфляції,
5926,16 коп. річних.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 03.01.06 у
справі № 12/5985 позов ВАТ ЕК “Хмельницькобленерго” задоволено
як такий, що обгрунтований та підтверджується матеріалами справи
(а.с. 84-86 т.2).
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від
19.10.06 зазначене судове рішення скасовано.
Прийнято нове рішення, яким ВАТ ЕК “Хмельницькобленерго” в
позові відмовлено.
В обгрунтування рішення суд послався на неповне дослідження
попередньою судовою інстанцією обставин справи, що пов’язані з
правомірністю визначеного позивачем порядку встановлення
зменшення середнього навантаження вимірювальних трансформаторів
відповідача, об’єму навантаження електроустановок відповідача та
фактичного часу роботи струмоприймачів, що йому належать; визнав
недоведеним позивачем факту споживання відповідачем
електроенергії при зменшенні середнього навантаження
вимірювальних трансформаторів (нижчий поріг чутливості).
У поданій касаційній скарзі ВАТ ЕК “Хмельницькобленерго”,
просить скасувати постанову Житомирського апеляційного
господарського суду від 19.10.06 у справі № 12/5985. При цьому
скаржник наполягає на правомірності визначення ним часу
споживання відповідачем електроенергії в період зменшення об’єму
навантаження електроустановок відповідача з урахуванням графіку
роботи котелень.
Судова колегія розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши
пояснення та заперечення представників сторін в судовому
засіданні, дослідивши юридичну оцінку судами обставин справи та
повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування
ними норм матеріального та процесуального права прийшла до
висновку про відсутність правових підстав для задоволення
касаційної скарги.
Матеріалами справи що було також предметом дослідження судом при
апеляційному провадженні у справі, підтверджується наступне.
26.08.03 між ДАЕК “Хмельницькобленерго” в особі Хмельницького
міського району електромереж –електропостачальна організація та
Міським комунальним підприємством “Хмельницьктеплокомуненерго”
–Споживач було укладено договір № 86 на користування електричною
енергією (а.с. 10, 11, т.1).
Відповідно до його умов Електропостачальна організація
зобов’язувалась постачати споживачу електроенергію та
забезпечувати її потужність згідно обсягів, вказаних у додатку
№ 1 до договору або лімітному повідомленні. Споживач, в свою
чергу, - вести облік використаної електроенергії та згідно
діючих тарифів проводити своєчасно, виключно у грошовій формі,
один раз на місяць, перший платіж до 10 числа у розмірі 100%
планової оплати за поточний місяць; кінцевий розрахунок
проводити при оплаті першого платіжного доручення у слідуючому
розрахунковому місяці на підставі одержаного рахунку.
Строк дії договору –до 31.12.97 р. (п. 9).
Договір передбачав можливість пролонгації, якщо за місяць до
закінчення строку, не поступить письмова заява однієї із сторін
про припинення договору або його зміну.
14.09.04 між ВАТ ЕК “Хмельницькобленерго” в особі Хмельницького
міського району електромереж –Постачальник та Міським
комунальним підприємством “Хмельницьктеплокомуненерго” –Споживач
укладено договір № 86 від 14.09.04 на користування
електроенергією (а.с. 12, 13 т.1).
Предметом зазначеної угоди є передача та постачання
Постачальником електричної енергії Споживачу, а Споживача
–оплатити її та здійснити інші платежі згідно з умовами договору
та додатками до нього (п. 1.1).
Позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача 106325,28
грн. боргу у т.ч. 51286,89 грн. боргу за використану
електроенергію, 4903,09 грн. пені, 40509,14 грн. збитків від
інфляції та 9626,16 грн. річних.
Факт використання відповідачем спожитої електроенергії
підтверджено рахунками-фактурами та рапортами (а.с. 23-150 т.1,
а.с. 1-41 т.2).
З розрахунків суми боргу позивача (а.с. 14-15, т.1), уточнення
суми позовних вимог (а.с. 78-79, т.2), а також пояснень
представників сторін в судовому засіданні та односторонніх актів
звірок та двостороннього акту взаємозвірки сторін, складеного на
вимогу апеляційного господарського суду, суд встановив природу
заборгованості в сумі 51286 грн.89 коп. як донарахувань за
травень, липень, серпень, вересень 2004 р. згідно рахунків № 86
від 27.05.04 на суму 29271,62 грн., від 30.07.2004 р. на суму
22347,07 грн., від 24.08.04 на суму 189774, 38 грн., від
28.09.04 на суму 14324,96 грн.
