ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2007 р.
№ 39/78(30/296)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
Перепічая В.С. (головуючий),
Вовка I.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства
фінансово-будівельної компанії "Альмірус і К" на постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
22.11.2006р. у справі за скаргою Військової частини 3054 на дії
Державної виконавчої служби у Красногвардійському районі м.
Дніпропетровська, заінтересована особа -Закрите акціонерне
товариство фінансово-будівельна компанія "Альмірус і К"
Заслухавши пояснення представників заявника та
заінтересованої особи, перевіривши матеріали справи, обговоривши
доводи касаційної скарги та відзиву на неї, суд
У С Т А Н О В И В :
У серпні 2006р. Військова частина 3054 та заступник
військового прокурора Дніпропетровського гарнізону пред'явили в
господарському суді скаргу на дії Державної виконавчої служби у
Красногвардійському районі м. Дніпропетровська.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від
29.08.2006р. (суддя Ліпинський О.В.) було скасовано постанову
Державної виконавчої служби у Красногвардійському районі м.
Дніпропетровська від 15.08.2006р. про арешт майна боржника та
оголошення заборони на його відчуження, заборонено Державній
виконавчій службі у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська
накладати арешт на кошти, які знаходяться на рахунках Військової
частини 3054 по відповідних захищених статтях кошторису.
ЗАТ фінансово-будівельна компанія "Альмірус і К" оскаржило
дану ухвалу в апеляційному порядку.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 22.11.2006р. (судді Лисенко О.М. -головуючий, Головко
В.Г., Чоха Л.В.) апеляційну скаргу ЗАТ фінансово-будівельної
компанії "Альмірус і К" було задоволено частково, ухвалу
господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2006р.
скасовано частково, в задоволенні вимог про заборону Державній
виконавчій службі у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська
накладати арешт на кошти, які знаходяться на рахунках Військової
частини 3054 по відповідних захищених статтях кошторису
відмовлено, в решті вимог ухвалу суду першої інстанції залишено
без змін.
У касаційній скарзі ЗАТ фінансово-будівельна компанія
"Альмірус і К" просить скасувати постанову Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 22.11.2006р. та ухвалу
господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2006р. і
припинити провадження у справі за скаргами Військової частини 3054
та заступника військового прокурора Дніпропетровського гарнізону
на дії Державної виконавчої служби у Красногвардійському районі м.
Дніпропетровська, посилаючись на порушення судами норм
матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 121-2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
скарги на дії
чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо
виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути
подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з
дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам
стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Як встановлено судом на виконанні Державної виконавчої служби
у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська перебуває зведене
виконавче провадження про стягнення заборгованості з в/ч 3054 за
наказами господарського суду Дніпропетровської області №№9/204,
30/296, 39/78(30/296).
Постановою вказаної виконавчої служби від 15.08.2006р. було
накладено арешт на розрахункові рахунки в/ч 3054 №№35225002001824,
35215001001824, 352221006001824, 35215001001824.
(а.с. 11 т. 3)
Предметом спору є оскарження наведеної постанови виконавчої
служби з боку в/ч 3054.
(а.с. 1- 6; 25 т. 3)
Вирішуючи скаргу по суті суд обгрунтовано звернув увагу,
виходячи з положень ст.ст. 5, 50 Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
, що державний виконавець на виконання
рішення суду про стягнення коштів накладає арешт на кошти, які
знаходяться на рахунках та вкладах в установах банку, інших
кредитних установах, а не на його розрахункові рахунки.
Водночас, фінансування внутрішніх військ, до яких належить і
військова частина 3054, проводиться за рахунок коштів державного
бюджету.
Як встановлено судом, на заблокованих виконавчою службою
рахунках заявника розміщені кошти за переліком захищених статтей
видатків, визначених ст. 32 Закону України "Про державний бюджет
України на 2006 рік" ( 3235-15 ) (3235-15)
.
Відповідно ж до ч.ч. 2, 3 ст. 5 Закону України "Про
господарську діяльність у Збройних силах України" ( 1076-14 ) (1076-14)
(далі -Закон) військова частина як суб'єкт господарської
діяльності за своїми зобов'язаннями відповідає коштами, що
надходять на її рахунок по відповідних статтях кошторису (крім
захищених статей), а в разі їх недостатності відповідальність за
зобов'язаннями військової частини несе Міністерство оборони
України.
Стягнення за зобов'язаннями військової частини не може бути
звернено на майно, за нею закріплене.
Суд обгрунтовано поклав положення цієї норми Закону в основу
рішення, так як ст. 10 цього ж Закону (яку суд правильно тлумачив
широко) передбачено, що його дія поширюється на інші утворені
відповідно до законів України військові формування.
Одним з таких військових формувань, діяльність якого
регулюється Законом України №2235-ХII ( 2235-12 ) (2235-12)
від 26.03.1992р.
(до складу якого входить військова частина 3054), є внутрішні
війська Міністерства внутрішніх справ України.
Отже, суд підставно прийшов до висновку про незаконність
прийнятої постанови від 15.08.2006р., з чим правильно погодився в
цій частині і суд другої інстанції.
Скасовуючи ж ухвалу господарського суду в частині задоволення
скарги про заборону Державній виконавчій службі у
Красногвардійському районі м. Дніпропетровська накладати арешт на
рахунки на відповідних статтях кошторису захищених статтей
військової частини 3054 ВВ МВС України, виходячи зі змісту
положень ст. 1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, апеляційний суд також
прийшов до правильного висновку, що вказана вимога по скарзі
заявлялась на майбутнє.
Не вбачає судова колегія і підстав для закриття провадження у
справі, так як предмет спору за скаргою по даній справі і
попередніми скаргами заявника, що розглядались судами, не є
тотожним.
(а.с. 1-6 т. 3; 43-44 звор., 96-97 т.3; 41-43 т.2; 92-93 т. 2;
144-145 т.2)
Стосовно ж описки допущеної в ухвалі господарського суду
Дніпропетровської області від 29.08.2006р., то вона може бути
усунена у порядку ст. 89 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Таким чином, постанова суду другої інстанції відповідає
матеріалам справи і вимогам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9, 111-11 - 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства
фінансово-будівельної компанії "Альмірус і К" залишити без
задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 22.11.2006р. без змін.
Головуючий В.Перепічай
С у д д і
I.Вовк
П.Гончарук