ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
07.02.2007                                      Справа N 22/239
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
             Божок В.С. –головуючого,
             Костенко Т.Ф.,
             Коробенко Г.П.
                       товариства з обмеженою відповідальністю
розглянувши матеріали  “Гірничо-збагачувальна фабрика
касаційної скарги      “Індустрія”, м. Луганськ
на постанову           Дніпропетровського апеляційного
                       господарського суду від 06.11.2006р.
у справі               господарського суду Дніпропетровської
                       області
за позовом             відкритого акціонерного товариства
                       “Міттал Стіл Кривий Ріг”, м. Кривий Ріг
До                     1) державного підприємства
                       “Придніпровська залізниця”,
                       м. Дніпропетровськ
                       2 2) товариства з обмеженою
                       відповідальністю “Гірничо-збагачувальна
                       фабрика “Індустрія”, м. Луганськ
 
Про   стягнення 4505 грн. 72 коп.
 
за участю представників:
позивача: Басс С.С. –дов. від 02.01.2007р. № 85-27 юр
відповідача 1: не з’явився
відповідача 2: не з’явився
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Відкрите   акціонерне  товариство  “Міттал  Стіл   Кривий   Ріг”
звернулось  до господарського суду Дніпропетровської  області  з
позовною   заявою   про  стягнення  з  державного   підприємства
“Придніпровська   залізниця”   та   товариства    з    обмеженою
відповідальністю “Гірничо-збагачувальна фабрика “Індустрія” 4505
грн. 72 коп. вартості вагової недостачі антрациту за залізничною
накладною № 52660259.
 
Рішенням  господарського  суду  Дніпропетровської  області   від
27.06.06  у  справі  №  22/239, залишеним  без  змін  постановою
Дніпропетровського   апеляційного   господарського   суду    від
06.11.2006р.  з даної справи, позов задоволено. Стягнуто  з  ТОВ
“Гірничо-збагачувальна  фабрика  “Індустрія”  на   користь   ВАТ
“Міттал Стіл Кривий Ріг” 4505 грн. 72 коп. та судові витрати.  В
задоволенні  позову  до державного підприємства  “Придніпровська
залізниця” відмовлено.
 
Судові  рішення  мотивовані доведеністю фату недовантаження  ТОВ
“Гірничо-збагачувальна    фабрика    “Індустрія”    (відправник)
продукції  у вагон до тієї кількості, яка зазначена в накладній,
з  посиланням на ст. 1166 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        , ст.ст. 37, 105,
110,  111  Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
        , п.  4  Правил
складання  актів,  затверджених наказом Міністерства  транспорту
України  28.05.02  №  334, ( z0567-02  ) (z0567-02)
          п.  12  Правил  видачі
вантажів,  затверджених наказом Міністерства транспорту  України
від 21.11.00 № 644 ( z0862-00 ) (z0862-00)
        .
 
Не  погоджуючись  з  вказаною постановою  у  даній  справі,  ТОВ
“Гірничо-збагачувальна   фабрика   “Індустрія”   звернулось    з
касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій
просить  постанову скасувати та прийняти нове  рішення,  яким  в
задоволенні позовних вимог відмовити повністю, мотивуючи  скаргу
тим,  що  судом  не з’ясовані обставини, що мають  значення  для
справи,   висновки  суду  не  відповідають  обставинам   справи,
порушені  норми матеріального та процесуального права,  а  саме,
ст.ст.  237, 244, 614, 623 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        , ст.ст. 42,  33
ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        , ст.ст. 52,  129  Статуту  залізниць
України ( 457-98-п ) (457-98-п)
        , п. 8 Правил складання актів, ( z0567-02  ) (z0567-02)
        
п.  2.5  Інструкції з актово-претензійної роботи, п.  12  Правил
видачі вантажів ( z0862-00 ) (z0862-00)
        .
 
Відповідач  -1,  -2  не реалізували своє процесуальне  право  на
участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.
 
Колегія  суддів,  приймаючи до уваги  межі  перегляду  справи  в
касаційній  інстанції,  проаналізувавши  на  підставі  фактичних
обставин    справи    застосування   норм    матеріального    та
процесуального  права при винесенні оспорюваного судового  акту,
знаходить  необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити,
враховуючи наступне.
 
Як   встановлено  господарським  судом  першої  та   апеляційної
інстанцій, між ВАТ “Міттал Стіл Кривий Ріг” (власник  колії)  та
ДП  “Придніпровська залізниця” (залізниця) був укладений договір
№  ПР/МД-2/1-03/НЮ-778 від 29.01.03 на експлуатацію  залізничної
під’їзної  колії (далі Договір), згідно п. 6.1 якого  вагони  по
під’їзній   колії  локомотивом  залізниці  зі   станції   Кривий
Ріг-Головний   подаються  на  одну   із   колій   приймально   -
відправочного  парку  станції  Східно-Приймально-Відправна,  яка
включає   станції  Східна-Розвантажувальна,  Східна-Сортувальна,
Східна-Внутрішньозаводська.       На       коліях        станції
Східно-Приймально-Відправна здійснюється  здавання  і  приймання
вагонів  у технічному і комерційному відношенні (абзац  2  пункт
6.3  Договору),  де у відповідності з пунктом  7  Правил  видачі
вантажів  ( z0862-00  ) (z0862-00)
          і  ст. 23  Статуту  залізниць  України
( 457-98-п ) (457-98-п)
         вантаж видається разом із накладною одержувачу.
 
