ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.02.2007 Справа N 47/319-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. –головуючого,
Костенко Т.Ф.,
Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали
касаційної скарги ВАТ “Турбоатом”, м. Харків
на постанову Харківського апеляційного господарського
суду від 15.11.2006р.
у справі господарського суду Харківської області
за позовом Інституту проблем машинобудування
ім. А.М. Підгорного НАН України,
м. Харків
до ВАТ “Турбоатом”, м. Харків
Про стягнення 45600, 00 грн.
за участю представників:
позивача: не з’явився
відповідача: Гарагуля В.А. –дов. від 02.01.2007р. № 1-40/12-7
В С Т А Н О В И В:
Інститут проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного НАН України
звернувся до господарського суду Харківської області з позовною
заявою про стягнення з ВАТ “Турбоатом” заборгованості в розмірі
45600, 00 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання
відповідачем своїх зобов’язань на підставі договору № 182-21 від
18.10.2001р.
Рішенням господарського суду Харківської області від
05.10.2006р. по справі № 47/319-06, залишеним без змін
постановою Харківського апеляційного господарського суду від
15.11.2006р. з даної справи, позов задоволено.
Судові рішення мотивовані обґрунтованістю позовних вимог з
посиланням на ст.ст. 526, 530 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та докази,
що наявні в матеріалах справи.
Не погоджуючись з вказаним рішенням та постановою у даній
справі, ВАТ “Турбоатом” звернулось з касаційною скаргою до
Вищого господарського суду України, в якій просить рішення та
постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні
позову відмовити, мотивуючи скаргу тим, що судами порушені норми
матеріального та процесуального права, а саме ст. 257, ч. 1
ст. 261, ч. 4 ст. 267 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, ст. 34 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Позивач не реалізував своє процесуальне право на участь у
судовому засіданні суду касаційної інстанції.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального та
процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів,
знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити,
враховуючи наступне.
Як встановлено господарським судом першої та апеляційної
інстанцій, між Інститутом проблем машинобудування ім. А.М.
Підгорного НАН України (виконавець) та ВАТ “Турбоатом”
(замовник) було укладено договір на створення (передачу)
науково-технічної продукції № 182-21 від 18.10. 2001р. (далі
Договір), згідно п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець
приймає на себе розробку методу та комплексу програм для
розрахунку нестандартних потоків у відсмоктувальних трубах
гідротурбін та проведення розрахункових досліджень. Згідно з
додатком № 3 до Договору ціна договору склала 45600, 00 грн.
Відповідно до п. 2.2 Договору оплата повинна відбуватись
поетапно, згідно календарного плану.
Пунктом 3.3 та 3.4 Договору передбачено надання позивачем
результатів науково-дослідної роботи у вигляді актів
прийму-здачі науково-технічної продукції, а відповідач протягом
10 календарних днів від дня одержання актів зобов’язаний
надіслати позивачу підписані акти або мотивувати відмову від
приймання робіт.
За згодою сторін, строк виконання робіт за Договором був
продовжений на 2003р. без зазначення конкретної дати оплати.
Як встановлено судами, позивач вчасно та в установлені
календарним планом строки, надіслав на адресу замовника акти
прийму-здачі виконаних робіт та анотовані звіти, передбачені
договором.
В порушення п. 3.4 Договору надані замовнику акти прийму-здачі
виконаних робіт не були повернуті виконавцю, а сама
науково-дослідна робота, виконана за Договором, була впроваджена
у виробництво відповідача, про що свідчить акт впровадження,
затверджений 03.01.2003р. представниками обох сторін Договору.
04.07.2005р. на адресу відповідача була надіслана претензія № 4
з пропозицією надіслати на адресу позивача акти здачі - прийомки
науково-технічної продукції, виконаної за Договором і
перерахувати суму заборгованості на розрахунковий рахунок
позивача, дотепер по суті не розглянута.
03.05. 2006р. за вих. 52/306 відповідачу була вдруге надіслана
претензія з вимогою оглянути питання ліквідації заборгованості
за Договором, яка позивачем залишена без відповіді.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та ст. 193 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, договір є обов’язковим для
виконання сторонами, а зобов’язання мають виконуватися належним
чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу,
( 436-15 ) (436-15)
інших актів цивільного законодавства.
Отже, враховуючи встановлені господарськими судами попередніх
інстанцій обставини справи, які підтверджуються певними доказами
і яким попередні суди дали належну оцінку, та враховуючи приписи
зазначених норм матеріального права, висновки господарського
суду першої та апеляційної інстанції щодо обґрунтованості
позовних вимог колегія визнає правильними.
Як наслідок, колегія вважає прийняті судами рішення та постанову
такими, що відповідають положенням ст.ст. 84, 105 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
та вимогам, що викладені в постанові Пленуму
Верховного Суду України від 29.12.1976 р. “Про судове рішення”
( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, підстави для скасування яких відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
15.11.2006р. у справі № 47/319-06 залишити без змін.
Головуючий суддя В.С. Божок
Судді: Т.Ф. Костенко
Г.П. Коробенко