ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.02.2007 Справа N 9/107/06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. –головуючого,
Костенко Т.Ф.,
Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали Комунального підприємства “ВРЕЖО № 13”
касаційної скарги м. Запоріжжя
на постанову Запорізького апеляційного господарського
суду від 09.11.2006р.
у справі господарського суду Запорізької області
за позовом Першого заступника прокурора міста
Запоріжжя в інтересах держави в особі
органу, уповноваженого державою
здійснювати відповідні функції у спірних
відносинах –Запорізької міської ради в
особі Запорізького комунального
автотранспортного підприємства
“Комунсантрансекологія” м. Запоріжжя
До Комунального підприємства “ВРЕЖО № 13”
м. Запоріжжя
за участю третьої Управління житлового господарства
особи Запорізької міської ради м. Запоріжжя
Про стягнення суми
за участю представників:
позивача: не з’явився
відповідача: Юнаш Б.П. –дов. від 30.10.2006р. № 3099
третьої особи: Юнаш Б.П. –дов. від 22.12.2006р. № 12/09
прокурора ГПУ: Баклан Н.Ю. –посв. від 05.01.05р. № 7
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Запорізької області від
26.06.2006р., залишеним без змін постановою Запорізького
апеляційного господарського суду від 09.11.2006р. зі справи
№ 9/107/06, позов першого заступника прокурора м. Запоріжжя в
інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою
здійснювати відповідні функції у спірних відносинах –Запорізької
міської ради в особі Запорізького комунального автотранспортного
підприємства “Комунсантрансекологія” м. Запоріжжя задоволено.
Стягнуто з комунального підприємства “ВРЕЖО № 13” м. Запоріжжя
на користь комунального автотранспортного підприємства
“Комунсантрансекологія” м. Запоріжжя 21406,33 грн.
заборгованості та судові витрати.
Судові рішення та постанова мотивовані наявністю факту порушення
відповідачем умов договору № 25 від 13.08.2004р. про надання
послуг в частині їх оплати з посиланням на ст. 193 ГК України
( 436-15 ) (436-15)
та ст. ст. 525, 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та умови
договору № 25.
Не погоджуючись із вказаними рішенням та постановою, КП “ВРЕЖО
№ 13” звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського
суду України, в якій просить їх скасувати та залишити позов без
розгляду, стверджуючи, що судові акти суперечать чинному
законодавству України і не відповідають п. 2 ст. 121 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та рішенню Конституційного суду України
від 08.04.1999р.
Позивач не реалізував своє процесуальне право на участь у
судовому засіданні суду касаційної інстанції.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального та
процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів,
знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково,
враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини сторін
у справі виникли з договору про надання послуг № 25 від
13.08.2004р. (далі Договір), згідно п. 2.1 якого відповідач
доручив, а позивач зобов’язався надати послуги із збирання та
вивезення твердих побутових відходів.
Відповідно до п. 4.4. Договору оплата виконаних робіт за
Договором проводиться відповідачем у справі протягом 3-ох
банківських днів в межах надходження бюджетних коштів від
Розпорядника бюджетних коштів на рахунок відповідача у справі і
здійснюється на підставі підписаних сторонами актів виконаних
робіт.
Обов’язок відповідача у справі по своєчасній оплаті наданих
позивачем послуг у встановлений п. 4.4 Договору строк закріплено
п. 5.2.1 Договору.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та
ст. 193 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, договір є обов’язковим для
виконання сторонами, а зобов’язання мають виконуватися належним
чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу,
( 436-15 ) (436-15)
інших актів цивільного законодавства.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій,
позивач на виконання умов Договору надав відповідачу послуги з
вивезення сміття на суму 116198,15 грн., з яких відповідачем
сплачено лише 94761,82 грн., що підтверджується актами виконаних
послуг за період серпень-грудень 2004р. та платіжними
дорученнями у справі.
З огляду на зазначене місцевий та апеляційний господарський суд
дійшли висновку щодо задоволення позову, оскільки відповідачем
не виконані зобов’язання за Договором на суму 21406,82 грн.
Однак з такими висновками суду 1-ї та 2-ї інстанції колегія не
погоджується, оскільки судами не в повній мірі досліджені
матеріали справи та умови Договору, який врегульовує
правовідносини сторін у справі, і який в силу ст. 629 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
є обов’язковим для виконання сторонами.
Так, судами попередніх інстанцій не враховані положення
Договору, зокрема його п. 3.1 та п. 3.2, відповідно до яких
розрахунковий обсяг перевезень та розрахункова сума оплати за
послуги становлять відповідно 52466 куб.м. та 272823,20 грн. за
період з 01.01.2004р. по 31.12.2004р.
Як вбачається із довідки управління житлового господарства (а.с
24) останнє отримало фінансування з бюджету і перерахувало КП
“ВРЕЖО № 13” у 2004 році 561160,00 грн., в тому числі на вивіз
сміття –272823,00 грн.
В матеріалах справи (а.с. 48) наявний акт звірки взаємних
розрахунків від 30.03.2006р. підписаний сторонами, з якого
вбачається, що за період з 01.01.2004р. по 31.12.2004р.
відповідачем здійснено оплату наданих позивачем послуг в сумі
274659,63 грн., тобто в межах наданого на 2004р. бюджетного
фінансування.
Вказаний акт звірки та довідка судами попередніх інстанцій
залишені без уваги та належної оцінки, як і те, що за умовами
Договору відповідач зобов’язаний здійснити оплату виконаних
робіт в межах надходження бюджетних коштів від Розпорядника
бюджетних коштів.
Іншого, як то здійснення оплати виконаних робіт з власних коштів
відповідача, Договором не передбачено.
Слід також зазначити, що прийняті господарськими судами
попередніх інстанцій рішення та постанова не відповідають
положенням ст.ст. 84, 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та вимогам, що
викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від
29.12.1976 р. “Про судове рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, оскільки не
взяті до уваги та не перевірені доводи відповідача викладені у
відзиві на позовну заяву та в апеляційній скарзі щодо наявності
повноважень у першого заступника прокурора м. Запоріжжя на
звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі органу
Запорізького комунального автотранспортного підприємства
“Комунсантрансекологія”, яке являється господарюючим суб’єктом
та не є органом виконавчої влади чи місцевого самоврядування.
З огляду на викладене, колегія вважає, що судами першої та
апеляційної інстанції не досліджено в повному обсязі матеріали
та обставини справи, що мають суттєве значення для розгляду
спору.
Порушення господарськими судами вимог ст. 43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
щодо оцінки доказів на підставі всебічного, повного
і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи
в їх сукупності є підставою для скасування постановлених по
справі судових рішень та передачі справи на новий розгляд.
При новому розгляді справи місцевому господарському суду слід
взяти до уваги наведене, з’ясувати всі обставини справи і в
залежності від встановленого та у відповідності до діючого
законодавства вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
09.11.2006р. та рішення господарського суду Запорізької області
від 26.06.2006р. зі справи № 9/107/06 скасувати.
Справу направити до господарського суду Запорізької області на
новий розгляд.
Головуючий суддя В.С. Божок
Судді: Т.Ф. Костенко
Г.П. Коробенко