14.01.2006  року  зі  станції Дар’ївка  Донецької  залізниці  на
станцію Кривий Ріг - Головний Придніпровської залізниці надійшов
вагон  №  65701989 з вугіллям: антрацит по залізничній накладній
№ 52660259.
 
Згідно    накладної,    яка    підписана    представником    ТОВ
“Гірничозбагачувальна  фабрика  “Індустрія”  (відправник),  вага
антрациту   навалом:  брутто-91200кг,  тара   з   бруса-22200кг,
нетто-69000кг. Вантаж був зважений на 150кг електронних вагонних
вагах відправника.
 
Правомірність       видачі       вантажу       на        станції
Східно-Приймально-Відправна    підтверджується,     як     вірно
встановлено апеляційним господарським судом, п. 6.1 Договору  та
Єдиним технологічним процесом (ЄТП) роботи під’їзної колії КГГМК
і  станцій приймання Кривий Ріг, Кривий Ріг-Головний, узгодженим
з  ДП  “Придніпровська  залізниця”. У відповідності  до  ЄТП  на
станції  Східно-Приймально-Відправна  залізниця  утримує   філії
технічних   і   товарних   контор  станції   примикання   Кривий
Ріг-Головний,  які  є  складовою частиною обмінних  пунктів,  до
складу  яких входить відповідний штат прийомоздавачів, оглядачів
вагонів   позивача  і  залізниці,  які  здійснюють  передачу   і
приймання вагонів на під’їзній колії позивача.
 
На  підставі  п.  12  Правил  видачі  вантажів,  ( z0862-00   ) (z0862-00)
        
затверджених   наказом  Міністерства  транспорту   України   від
21.11.00   №  644  на  вимогу  ВАТ  “Міттал  Стіл  Кривий   Ріг”
(вантажоодержувача)  була  проведена контрольна  перевірка  ваги
вантажу  у вагоні № 65701989 на станції Східна-Сортувальна,  яка
належить  позивачу  і знаходиться на його під’їзних  коліях,  на
вагонних вагах одержувача.
 
Відповідно  до положень Статуту залізниць України ( 457-98-п  ) (457-98-п)
        
17.01.2006 року складено комерційний акт АЭ№ 022146/48, в  якому
встановлено,  що  вага  брутто-82800кг, тара  з  бруса  22200кг,
нетто-60600кг  менш,  ніж  зазначено  в  документах  на  8400кг.
Навантаження в вагоні рівномірне, нижче бортів на 400мм. Люки  і
двері  в  вагоні  щільно закриті. Втрати і  розкрадання  вантажу
немає.  З моменту прибуття і до зважування вагон знаходився  під
охороню УВВО КДМК “Криворіжсталь”.
 
В  накладній зроблено відмітку про складання комерційного  акту.
Відповідно  до ст.  105 Статуту залізниць України ( 457-98-п  ) (457-98-п)
        ,
залізниці,   вантажовідправники,  вантажоодержувачі,   пасажири,
транспортні,  експедиторські  і  посередницькі  організації   та
особи,   які   виступають   від   імені   вантажовідправника   і
вантажоодержувача,   несуть  матеріальну   відповідальність   за
перевезення  у  межах  і  розмірах,  передбачених  цим  Статутом
( 457-98-п ) (457-98-п)
         та окремими договорами.
 
Згідно  ст.   110  Статуту  залізниць  України  ( 457-98-п   ) (457-98-п)
        ,
залізниця несе відповідальність за збереження вантажу  від  часу
його  прийняття  для перевезення і до моменту видачі  одержувачу
або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
 
В   силу  п.  “а”  ст.   111  Статуту  залізниця  ( 457-98-п  ) (457-98-п)
        
звільняється від відповідальності за втрату, недостачу  у  разі,
коли  вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі,
завантаженому  засобами відправника, якщо  немає  ознак  втрати,
псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
 
З  огляду  на зазначене, суди прийшли до обґрунтованого висновку
про  відсутність  підстав  для  відповідальності  залізниці  та,
враховуючи приписи ст. 1166 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        , ст.ст. 24, 37
Статуту  залізниць  України  ( 457-98-п  ) (457-98-п)
        ,  відповідальним  за
заявленим  позовом  правильно визнали ТОВ “Гірничо-збагачувальна
фабрика “Індустрія” (вантажовідправника).
 
Отже,   на  підставі  встановлених  фактичних  обставин   судами
з’ясовано   дійсні  права  і  обов’язки  сторін   та   правильно
застосовано    матеріальний    закон,    що    регулює    спірні
правовідносини.
 
Як  наслідок,  прийняті судами рішення та постанова відповідають
положенням ст.ст. 84, 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         та вимогам, що
викладені  в  постанові  Пленуму  Верховного  Суду  України  від
29.12.1976 р. “Про судове рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
        .
 
Таким  чином, наведене спростовує доводи касаційної скарги  щодо
неправильного застосування апеляційним господарським судом  норм
матеріального та процесуального права, які не можуть впливати на
правильність та законність судового рішення.
 
Керуючись  ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, 111-9,  111-11  -  111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий
господарський суд України, -
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
 
Постанову  Дніпропетровського апеляційного  господарського  суду
від 06.11.2006р. у справі № 22/239 залишити без змін.
 
Головуючий суддя В.С. Божок
 
Судді:           Т.Ф. Костенко
 
                 Г.П. Коробенко