ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     08 лютого 2007 р.
     № 1/754-11/260
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
     головуючого
     Остапенка М.I.
     суддів :
     Борденюк Є.М.
     Харченка В.М.
     розглянувши касаційну
     скаргу
     ТОВ "Живе пиво"
     на постанову
     Львівського апеляційного господарського суду  від  29.11.2006
року
     у справі за позовом
     до
     ТОВ "Живе пиво"
     ВАТ "Роздільський пивоварний завод"
     про
     та за зустрічним позовом
     до
     про
     внесення змін до договору
     ВАТ "Роздільський пивоварний завод"
     ТОВ "Живе пиво"
     стягнення коштів та зобов'язання повернути майно
     В С Т А Н О В И В:
     у  липні  2005  року,   ТОВ   "Живе   пиво"   звернулося   до
господарського суду з позовом, у  якому  просило  зобов'язати  ВАТ
"Роздільський пивоварний завод" переукласти договір  оренди  майна
від   01.09.2004   року   на   новий   термін,   посилаючись    на
неправомірність дій відповідача щодо  односторонньої  відмови  від
договору оренди та укладання договору оренди на спірне  приміщення
з іншим орендарем.
     08.11.2005  року,   ВАТ   "Роздільський   пивоварний   завод"
пред'явило зустрічний позов про виселення  позивача  за  первісним
позовом з займаних приміщень,  стягнення  з  ТОВ  "Живе  пиво"  19
728,94 грн. заборгованості по орендній платі, пені  за  прострочку
грошових розрахунків в сумі1 586,06 грн., 16 833,32 грн. неустойки
на підставі ст.785 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        , посилаючись на неналежне
виконання відповідачем договірних зобов'язань у частині здійснення
розрахунків  з  орендної  плати  та  неправомірність  користування
орендованим майном після закінчення строку дії договору оренди.
     Рішенням   господарського   суду   Львівської   області   від
10.01.2006  року  у  задоволенні  первісного  позову   відмовлено.
Зустрічний позов задоволено частково. Постановлено про стягнення з
ТОВ "Живе пиво" на користь ВАТ "Роздільський пивоварний завод"  19
728,94 грн. заборгованості з орендної плати, 1 586,06 грн. пені, 8
416,66 грн. неустойки  і  500,31  грн.  на  відшкодування  судових
витрат виселення відповідача за  зустрічним  позовом  із  займаних
приміщень та зобов'язано повернути  ВАТ  "Роздільський  пивоварний
завод"  майно  та  обладнання,  яке  передане  позивачу  по   акту
приймання-передачі від 01.09.2004 року. У решті позову відмовлено.
     За  наслідками  перегляду  справи  в  апеляційному   порядку,
постановою  Львівського  апеляційного  господарського   суду   від
29.11.2006 року апеляційна скарга ТОВ  "Живе  пиво"  залишена  без
задоволення, а рішення господарського суду першої  інстанції  -без
змін.
     Ухвалою Вищого господарського  суду  України  від  22.01.2007
року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою
ТОВ "Живе пиво", у якій воно посилається  на  неправильну  правову
оцінку  судами  обставин  справи,  помилковість   висновків   щодо
правомірності розірвання договору оренди і просить постановлені  у
справі судові рішення скасувати,  постановивши  нове  рішення  про
задоволення первісного позову.
     Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи  та
обговоривши доводи касаційної скарги,  судова  колегія  не  вбачає
підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
     Згідно  ст.  291  ГК  України  ( 436-15 ) (436-15)
        ,   договір   оренди
припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
     Правові  наслідки  припинення   дії   договору   визначаються
відповідно до умов регулювання договору найму  Цивільним  кодексом
України ( 435-15 ) (435-15)
        .
     Відповідно до ст.785 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        , у разі припинення
договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути  наймодавцеві
річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального
зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
     Якщо  наймач  не  виконує  обов'язку  щодо  повернення  речі,
наймодавець має право вимагати  від  наймача  сплати  неустойки  у
розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
     Як встановлено господарськими судами першої інстанції та  під
час перегляду справи  в  апеляційному  порядку,  а  висновки  суду
підтверджуються  матеріалами  справи  і  у  касаційній  скарзі  не
оспорюються, строк дії договору оренди майна від  01.09.2004  року
закінчився 01.08.2005 року.
     За  час  дії   договору   оренди   орендар   виконував   свої
зобов'язання по оплаті орендованого майна неналежним чином і  його
заборгованість за цей період склала 11 311,89 грн.
     Наведене виключало переважне право  орендаря  на  продовження
договору оренди у подальшому відповідно до п.9.2 договору, а  тому
господарський суд першої інстанції  та  апеляційний  господарський
суд обгрунтовано  відмовили  позивачу  у  праві  на  переукладення
договору оренди на новий строк і правомірно постановили  про  його
виселення  з   орендованих   приміщень,   витребування   майна   з
неправомірного володіння, а також про стягнення орендної плати  за
час користування  майном  та  неустойки  за  порушення  договірних
зобов'язань і підстав для скасування судових рішень, за  наведених
у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.
     Враховуючи  наведене,  Вищий   господарський   суд   України,
керуючись ст.  ст.  111-9,  111-11  Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , -
     П О С Т А Н О В И В :
     Касаційну  скаргу  залишити  без  задоволення,  а   постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 29.11.2006 року -
без змін.
     Головуючий М.I. Остапенко
     Судді   Є.М.Борденюк
     В.М. Харченко