Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники:

Рішенням від 05.09.2006 господарського суду Донецької області задоволено позовні вимоги щодо стягнення суми попередньої оплати за договором поставки в розмірі 12397, 20 грн.

Постановою від 22.11.2006 Донецького апеляційного господарського суду рішення від 05.09.2006 господарського суду Донецької області залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В порушення умов договору та вимог ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України відповідач зобов'язання з поставки продукції за договором № 1/136 від 07.05.2002 не виконав.

Не погоджуючись з судовими рішеннями ТОВ "Фірма "Домас" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на те, що судами порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 60, 63, 77 104 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , ст.ст. 205, 241, 610, 629, 693 Цивільного кодексу України. Згідно п. 2.1. договору № 1/136 від 07.05.2002, поставка продукції здійснюється на умовах даного договору в строк, узгоджений сторонами додатково. Таким чином, строк виконання зобов'язань відповідача повинен бути встановлений окремим документом та підписаний повноваженими представниками сторін договору.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.

Господарськими судами встановлено, що ТОВ "Фірма "Домас" та ТОВ фірма "Донкерампромсировина" 07.05.2002 уклали договір №1/136 від 07.05.2002, на виконання умов якого відповідач зобов'язався передати у власність позивача промислове обладнання: масляний трансформатор ТМ-160/6 у кількості одна одиниця за загальною ціною 15000, 00 грн. Оплата вартості продукції здійснюється шляхом 100% попередньої оплати продукції позивачем. Зобов'язання позивачем щодо попередньої оплати виконано у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №1041 від 16.05.2002 на суму 5000, 00 грн. та №976 від 10.05.2002 на суму 10000, 00 грн.

У відповідності до п.2.1 договору поставка продукції повинна бути проведена у строки, які узгоджені сторонами додатково. Додатково строки не узгоджені.

Господарськими судами також встановлено, що 16.12.2003 ТОВ "Фірма "Донкерампромсировина" звернувся до ТОВ "Фірма "Домас" листом №503/122 з вимогою про виконання зобов'язання з поставки продукції у відповідності до ст. 165 Цивільного кодексу УРСР. Однак, в порушення вказаної норми (чинної у той період) відповідач не виконав свої договірні зобов'язання і продукція не була поставлена позивачу.

28.06.2002 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору № 1/171 від 03.05.2002, якою доповнили вказаний договір пунктом 2.7 наступного змісту: "сторони за взаємною згодою можуть здійснювати розрахунки шляхом заліку взаємної заборгованості. Для цього сторони здійснюють звірку взаємної заборгованості, за результатами якої складають акт".

За актом звірки взаємної заборгованості від 09.09.2005 заборгованість ТОВ "Фірма "Домас" складає 12397, 20 грн. строк повернення боргу актом не визначений.

Господарським судом встановлено, що даний акт підписаний повноваженими особами.

Відповідно до пунктів 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (435-15) Цивільний кодекс України (435-15) застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України (435-15) , положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до ч.1 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

22.05.2006 позивач направив відповідачу лист № 374/122 з вимогою щодо повернення суми предоплати, відповідно до п. 2 ст. 693, якою встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, господарські суди правомірно задовольнили позовні вимоги, оскільки позивач довів їх належними засобами доказування у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Донецьким апеляційним господарським судом обґрунтовано не взято до уваги посилання відповідача на порушення господарським судом ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ним встановлено, що представник відповідача був присутній на всіх судових засіданнях і про час та дату судового засідання 05.09.2006 був повідомлений, про що свідчить його підпис у протоколі судового засідання.

Щодо посилання відповідача на неправомірне повернення господарським судом зустрічної позовної заяви ТОВ "Фірма "Домас" без розгляду також є безпідставним, зважаючи на те, що вона подана з недодержанням вимог п.31 ч.1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, яким передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно ч.2 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України пред'явлення зустрічного позову проводиться за загальними правилами пред'явлення позовів.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п.1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову від 22.11.2006 Донецького апеляційного господарського суду зі справи № 25/237 залишити без змін.