ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 
 
                            ПОСТАНОВА 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ 
 
     06 лютого 2007 р. 
     № 440/2б-2005 
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
     головуючого:
     Удовиченка О.С.
     суддів:
     Панової I.Ю.
     Хандуріна М.I.
     розглянувши матеріали  касаційної скарги
     Українського фінансово-промислового концерну "УФПК"
     на ухвалу  та постанову
     господарського суду Київської області від 01.06.2006  р.  про
затвердження  реєстру  вимог  кредиторів  Київського  міжобласного
апеляційного господарського суду від 18.10.2006 р.
     у справі
     № 440/2б-2005 господарського суду Київської області
     за заявою
     ЗАТ "Комгрі"
     про
     банкрутство
        в судовому засіданні взяли участь  представники :
 
     Українського фінансово-промислового концерну "УФПК":
     Бєлкін Л.М.
     ЗАТ "Комгрі"
     Маслова М.Є.
                            ВСТАНОВИВ:
     Ухвалою господарського суду Київської області від  16.12.2005
р. порушено провадження у справі  №  440/2б-2005  про  банкрутство
закритого акціонерного товариства "Комгрі" (далі -ЗАТ "Комгрі").
     Ухвалою господарського суду Київської області від  01.06.2006
р. залишено без задоволення заяву ЗАТ "Комгрі" про  визнання  його
банкрутом з вимогами в сумі 5 198 992,77 грн.
     Ухвалою господарського суду Київської області від тієї ж дати
01.06.2006  р.  затверджено  реєстр  вимог   кредиторів,   визнано
кредитором товариство з  обмеженою  відповідальністю  "Міжнародний
фінансово-промисловий холдинг" із сумою вимог 477 340,03 грн.
     Не   погодившись   із   зазначеною    ухвалою,    Український
фінансово-промисловий  концерн  "УФПК"  звернувся  до   Київського
міжобласного господарського суду з апеляційною скаргою  з  вимогою
скасувати  ухвалу  господарського  суду  Київської   області   від
01.06.2006 р. у справі  №  440/2б-2005  про  затвердження  реєстру
вимог кредиторів та прийняти нове рішення, яким  затвердити  новий
реєстр вимог  кредиторів,  виключивши  з  нього  ТОВ  "Міжнародний
фінансовий   холдинг"   та   включити   до   реєстру   Український
фінансово-промисловий концерн "УФПК".
     Постановою     Київського      міжобласного      апеляційного
господарського   суду   від   18.10.2006   р.   (судді:    Яковлєв
М.Л. -головуючий, Федоров М.О., Міщенко  П.К.)  апеляційну  скаргу
Українського фінансово-промислового концерну "УФПК"  залишено  без
розгляду на підставі п. 1 ст. 91 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         та ст.  1
Закону України "Про  відновлення  платоспроможності  боржника  або
визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
         (далі -Закон),  як  таку,  що
подана особою, яка не є стороною у  справі,  а  тому  не  наділена
правом апеляційного оскарження.
     Український фінансово-промисловий концерн "УФПК" звернувся до
Вищого господарського суду України з касаційною  скаргою,  в  якій
просить постанову Київського апеляційного господарського суду  від
18.10.2006 р. скасувати і направити справу  на  новий  розгляд  до
господарського  суду  Київської  області   зі   стадії   порушення
провадження у справі про банкрутство.
     В обгрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те,
що судом апеляційної інстанції при винесенні  оскаржуваної  ухвали
порушені   норми   процесуального   права,   зокрема:   ст.    106
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         (далі  -
ГПК України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ),  а  також  ст.  8  Конституції  України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        .
     Судова  колегія,   розглянувши   наявні   матеріали   справи,
обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну  оцінку
обставин   справи   та   повноту   їх   встановлення,   дослідивши
правильність  застосування  судом   апеляційної   інстанції   норм
матеріального  та  процесуального  права,  дійшла   висновку   про
наявність правових  підстав  для  задоволення  касаційної  скарги,
виходячи з наступного.
     Відповідно до  ст.  129  Конституції  України  ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        
основними  засадами   судочинства   в   Україні   є   забезпечення
апеляційного  та  касаційного  оскарження   рішення   суду,   крім
випадків, встановлених законом.
     Згідно з вимогами ст. 106  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  ухвали
місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному
порядку у випадках, передбачених  цим  Кодексом  та  Законом  "Про
відновлення   платоспроможності   боржника   або   визнання   його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
         (далі -Закон).
     Відповідно до ст. 1 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
        ,  сторонами  у  справі
про банкрутство є кредитори та  боржник.  Учасники  провадження  у
справі   про   банкрутство   -   сторони,   арбітражний   керуючий
(розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник  майна
(орган,  уповноважений  управляти  майном)  боржника,  а  також  у
випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть  участь
у провадженні у справі  про  банкрутство,  Фонд  державного  майна
України, державний орган з питань банкрутства, представник  органу
місцевого  самоврядування,   представник   працівників   боржника,
уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з  обмеженою
чи додатковою відповідальністю.
     Як вбачається  з  матеріалів  справи,  скаржник  є  учасником
провадження у справі про банкрутство,  оскільки  ним  було  подано
заяву про визнання кредитором  ЗАТ  "Комгрі",  однак  його  вимоги
судом відхилені.
     За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського  суду
України дійшла  висновку,  що  судом  апеляційної  інстанції  було
необгрунтовано   залишено   без   розгляду    апеляційну    скаргу
Українського фінансово-промислового концерну "УФПК", чим  порушено
ст. 1 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
        .
     Згідно  зі  ст.  103  ГПК  України   ( 1798-12 ) (1798-12)
           апеляційна
інстанція за результатами розгляду  апеляційної  скарги  (подання)
має право: залишити  рішення  місцевого  господарського  суду  без
змін, а скаргу без задоволення;  скасувати  рішення  повністю  або
частково і прийняти нове рішення; скасувати рішення  повністю  або
частково і припинити провадження у справі або залишити  позов  без
розгляду повністю або частково; змінити рішення.
     Враховуючи вищевикладене, колегія Вищого господарського  суду
України вважає, що оскаржувана  постанова  винесена  з  порушенням
норм  процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, а
справа - передачі до господарського суду апеляційної інстанції для
здійснення апеляційного провадження.
     Керуючись    статтями     111-5,     111-7,      111-9-111-13
Господарського процесуального кодексу України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий
господарський суд України,
 
                      П О С Т А Н О В И В :
     Касаційну скаргу Українського фінансово-промислового концерну
"УФПК" задовольнити частково.
     Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 18.10.2006 р. у справі  №  440/2б-2005 скасувати.
     Справу  №   440/2б-2005  передати   Київському   міжобласному
апеляційному  господарському  суду  для  здійснення   апеляційного
провадження.
     Головуючий   О.С. Удовиченко
     Судді   I.Ю. Панова
     М.I. Хандурін