ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.02.2007 Справа N 18/163
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Кравчука Г.А.
суддів: Мачульського Г.М.,
Шаргала В.І.
за участю представників сторін:
позивача не з’явився
відповідача не з’явився
третьої особи не з’явився
прокурора не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
“Азовська нафтова компанія“
на постанову Донецького апеляційного господарського суду
від 16.11.2006 р.
у справі № 18/163 господарського суду Донецької
області
за позовом Маріупольського міжрайонного
природоохоронного прокурора в інтересах
держави в особі Маріупольської міської ради
До Товариства з обмеженою відповідальністю
“Азовська нафтова компанія“
третя особа, яка
не заявляє
самостійних вимог Приазовська регіональна екологічна інспекція
на предмет спору м. Маріуполь Донецької області
Про стягнення шкоди у розмірі 28 752,75 грн., завданої
порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря
В С Т А Н О В И В:
Маріупольський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся
до господарського суду Донецької області з позовом в інтересах
держави в особі Маріупольської міської ради до Товариства з
обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) “Азовська нафтова
компанія” про стягнення шкоди у розмірі 28 752,75 грн., завданої
порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря.
Доповідач: Шаргало В.І.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відділом аналітичного контролю
Приазовської регіональної екологічної інспекції проведена
перевірка ТОВ “Азовська нафтова компанія”, в результаті якої
виявлено понаднормові викиди з належних товариству джерел
забруднення атмосфери, чим спричинено державі збитки у вказаному
розмірі.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.06.2006
року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не
заявляє самостійних вимог на предмет спору Приазовську
регіональну екологічну інспекцію м. Маріуполь Донецької області
(надалі Екологічна інспекція).
Рішенням господарського суду Донецької області від 08.09.2006
року (суддя Часовський Є.П. ), залишеним без змін постановою
Донецького апеляційного господарського суду від 16.11.2006 року
(судді: Волков Р.В., Калантай М.В., Старовойтова Г.Я.) позовні
вимоги задоволені частково, з ТОВ “Азовська нафтова компанія” на
користь Маріупольської міської ради стягнуто 20 114, 59 шкоди,
заподіяної внаслідок перевищення нормативів допустимих викидів
забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Судове рішення в цій
частині мотивоване посиланням на те, що факт перевищення
нормативу допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне
повітря є встановленим; за вказане порушення законом передбачена
відповідальність; розрахунок розміру збитків позивачем є
обґрунтованим. В іншій частині провадження у справі припинено у
зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки відповідачем
сплачено 8 638,16 грн. в добровільному порядку.
Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою,
ТОВ “Азовська нафтова компанія” звернулось до Вищого
господарського суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на
порушення судами попередніх інстанцій ч. 1 ст. 16 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, ст.ст. 216, 218 Господарського
кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, п. 6.1 “Методики розрахунку
розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в
результаті наднормових викидів забруднюючих речовин в атмосферне
повітря”, затверджених наказом Міністерства екологічної безпеки
України № 38 від 18.05.1995 р. ( z0157-95 ) (z0157-95)
, просить скасувати,
в позові відмовити повністю. Скаржник звертає увагу касаційної
інстанції на те, що ним у стислі строки було усунуте зазначене
порушення, і про це було повідомлено Приазовську регіональну
екологічну інспекцію, однак, інспекція, незважаючи на
неодноразові запрошення провести контрольну перевірку, ухилялася
від її своєчасного проведення.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду
вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що в
ході перевірки ТОВ “Азовська нафтова компанія” щодо дотримання
вимог природоохоронного законодавства, проведеної Маріупольською
міжрайонною природоохоронною прокуратурою, встановлено, що в
порушення вимог ст. 51 Закону України “Про охорону навколишнього
природного середовища” ( 1264-12 ) (1264-12)
, ст.ст. 10, 11 Закону
України “Про охорону атмосферного повітря” ( 2707-12 ) (2707-12)
в період
з 07.11.2005 року по 10.03.2006 року товариством допущено
понаднормові викиди забруднюючої речовини (оксиду вуглецю) в
атмосферне повітря з належних товариству джерел забруднення
атмосфери (промислового обладнання). Факт зазначеного порушення
зафіксований актом Приазовської регіональної екологічної
інспекції № 12 від 07.11.2005 року. На виконання припису
екологічної інспекції від 11.11.2005 року № 171/лаб про
приведення у відповідність до вимог чинного законодавства
України викидів з джерел забруднення атмосфери забруднюючих
речовин, відповідач вжив відповідних заходів до приведення
названих викидів до норм, встановлених природоохоронним
законодавством, що підтверджується результатами повторної
контрольної перевірки, проведеної екологічною інспекцією
10.03.2006 року(а. с. 21-24).
Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в
Україні регулюються Конституцією України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
,
міжнародними угодами України, Цивільним кодексом України
( 435-15 ) (435-15)
(далі - Цивільний кодекс ( 435-15 ) (435-15)
), Законом України
“Про охорону навколишнього природного середовища” ( 1264-12 ) (1264-12)
, а
також розроблюваним відповідно до нього земельним, водним,
лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону
атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і
тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.
Статтею 7 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”
( 435-15 ) (435-15)
передбачено, що з метою забезпечення дотримання
нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря з
урахуванням економічної доцільності, рівня технологічних
процесів, технічного стану обладнання, газоочисних установок
встановлюються нормативи (ліміти) гранично допустимих викидів
забруднюючих речовин та їх сукупності, які містяться у складі
пилогазоповітряних сумішей, що відводяться від окремих типів
обладнання, споруд і надходять в атмосферне повітря від
стаціонарних джерел.
Контроль за дотриманням лімітів скидів та розміщення відходів,
відповідно до пункту 14 Порядку Постанови Кабінету Міністрів
України від 01.03.1999 р. № 303, ( 303-99-п ) (303-99-п)
здійснюється
органами Мінекоресурсів (якими, зокрема, є екологічні
інспекції).
За недотримання (перевищення) нормативів допустимих викидів
забруднюючих речовин стаціонарних джерел в атмосферне повітря та
нормативів гранично допустимого впливу фізичних та біологічних
факторів стаціонарних джерел Законом встановлена
відповідальність у вигляді відшкодування шкоди (ст. 33, 34
Закону України “Про охорону атмосферного повітря“ ( 435-15 ) (435-15)
).
За правилами статті 69 Закону України “Про охорону навколишнього
природного середовища” ( 1264-12 ) (1264-12)
шкода, заподіяна внаслідок
порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації,
як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження
розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення
навколишнього природного середовища та погіршення якості
природних ресурсів.
При цьому шкода, заподіяна внаслідок порушення цього
законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які
визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку
такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час
здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу
здійснення порушення, - на час його виявлення.
З наведеного вбачається, що господарські суди попередніх
інстанцій при визначенні розміру заподіяної шкоди, внаслідок
порушення вимог природоохоронного законодавства, правильно
застосувати норми пункту 6.1 “Методики розрахунку розмірів
відшкодування збитків, які заподіяні в результаті наднормових
викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря”, затв.
Наказом Міністерства екологічної безпеки України № 38 від
18.05.1995 р., ( z0157-95 ) (z0157-95)
врахувавши при цьому повноваження
екологічної інспекції щодо проведення контрольної перевірки.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що під час розгляду
справи господарськими судами фактичні обставини справи
встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження
матеріалів справи, висновки судів відповідають цим обставинам і
їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням
норм матеріального і процесуального права, а відтак, у
касаційної інстанції відсутні підстави для скасування прийнятих
у справі рішень.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
“Азовська нафтова компанія” залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
16.11.2006р. у справі № 18/163 залишити без зміни.
Головуючий суддя Кравчук Г.А.
Суддя Мачульський Г.М.
Суддя Шаргало В.І.