ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2007 р.
№ 8/384
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. -головуючого,
Вовка I.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта",
м. Київ
на
постанову Київського апеляційного господарського суду від 7
листопада 2006 року
у справі
господарського суду міста Києва № 8/384
за позовом
Приватного підприємства науково-виробничої фірми
"Спецрембудналадка", м. Харків
до
Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта"
про
стягнення суми
ВСТАНОВИВ:
У липні 2006 року Приватне підприємство науково-виробничої
фірми "Спецрембудналадка" звернулося з позовом до Відкритого
акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення 26 985 грн. 59
коп. інфляційних витрат та 3% річних у сумі 8 875 грн. 65 коп., у
зв'язку з невиконанням рішення господарського суду міста Києва від
26 січня 2005 року у сумі 51 706 грн. 88 коп. на час подання
позову. А після уточнення позивач просив стягнути інфляційні
витрати у сумі 21 639 грн. 10 коп. та 3% річних у сумі 6 796 грн.
32 коп.
Рішенням господарського суду міста Києва від 14 вересня 2006
року (суддя Катрич В.С.), залишеним без змін постановою Київського
апеляційного господарського суду від 7 листопада 2006 року (судді:
Губенко Н.М. -головуючий, Барицька Т.Л., Ропій Л.М.) позовні
вимоги задоволено частково та стягнуто 21 639 грн. 10 коп. збитків
від інфляції та 6 796 грн. 32 коп. річних, в іншій частині позову
відмовлено.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постановлені
у справі судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у
задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що
попередніми судовими інстанціями порушені та неправильно
застосовані норми матеріального і процесуального права.
Заслухавши пояснення представник , вивчивши матеріали справи,
обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти них, суд
вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких
підстав.
За результатами розгляду позовних вимог Приватного
підприємства науково-виробничої фірми "Спецрембудналадка" про
стягнення заборгованості за виконані роботи за договором підряду №
117.02.Р від 1 квітня 2002 року та зустрічних позовних вимог
Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" про визнання
договору підряду недійсним, господарський суд міста Києва 26 січня
2005 року постановив рішення у справі № 38/441, яким первісні
позовні вимоги задоволено повністю, а у задоволенні
зустрічних -відмовлено.
У подальшому рішення переглядалося у апеляційному та
касаційному порядку та залишено без змін.
Зважаючи на неповне виконання рішення у справі № 38/441 -у
сумі 51 706 грн. 88 коп., Приватне підприємство науково-виробничої
фірми "Спецрембудналадка" звернулося з позовом до Відкритого
акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення 26 985 грн. 59
коп. інфляційних витрат та 3% річних у сумі 8 875 грн. 65 коп., а
після уточнення - інфляційних витрат у сумі 21 639 грн. 10 коп. та
3% річних у сумі 6 796 грн. 32 коп.
Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
факти, встановлені
рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує
господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться
знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі
сторони.
Тому, встановлена у рішенні заборгованість у сумі 105 373
грн. має преюдиційне значення у вирішенні даного спору і не
потребує доказування.
Відповідач на виконання рішення у справі № 38/441 частково
сплатив заборгованість, зокрема, 27 жовтня 2005 -7 666 грн. 42
коп., 21 грудня 2005 року -46 000 грн., а 51 706 грн. 88 коп. не
сплатив.
Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов
договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного
законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до
звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу статті 525 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його
умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або
законом.
При цьому, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
встановлено, що боржник, який прострочив виконання
грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити
суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь
час прострочення, а також три проценти річних від простроченої
суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або
законом.
Зі змісту даної норми не вбачається будь-яких застережень
щодо обмеження її дії в частині застосування.
Крім того, інфляційні збитки та 3% річних за своєю природою
не є штрафними санкціями, тому при їх стягненні застосовується
загальний строк позовної даності у 3 роки.
Водночас, Законом України "Про заходи, спрямовані на
забезпечення сталого функціонування підприємств
паливно-енергетичного комплексу" ( 2711-15 ) (2711-15)
не передбачено
списання заборгованості підприємств паливно-енергетичного
комплексу, а передбачено механізм погашення заборгованості цих
підприємств, для чого сформовано Реєстр підприємств
паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі
погашення заборгованості.
Тому, вимоги щодо стягнення інфляційних збитків та 3% річних
обгрунтовані і підлягають задоволенню.
Вказані висновки місцевого та апеляційного господарських
судів є законними, обгрунтованими, відповідають нормам
матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та
наявним матеріалам справи, а доводи касаційної скарги їх не
спростовують.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування
постановлених у справі судових рішень не вбачається.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
"Укрнафта" залишити без задоволення, а постанову Київського
апеляційного господарського суду від 7 листопада 2006 року у
справі господарського суду міста Києва № 8/384 -без змін.
Головуючий суддя
В.С. Перепічай
Суддя
I.В. Вовк
Суддя
П.А. Гончарук