ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.02.2007 Справа N 7/96
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кочерової Н.О.
суддів: Рибака В.В.
Черкащенка М.М.
розглянув Державного підприємства “Верховинський лісгосп“
касаційну скаргу
на постанову від 17.10.2006
Львівського апеляційного господарського суду
у справі № 7/96
господарського
суду Івано-Франківської області
за позовом Міжгосподарської пересувної механізованої
дільниці № 2
До Державного підприємства “Верховинський лісгосп“
Про розірвання договору оренди, стягнення заборгованості по
орендній платі та виселення орендаря
за участю представників сторін:
від позивача Гайдич М.М. директор, Білявський Е.Ж. дов. № 2 від
28.03.06
від відповідача Рибчук В.В. гол. інженер, Мартинюк Н.Р. дов. від
05.02.07
В С Т А Н О В И В:
В квітні 2006 року міжгосподарська пересувна механізована
дільниця № 2 звернулась до господарського суду з позовом до
Верховинського держлісгоспу про розірвання договору оренди від
01.10.1998 № 88/98, стягнення заборгованості по орендній платі
на загальну суму 26 376,20 грн., та повернення орендованого
рухомого і нерухомого майна, а саме: приміщення
токарні-майстерні, кладової, складського приміщення, кузні,
боксу № 1, боксу № 2, боксу № 3, боксу № 4, естакади для
автомобілів, котельні, водяної насосної, приміщення столярного
цеху та господарські приміщення із західної сторони будівлі,
заправочної станції, токарного станку та крану КС-3575, що
розташовані за адресою: Івано-Франківська обл., Верховинський
район, с. Ільці, присілок Грабовець, буд.2, а також прилеглої
земельної ділянки площею 1 га згідно абрису.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що відповідач
неналежним чином виконував свої зобов’язання за договором
оренди, а саме не сплачував орендну плату протягом понад трьох
місяців, у зв’язку з чим за період з 01.01.2002 по 30.11.2005
виникла заборгованість в сумі 26 376,20 грн. При цьому виходив з
того, що ціна орендної плати, згідно договору, визначена
пропорційно здороженню вартості лісу.
В подальшому позивач збільшив позовні вимоги і просив стягнути
заборгованість в сумі 38 446,20 грн. по орендній платі за
грудень місяць 2005 року та січень, лютий, березень 2006 року у
сумі 12 120 грн.
В травні 2006 року позивач подав до господарського суду
пояснення до позову щодо розірвання договору, в обґрунтування
яких посилався на порушення орендарем істотних умов договору, а
саме: відповідачем не застраховано орендоване майно, не
проведено жодного капітального ремонту.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від
05.06.2006 (суддя Кашинський М.І.) позов задоволено частково.
Розірвано договір оренди від 01.10.1998 № 88/98, укладений між
Міжгосподарською пересувною механізованою дільницею № 2 та
Верховинським державним лісгоспом.
Верховинському державному лісгоспу зобов’язано повернути
позивачу орендоване за договором від 01.10.1998 № 88/98 нерухоме
та рухоме майно.
Стягнуто з Верховинського державного лісгоспу заборгованість по
орендній платі на загальну суму 33 396,20 грн.
Задовольняючи позов в частині розірвання договору та повернення
позивачу орендованого за договором рухомого і нерухомого майна,
господарський суд виходив з порушення орендарем істотних умов
договору.
Задовольняючи позов в частині стягнення заборгованості по
орендній платі в розмірі 33 396, 20 грн., господарський суд,
враховуючи часткову оплату відповідачем 5100 грн., виходив з
неналежного виконання орендарем зобов’язань за договором оренди.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
17.10.2006 (судді: Гнатюк Г.М., Кравчук Н.М., Митрутенко О.Л.)
рішення залишено без змін з тих же підстав.
В касаційній скарзі Державне підприємство “Верховинський
лісгосп” просить скасувати постанову апеляційного господарського
суду та рішення господарського суду і прийняти нове рішення яким
відмовити в позові, посилаючись на порушення норм матеріального
і процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту
встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий
господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Стаття 783 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
перелічує підстави, що
дозволяють наймодавцю вимагати дострокового розірвання договору
найму, зокрема, використання майна всупереч умовам договору чи
призначенню; передача речі без дозволу наймодавця в користування
іншій особі; створення загрози речі недбалою поведінкою наймача;
непроведення капітального ремонту наймачем, якщо цей обов’язок
був покладений на нього.