Відповідно до п. 7.15 Правил користування електричною енергією,
затв. постановою НКРЕ № 28 ( z0417-96 ) (z0417-96)
(у редакції постанови
НКРЕ № 928 від 22.08.02 ( z0903-02 ) (z0903-02)
) у разі зменшення
середнього навантаження за розрахунковий період вимірювальних
трансформаторів струму в порівняні із передбаченими технічними
умовами, проектною документацією та вимогами ПУЕ щодо
завантаження трансформаторів струму (при мінімальній споживчій
потужності завантаження трансформаторів струму має бути не менше
5%), споживач розраховується за обсяг електричної енергії, який
визначається, виходячи з навантаження електроустановок споживача
в окремій точці розрахункового обліку на рівні 5% навантаження
трансформаторів струму та часу роботи струмоприймачів.
Підтвердження такого порядку розрахунків за спожиту
електроенергію в цьому разі підтверджується також листами
Національної комісії регулювання електроенергетики України від
06.02.03 № 05-34-11/384 та від 16.05.03 № 05-39-11/1648.
При цьому навантаження електроустановок споживача визначається у
відповідності з законом та формулами електротехніки.
У відповідності наявності для того чи іншого приладу обліку –за
методичними рекомендаціями Держстандарту України.
Час роботи електроустановок споживача визначається у
відповідності до даних договору між споживачем та постачальником
електроенергії.
У випадку відсутності у договорі даних щодо часу роботи
електроустановок споживачів ця величина додатково узгоджується
між сторонами до проведення розрахунків.
Крім цього, листом Національної комісії регулювання
електроенергетики України від 28.05.03 № -5-39-11/1850
( vl850227-03 ) (vl850227-03)
”В доповнення до листа НКРЕ від 16.05.03
№ 05-39-11/1648 ( vl648227-03 ) (vl648227-03)
додатково роз’яснено, що час
роботи електроустановок визначається за фактично відпрацьовані
дні, протягом яких споживач (підприємство) працювали у робочому
режимі і не вимикали власні електроустановки.
На вимогу апеляційної інстанції позивач не надав доказів
зменшення середнього навантаження вимірювальних трансформаторів
відповідача, об’єму навантаження його електроустановок та
фактичного часу роботи належних йому струмоприймачів, вважаючи
за можливе час роботи струмоприймачів визначати відповідно до
графіку їх роботи.
Судова колегія погоджується з висновком суду, що по своїй суті
графік є плановим, а не фактичним часом роботи
електрострумоприймачів.
Суд також встановив, що позивачем у відповідача відомості щодо
зменшення середнього навантаження вимірювальних трансформаторів,
об’єму навантаження електрострумоприймачів, фактичного часу їх
роботи не витребовувались та не узгоджувались, є такою, що
нарахована згідно п. 7.15 Правил користування електричною
енергією ( z0417-96 ) (z0417-96)
.
Таким чином, визначена в позові сума донарахувань є
необгрунтованою.
Згідно ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона доводить ті
обставини, які вона посилається, як на підставу своїх вимог та
заперечень.
Оскільки, з урахуванням вищевикладеного, а також розрахунків
сторін, актів звірки та доказів проведення відповідачем
розрахунків за спожиту електроенергію вбачається, що
заборгованість у відповідача відсутня, то апеляційна інстанція
прийшла правомірно до висновку щодо необгрунтованості висновку
господарського суду першої інстанції як в частині задоволення
позову щодо суми основного боргу, так і в частині пені, збитків
від інфляції та річних.
Зазначене свідчить про повноту встановлення Житомирським
апеляційним господарським судом обставин справи та вірне
застосування до них норм матеріального та процесуального права,
спростовує доводи касаційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд
України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову
Житомирського апеляційного господарського суду від 19.10.06 у
справі № 12/5985 - без зміни.
Головуючий, суддя Н.Кочерова
Судді В.Рибак
М.Черкащенко