ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2007 р.
№ 215/14-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді
Кравчука Г.А.
суддів :
Мачульського Г.М.,
Шаргала В.I.
за участю представників сторін:
позивача
Мороза О.В. дов. №89 від 06.02.2007 р.
відповідача
не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод"
на постанову
Київського міжобласного апеляційного господарського суду від
27.11.2006 р.
у справі
№215/14-06 господарського суду Київської області
за позовом
Державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод"
до
Київського обласного державного об" єднання спиртової та
лікеро-горілчаної промисловості "Київспирт"
про
стягнення 363 569,41 грн.
В С Т А Н О В И В:
Державне підприємство (надалі ДП) "Гайсинський спиртовий
завод" звернулося до господарського суду Київської області з
позовом до Київського обласного державного об'єднання спиртової та
лікеро-горілчаної промисловості "Київспирт" (надалі Об'єднання
"Київспирт") про стягнення 363 569,41 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання укладеного між
сторонами договору комісії №85-К-17 від 20.02.2006 року ДП
"Гайсинський спиртовий завод" відвантажило 15 998,65 дал. спирту
етилового ректифікованого на суму 71 993,94 дол. США (363 569,41
грн.), за який відповідач не розрахувався.
Рішенням господарського суду Київської області від 19.09.2006
року (суддя Короткевич О.Є.) позов задоволений частково, з
Об'єднання "Київспирт" на користь ДП "Гайсинський спиртовий завод"
стягнуто 358 519,41 грн. боргу та відповідні судові витрати.
Судове рішення мотивоване посиланням на норми ст.ст. 525, 526
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
та підтвердженням наявності
зазначеного боргу актом звіряння розрахунків станом на 03.08.2006
року.
Доповідач: Шаргало В.I.
За апеляційною скаргою Об'єднання "Київспирт" судове рішення
переглянуте в апеляційному порядку і постановою Київського
міжобласного апеляційного господарського суду від 27.11.2006 року
(судді: Агрикова О.В., Фаловська I.М., Мамонтова О.М.) скасоване,
в позові відмовлено. Постанова мотивована тим, що відповідач
належним чином виконав свої зобов'язання за названим договором
комісії; комісіонер не може нести відповідальність за дії іншої
особи -контрагента за договором; крім того умовами договору не
передбачена відповідальність комісіонера (відповідача) за непрямі
збитки.
Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, ДП
"Гайсинський спиртовий завод" звернулося до Вищого господарського
суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на
порушення судом апеляційної інстанції ст.ст. 525, 526, 1016
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, просить її скасувати, а
рішення господарського суду Київської області від 19.09.2006 року
залишити без змін.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника
позивача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги,
перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції
норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого
господарського суду вважає, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами попередніх інстанцій під час розгляду
справи встановлено, що 20.02.2006 року Об" єднанням "Київспирт"
(Комісіонер) та ДП "Гайсинський спиртовий завод" (Комітент)
укладений договір комісії на продаж продукції, за умовами якого
Комісіонер зобов'язався за дорученням Комітента укласти від свого
імені, але за рахунок Комітента контракт з іноземним покупцем -
фірмою "SOVUN DISTILLERIES LIMITED" на реалізацію спирту етилового
ректифікованого в кількості не менше ніж 8 000,0 дал. за ціною не
нижчою ніж 4,50 долара США за 1 дал. спирту, в свою чергу комітент
зобов'язався виплатити Комісіонерові винагороду в розмірі та
порядку, які встановлені в договорі.
Пунктом 3.1 договору встановлено, що іноземна валюта, від
іноземного покупця за виконання контракту надходить на рахунок
комітента і є його власністю.
Пунктом 3.3 договору передбачено, що оплата за реалізацію
товару буде проводитися з застосуванням акредитива. Кошти на
рахунок комітента перераховуються комісіонером після відкриття
акредитива, згідно документів на кожну відвантажену іноземному
покупцеві партію товару.
ДП "Гайсинський спиртовий завод" відвантажило 15 998,65 дал.
спирту на суму 71 993,94 дол. США, проте, Об'єднання "Київспирт"
розрахунків не провело, у зв'язку з чим позивач направив претензію
відповідачу на вказану суму.
Також судом встановлено, що фірмою "SOVUN DISTILLERIES
LIMITED" для розрахунків був виставлений акредитив, про що банк
"Захід Iнкомбанк" повідомив Об'єднання "Київспирт". Перелік
документів, необхідних для відкриття акредитиву зазначається у
контракті №85 від 20.02.2006 р. укладеному Об'єднанням "Київспирт"
(Комісіонером) з названою фірмою на виконання зазначеного договору
комісії.
Однак зазначений акредитив не був відкритий, через недоліки
наданих Об'єднанням "Київспирт" до банку документів.
Відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, роз'яснень, що містяться в п. п. 1, 6
Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. №11
"Про судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, з відповідними змінами,
рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги
процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини,
вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що
підлягають застосуванню до даних відносин.
Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені
обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про
встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у
судовому засіданні.
Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені
судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну
оцінку, а також оцінку всіх доказів, посилання на закон та інші
нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено
права й обов'язки сторін у спірних правовідносинах.
Прийняті у справі рішення не відповідають наведеним вимогам з
наступних підстав.
Згідно зі статтею 1016 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, комісіонер не
відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою
договору, укладеного з нею за рахунок комітента, крім випадків,
коли комісіонер був необачним при виборі цієї особи або поручився
за виконання договору.
У разі порушення третьою особою договору, укладеного з нею
комісіонером, комісіонер зобов'язаний негайно повідомити про це
комітента, зібрати та забезпечити необхідні докази. Комітент має
право вимагати від комісіонера відступлення права вимоги до цієї
особи.
Причини не відкриття виставленого акредитиву і не проведення
комісіонером з позивачем розрахунків за поставлений спирт судами
ні першої ні апеляційної інстанцій належним чином не
досліджувалося і ці обставини не відображені у прийнятих у справі
судових рішеннях.
Поза увагою судів попередніх інстанцій залишилося питання
виконання комісіонером зобов'язань передбачених ч.4 ст. 1016
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
та питання виконання ним
зобов'язань передбачених п. 5.1.3 договору комісії щодо передачі
комітенту ряду документів, хоча ці обставини мають важливе
значення для визначення з питання чи не призвело це до втрати
позивачем можливості отримання коштів за поставлений спирт
безпосередньо від покупця - фірми "SOVUN DISTILLERIES LIMITED" та
для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи
перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної
інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
З врахуванням викладеного, колегія вважає, що касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню, прийняті у справі судові
рішення -скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції на
новий розгляд.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державного підприємства "Гайсинський
спиртовий завод" задовольнити частково.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 27.11.2006р. у справі №215/14-06 та рішення
господарського суду Київської області від 19.09.2006 р. у тій же
справі скасувати, а справу передати до суду першої інстанції на
новий розгляд.
Головуючий суддя
Кравчук Г.А.
Суддя
Мачульський Г.М.
Суддя
Шаргало В.I.