ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.02.2007 Справа N 20/271
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Кривди Д.С. –(доповідача у справі),
суддів: Жаботиної Г.В.,
Уліцького А.М.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні Товариства з обмеженою
касаційну скаргу відповідальністю “Фонтел”
на постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 08.11.2006р.
у справі № 20/271 господарського суду
Донецької області
за позовом Закритого акціонерного товариства
“Оскеп”
До Товариства з обмеженою
відповідальністю “Фонтел”
Про стягнення збитків за договором оренди,
за участю представників сторін від:
позивача: Назарець Д.А. –за довіреністю від 07.02.2007р.
відповідача: Красінський І.С. –за довіреністю від
24.01.2007р.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Донецької області від 31.08.2006р.
(суддя Донець О.Є.), залишеним без змін постановою Донецького
апеляційного господарського суду від 08.11.2006р. (судді Стойка
О.В. –головуючий, Геза Т.Д., Діброва Г.І.), позов задоволено;
стягнуто з ТОВ “Фонтел” на користь ЗАТ “Оскеп” 19275,29грн.
збитків, 192,75грн. державного мита та 118грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач в касаційній скарзі просить скасувати прийняті у
справі судові рішення та постановити нове про відмову в
задоволенні позову, з підстав, викладених в касаційній скарзі.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні
обставини) справи на предмет правильності застосування судами
норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення
представників сторін, дійшла висновку, що касаційна скарга
задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція виходить з
встановлених у даній справі обставин.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між сторонами у
справі було укладено договір оренди № 17/04 від 01.12.2004р., за
умовами якого позивач надав відповідачу в оренду приміщення
площею 77,6кв.м. , яке розташоване за адресою: м. Київ,
вул.Боровського, 36, строком до 31.10.2005р.
Згідно до додаткової угоди № 1 від 23.05.2005р. до зазначеного
договору позивач з 01.06.2005р. додатково передає в оренду
відповідачу приміщення площею 84,3кв.м. , у зв’язку з чим
сторони збільшили розмір місячної орендної плати до 30030грн.
Позивач звернувся з позовом про стягнення збитків в розмірі
19275,29грн. у вигляді орендної плати за користування
приміщенням внаслідок порушення відповідачем права позивача бути
завчасно повідомленим про намір відповідача припинити договір,
внаслідок чого він не отримав плату за користування позивачем
приміщенням у грудні 2005 року та частково у січні 2006 року.
Відповідно до вимог п.п. 4.3, 12.1 договору оренди, орендар
зобов'язаний звільнити приміщення та повернути його орендодавцю
не пізніше закінчення строку оренди, якщо сторони не домовляться
про інше письмово. Якщо орендар матиме намір скористатися
переважним правом на поновлення цього договору, орендар
зобов'язаний надати орендодавцю письмове повідомлення за один
місяць до дати закінчення строку оренди (п. 4.5).
За умовами п. 2.3 договору прийняття та передача приміщення
орендарем від орендодавця та орендодавцем від орендаря
здійснюватиметься з підписанням актів приймання та передачі,
підписаних повноважними представниками обох сторін. Акти
приймання та передачі готує орендодавець.
При цьому судами встановлено, що після спливу строку договору
оренди відповідач продовжував користуватися орендованими
приміщеннями та сплатив орендну плату за листопад 2005 року, яка
була прийнята позивачем. Вимоги договору в частині письмового
повідомлення за один місяць до дати закінчення строку оренди
останнім не додержані.
Лист № 4-1 від 31.10.2005 року (а.с.66), який є супровідний до
направлення додаткової угоди № 2, та на який відповідач
посилається як на доказ повідомлення позивача про припинення дії
спірного договору, суд апеляційної інстанції відхилив,
врахувавши наступне. Так, відповідне факсове повідомлення
(а.с.67) містить посилання на передачу лише 1 аркуша на номер
980444823315, що, на думку апеляційного суду, викликає сумніви у
передачі саме цього тексту повідомлення, тоді як факт його
отримання позивачем оспорюється.
Доказів повернення позивачу спірного приміщення у листопаді або
у грудні 2005 року відповідачем не надано. Проти користування
відповідачем цими приміщеннями у листопаді-грудні 2005 року на
умовах договору позивач не заперечував.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов
висновку, що вищевказані дії відповідача у їх сукупності
свідчать про те, що він мав намір та користувався вказаними
приміщеннями на умовах договору у листопаді-грудні 2005 року,
тому дію вказаного договору з урахуванням умов угоди № 1 на цей
період продовжено.
Згідно приписів частини 2 статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
до юрисдикції
касаційної інстанції не відноситься повторна оцінка доказів та
встановлення обставин відхилених господарським судом при
розгляді спору.
Відтак, з огляду на доведеність факту користування відповідачем
орендованими приміщеннями у листопаді та грудні 2005 року на
умовах договору, але з порушенням вимог п.п. 4.3, 4.5 договору,
суди дійшли висновку про задоволення позовних вимог. При цьому
суд апеляційної інстанції цілком правильного врахував, що
заявлена позивачем до стягнення сума в розмірі 19275,29грн.
охоплюється межами щомісячної суми орендної плати в сумі
30030грн., яку повинен був сплатити відповідач за користування
приміщеннями в грудні 2005 року.
За таких обставин, переглянута у справі постанова апеляційного
господарського суду відповідає приписам чинного законодавства, а
доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 1 ч. 1 ст. 111-9,
ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
08.11.2006р. у справі № 20/271 залишити без змін, а касаційну
скаргу –без задоволення.
Головуючий суддя Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Уліцький