ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.02.2007 Справа N 2-7/15632-2006
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді: Муравйова О.В.,
суддів: Гоголь Т.Г.,
Продаєвич Л.В.
розглянувши матеріали Товариства з обмеженою відповідальністю
касаційної скарги “БУДПРОЕКТ”, м. Ялта, Автономна
Республіка Крим
на ухвалу господарського суду Автономної
Республіки Крим від 26.09.2006
та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 02.11.2006
у справі № 2-7/15632-2006
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
“ТАТНАФТА-КРИМ”, м. Севастополь
До Товариства з обмеженою відповідальністю
“БУДПРОЕКТ”, м. Ялта, Автономна
Республіка Крим
Про розірвання договору та стягнення 559388,80грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Петров В.Ю. за дов. від 01.02.2007
від відповідача: не з'явилися, належно повідомлені про час і
місце засідання суду
Відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
учасники судового процесу належним чином
повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Вищого
господарського суду України від 18.01.2007, надіслана сторонам у
справі 23.01.2007 року), проте відповідач не скористався наданим
йому статею 22 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
правом на участь у засіданні суду касаційної
інстанції.
Доповідач: Продаєвич Л.В.
Ухвалою від 18.01.2007 касаційна скарга Товариства з обмеженою
відповідальністю “БУДПРОЕКТ” прийнята до провадження та
призначена до розгляду на 08.02.2007 року колегією суддів Вищого
господарського суду України у складі: Добролюбова Т.В.
–головуючий, судді: Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.
Розпорядженням в.о. Голови судової палати Вищого господарського
суду України від 07.02.2007 № 02-12.2/21 у зв’язку з відпусткою
судді Добролюбової Т.В. для розгляду касаційної скарги у справі
№ 2-7/15632-2006 господарського суду Автономної Республіки Крим
призначено колегію суддів у складі:Муравйов О.В.-головуючий,
судді:ГогольТ.Г., ПродаєвичЛ.В.
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю
“ТАТНАФТА–КРИМ” звернулося до господарського суду Автономної
Республіки Крим із позовом до Товариства з обмеженою
відповідальністю “БУДПРОЕКТ” про розірвання на підставі статей
611, 841 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
договору підряду
від 29.08.2005 № 26 та стягнення грошових коштів в сумі
559388,80грн., що складають різницю між здійсненим позивачем
фінансуванням за договором підряду та вартістю виконаних
відповідачем будівельних робіт. Одночасно позивач просив суд
вжити заходи щодо забезпечення позову на підставі статей 66, 67
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від
26.09.2006 порушено провадження у справі № 2-7/15632-2006. Іншою
ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від
26.09.2006 (суддя Дворний І.І.) клопотання товариства ТОВ
“ТАТНАФТА-КРИМ” про забезпечення позову задоволено, накладено
арешт на грошові кошти в установах банків, що належать ТОВ
“БУДПРОЕКТ” у сумі 559388,80грн. до розгляду справи по суті.
Ухвала мотивована тим, що невжиття вказаних заходів може
утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського
суду.
За апеляційною скаргою ТОВ “БУДПРОЕКТ” вказана ухвала
переглянута в апеляційному порядку і постановою
Севастопольського апеляційного господарського суду від
02.11.2006 (судді: Гонтар В.І. - головуючий, Горошко Н.П. ,
Щепанська О.А.) - залишена без змін з тих же підстав.
Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, ТОВ “БУДПРОЕКТ”
звернулося до Вищого господарського суду України про їх
скасування, мотивуючи свої вимоги тим, що позивачем не зазначені
обставини, які повинні обґрунтовувати неможливість чи складність
виконання рішення; у відповідача не виникли зобов'язання по
сплаті коштів за договором, оскільки вимога про стягнення цих
коштів і є предметом даного спору; зауважує на тому, що
підставою для забезпечення позову можуть бути лише факти про
відсутність ліквідних активів, обігових коштів та дії, які
направлені на позбавлення таких активів. За цих обставин вважає,
що висновок суду зроблено на припущенні позивача, не відповідає
дійсності і “може вказувати на упередженість суду”.
Розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної
скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України не
вбачає підстав для її задоволення виходячи із такого:
Предметом позову у даній справі є розірвання договору підряду та
стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 559388,80 грн.
В позовній заяві позивач, в обґрунтування клопотання про вжиття
заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на
грошові кошти ТОВ “БУДПРОЕКТ” вказав, що дії відповідача з
утримання грошових коштів, перерахованих позивачем в якості
авансу та тривалий час користування цими коштами, без виконання
підрядних робіт свідчать про те, що виконання рішення може бути
утруднено.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд за заявою сторони,
прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї
ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження
у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити
неможливим виконання рішення господарського суду.
Виходячи із приписів даної норми, питання задоволення клопотання
сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову
вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи з
характеру обставин справи, що дозволяє зробити припущення про
утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку
невжиття таких заходів.
При цьому, стаття 66 Кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
не ставить право суду
вжити заходи щодо забезпечення позову від наявності чи
відсутності доказів підтвердження (непідтвердження) боргу та не
вимагає від заявника доведеності наявності заборгованості.
Господарський суд першої інстанції, виносячи ухвалу від
26.09.2006, обмежив накладення арешту на грошові кошти сумою
позову, отже застосував заходи, які безпосередньо пов'язані із
заявленими позивачем вимогами.
Приймаючи оскаржувану постанову, Севастопольський апеляційний
господарський суд здійснив оцінку доказів, встановив обставини
справи та підтримав висновки місцевого господарського суду про
те, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи
зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Залишаючи без змін прийняті у справі судові акти, колегія суддів
зазначає, що вжиття заходів щодо забезпечення позову має на меті
запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення
господарського суду. Вирішення питання про наявність чи
відсутність підстав для задоволення чи відмови у задоволенні
клопотання про вжиття таких заходів, є прерогативою
господарського суду першої інстанції.
Згідно з імперативними вимогами статті 111-7 Господарського
кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи
іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази.
Оскільки у даній справі заявлена вимога, зокрема, про стягнення
грошових коштів у сумі 559388,80 грн., а згідно зі статею 67
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
позов забезпечується:
накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать
відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії;
забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета
спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа
або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у
безспірному порядку, а також враховуючи, що вжиття заходів щодо
забезпечення позову є правом суду, колегія суддів Вищого
господарського суду України вважає, що в ухвалі господарського
суду, залишеній без змін постановою апеляційної інстанції,
вирішене питання, яке пов'язане із розглядом справи та
виконанням можливого рішення за результатами її розгляду.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає безпідставними доводи
скаржника стосовно того, що суди припустилися процесуальних
порушень в частині здійснення дій щодо забезпечення позову ТОВ
“ТАТНАФТА-КРИМ”.
Наведені в касаційній скарзі твердження не спростовують
висновків судів попередніх інстанцій і не можуть бути підставами
для зміни або скасування прийнятих у справі ухвали та постанови.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від
26.09.2006 та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 02.11.2006 у справі № 2-7/15632-2006
–залишити без змін.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
“БУДПРОЕКТ”, м. Ялта, Автономна Республіка Крим –залишити без
задоволення.
Головуючий, суддя О. Муравйов
Суддя Т. Гоголь
Суддя Л. Продаєвич