ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.02.2007 Справа N 47/157-06
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого Невдашенко Л.П. ,
суддів: Михайлюка М.В.,
Дунаєвської Н.Г.,
розглянувши у відкритому Товариства з обмеженою
судовому засіданні касаційну відповідальністю “ЕНКО”, м. Харків
скаргу
на постанову від 09.10.2006
Харківського апеляційного
господарського суду
у справі № 47/157-06
господарського суду Харківської області
за позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю “ЕНКО”, м. Харків
до Виконавчого комітету Харківської
міської ради, м. Харків
Комунальне підприємство “Харківське
3-я особа міське бюро технічної
інвентаризації”, м. Харків
Про визнання права власності
за участю представників сторін:
від позивача –не з’явилися
від відповідача –не з’явилися
Товариством з обмеженою відповідальністю “ЕНКО” заявлено позов
до виконавчого комітету Харківської міської ради, третя особа
–комунальне підприємство “Харківське міське бюро технічної
інвентаризації” про визнання права власності на реконструйовані
нежитлові приміщення.
На обгрунтування позову зазначено про те, що у зв’язку з
необхідністю строкового проведення реконструкції нежитлових
приміщень та утримання нежитлових приміщень підвалу та
прибудинкової території в належному стані товариство було
вимушено зробити реконструкцію нежитлових приміщень без
оформлення робочого проекту та іншої технічної документації.
Рішенням господарського суду Харківської області від 03.07.06
позов задоволено. За ТОВ “ЕНКО” визнано право власності на
реконструйоване нежитлове приміщення підвалу № 82-1, 82-2 та
літ.А-6. загальною площею 167,7 кв.м, яке розташоване по
вул.Данилевського,30 у м. Харкові.
Судове рішення вмотивоване положенням статті 376 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, якою передбачено, що право власності
на самовільно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням
суду визнано за особою, що здійснила самовільне будівництво.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
09.10.06 рішення господарського суду Харківської області від
03.07.06 скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
Скасовуючи рішення першої інстанції, апеляційний суд виходив з
того, що позивачем не надано суду доказів про те, що на
виконання п. 2.2 рішення виконавчого комітету Харківської
міської ради за № 998 від 20.10.04 товариство “ЕНКО” зверталося
до виконавчого комітету Харківської міської ради чи до
Харківської міської ради з проханням призначення державної
технічної комісії для прийняття в експлуатацію реконструйованих
нежитлових приміщень.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
право власності
на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі,
споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва
(створення майна). Якщо договором або законом передбачено
прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності
виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України
товариство “ЕНКО” просить скасувати постанову апеляційного суду
від 09.10.06, а рішення господарського суду м. Харкова від
03.07.06 залишити без зміни, посилаючись на порушення
апеляційним судом при розгляді справи норм матеріального та
процесуального права, зокрема ст. 331 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
,
ст.ст. 101,43,42 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Скаржник вважає, що суд неправомірно застосував норми ст. 331 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, оскільки у цій статті йде мова лише про
новостворене нерухоме майно, в той час як позивач є власником
майна і як власник здійснив ремонт і ці зміни не призвели до
порушень прав інших власників, а тому позивач має право на
визнання права власності на здійснену перебудову нежитлових
приміщень підвалу і внесення відповідних змін до
правовстановлюючих документів.
Дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку
встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що ТОВ “ЕНКО”
рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від
20.10.04 за № 998 дозволено реконструкцію нежитлових приміщень
підвалу в літ.А-6 по вул.Данилевського,30 в м. Харкові під офіс
та магазин непродовольчих товарів.
ТОВ “ЕНКО” є власником зазначених нежитлових приміщень на
підставі договору купівлі-продажу за № 2704-В-С від 24.09.03.
Позивач здійснив реконструкцію належних йому нежитлових
приміщень і заявив позов до суду про визнання права власності на
реконструйовані нежитлові приміщення.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки,
будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва.
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого
майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його
прийняття до експлуатації.
В рішенні виконавчого комітету Харківської міської ради за № 998
від 20.10.04, яким ТОВ “ЕНКО” дозволено реконструкцію нежитлових
приміщень, зазначено про те, що до початку реконструкції ТОВ
“ЕНКО” необхідно одержати архітектурно-планувальне завдання на
розробку робочого проекту в управлінні містобудування та
архітектури, розробити та погодити в установленому порядку
робочий проект на реконструкцію об’єкта в установленому порядку.
Пунктом 2.2 рішення встановлено, що після закінчення
реконструкції об’єкт необхідно здати до експлуатації в
установленому порядку.
Частиною 3 ст. 18 Закону України “Про основи містобудування”
( 2780-12 ) (2780-12)
встановлено, що закінчені будівництвом об’єкти
підлягають прийняттю до експлуатації в порядку, встановленому
Кабінетом Міністрів України. Експлуатація не прийнятих у
встановленому законодавством порядку об’єктів забороняється.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано суду
доказів про те, що він звертався до відповідних державних
органів із заявою про прийняття реконструйованих нежитлових
приміщень в експлуатацію і у задоволенні цієї заяви йому було
відмовлено.
Зважаючи на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду
України вважає юридичну оцінку, дану Харківським апеляційним
судом обставинам справи такою, що грунтується на матеріалах
справи та чинному законодавстві і підстав для задоволення
касаційної скарги не вбачає.
Керуючись ст. ст. 111-9, 111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
09.10.06 залишити без зміни, а касаційну скаргу –без
задоволення.
Головуючий Л.Невдашенко
Судді: М.Михайлюк
Н.Дунаєвська