Вимога про розірвання договору пред’являється до наймача у
вигляді пропозиції укласти угоду про розірвання договору або в
суд у вигляді позовної заяви про розірвання договору.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до господарського
суду з вимогою про розірвання договору оренди, Міжгосподарська
пересувна механізована дільниця № 2, як на підстави розірвання
договору посилалась на невиконання відповідачем пункту 10, яким
закріплено обов’язок страхування орендованого майна, та пункту
6, яким зобов’язано останнього проводити капітальний ремонт
приміщень і споруд. При цьому зазначала, що відповідач без
будь-якої згоди орендодавця зніс естакаду для обслуговування
автомобілів, демонтував котли опалення і обладнання котельні, а
також зніс лінію електропередач, що виступали в якості об’єктів
оренди за договором від 01.10.1998 № 88/98 та були передані
відповідачу за актом приймання-передачі від 01.10.1998.
Задовольняючи позов в частині розірвання договору, господарський
суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний
господарський суд, керуючись ст. 783 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
виходив з того, що викладені позивачем підстави є
обґрунтованими і доведеними згідно діючого законодавства.
Проте з таким висновком судових інстанцій погодитися неможна,
враховуючи слідуюче.
При розірванні договору найму у зв’язку з тим, що наймач не
приступив до проведення покладеного на нього законом або
договором обов’язку здійснювати капітальний ремонт, слід
враховувати наступне: такий позов може бути задоволений лише за
наявності доказів того, що на день винесення судом рішення у
справі наймач не приступив до проведення ремонту; капітальний
ремонт має визначатись згідно із відповідними спеціальними
правилами визначеними ст. 776 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Відповідно до пункту 2 наведеної статті капітальний ремонт речі,
переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо
інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт
провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не
встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною
потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний
строк.
Відповідно до п. 6 договору капітальний ремонт орендованих
приміщень і споруд покладений на відповідача.
В порушення ст. 43 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, щодо повного, всебічного і об’єктивного
встановлення обставин справи господарські суди не з’ясували
належним чином які з об’єктів орендованого майна потребували та
потребують на момент розгляду справи капітального ремонту, і чи
була невідкладна потреба ремонтувати передане за договором
оренди від 01.10.1998 № 88/98 майно.
Відповідно до п. 2 ст. 773 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
якщо наймач
користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням
або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право
вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Наведеною нормою формулюється спеціальне стосовно ч. 2 ст. 651
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
правило про підставу виникнення у
наймодавця права вимагати розірвання договору. Це означає, що за
наявності доказів використання речі наймачем не за її
призначенням або з порушенням умов договору наймодавець вправі
вимагати розірвання договору незалежно від істотності порушення,
якого припустився наймодавець.
Враховуючи вимоги наведеної норми, судові інстанції, в порушення
ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не дослідили належним чином
докази використання відповідачем орендованої речі не за її
призначенням, та з порушенням умов договору.
Частина 3 ст. 773 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
дозволяє наймачеві
змінювати стан речі, отриманої ним на умовах найму, лише за
згодою наймодавця. Проте, наслідки поліпшення речі наймачем без
згоди наймодавця не завжди є несприятливими для наймача.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 30-35), ВАТ
“Верховинський район електричних мереж” була проведена у
відповідності до приписів органу енергонагляду модернізація
лінії електропередач, у зв’язку з чим було здійснено заміну
повітряної лінії 0,4 кВ на чотири кабельні лінії. Заміна
здійснена у відповідності до Акту-вимоги на усунення виявлених
недоліків при допуску електроустановки виданого ВАТ
“Прикарпаттяобленерго”.
Тому не можна погодитись з висновком господарських судів про
порушення орендарем ч. 3 ст. 773 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
оскільки
об’єкт не втратив свого цільового призначення.
Підлягає ретельній перевірці підстава позивача розірвання
договору у зв’язку з несплатою відповідачем орендної плати
протягом трьох місяців, оскільки орендна плата орендарем
сплачувалась у неповному розмірі.
Поза увагою суду залишилися доводи Державного підприємства
“Верховинський лісгосп” стосовно укладення 28.08.2002 додаткової
угоди до договору оренди № 88/98 від 01.10.1998 при наявності
сплати відповідачем орендної плати без врахування цього додатку.
У зв’язку з тим, що господарським судом неповно з’ясовані
обставини, які мають суттєве значення для правильного вирішення
спору, постановлене судове рішення неможна визнати законним і
обґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене і
вирішити спір у відповідності з вимогами законі і обставинами
справи.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державного підприємства “Верховинський лісгосп”
задовольнити частково.
Постанову від 17.10.2006 Львівського апеляційного господарського
суду та рішення від 05.06.2006 господарського суду
Івано-Франківської області у справі № 7/96 скасувати, справу
направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий Н.Кочерова
Судді: В.Рибак
М.Черкащенко