ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2007                                     Справа N 47/167

    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

             В. Овечкін –головуючого,

             Є. Чернов

             В. Цвігун

за участю представників:

- позивача        Рацун О.В. –(дор. від 20.12.2006)

- відповідача     Кривенко Ю.Л. –(дор. № 79/09 від 09.01.2007)

розглянув         Дочірнього підприємства “Нафтогазбезпека” НАК

касаційну скаргу  “Нафтогаз України“

на постанову      Київського апеляційного господарського суду

                  від 07.11.2006 року

у справі          № 47/167 господарського суду м. Києва

за позовом        ТОВ “Любе місто спецодяг“

До                Дочірнього підприємства “Нафтогазбезпека” НАК

                  “Нафтогаз України“

Про   стягнення 687137, 61 грн.

                       В С Т А Н О В И В:

Рішенням  господарського  суду м. Києва  від  20.09.2006  (суддя

С.Станік)  позовні  вимоги задоволенні частково,  з  відповідача

стягнуто  суму  заборгованості в розмірі  502114,  15  грн.,  3%

річних, які складають 31350, 02 грн., інфляційних втрат  в  сумі

124953, 41 грн.

Рішення  мотивовано  наявністю актів прийому-передачі  виконаних

робіт  по  договору  №  17 від 31.03.2004, від  30.06.2004,  які

підписані повноваженими представниками сторін без зауважень.

Згідно   банківських  виписок  по  особовому  рахунку   позивача

відповідачем за виконані роботи кошти частково були  сплачені  в

сумі 334227, 05 грн.

Рішення  суду  ґрунтується на ст.ст. 175, 193,  317  ГК  України

( 436-15 ) (436-15)
        , ст.ст. 527, 530, 610, 612, 623, 853, 854 ЦК України

( 435-15  ) (435-15)
        ,  які  встановлюють  обов'язок  замовника  прийняти

роботу,  визначають порядок їх оплати, фіксують, що господарські

зобов'язання повинні виконуватися належним чином.

Постановою  Київського  апеляційного  господарського  суду   від

07.11.2006  (судді:  Б.Отрюх,  А.Верховець,  А.Тищенко)  рішення

господарського суду першої інстанції змінено в частині стягнення

3%  річних  та  інфляційних втрат, витрат по  сплаті  державного

мита, в решті судове рішення залишено без змін.

Апеляційною  інстанцією встановлено, що згідно  підписаних  акті

відібрано  188 проб грунту, проведено 183 лабораторних  аналізи,

проведення  лабораторних  досліджень підтверджено  підприємством

“Північгеологія”.

Враховуючи,  що  сума  боргу відповідача  постійно  змінювалася,

кожна  конкретна  сума повинна збільшуватися на індекс  інфляції

того періоду в якому існувала заборгованість. Те ж стосується 3%

річних, які нараховуються згідно ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        .

ДП  “Нафтогазбезпека” просить судові рішення у справі скасувати,

позовні   вимоги  залишити  без  розгляду,  оскільки  за   своїм

характером  договір не є договором підряду, а  є  договором  про

виконання   науково-дослідних  робіт,  субвиконавці   залучалися

позивачем  без  згоди  відповідача, відсутні  докази  погодження

взяття  проб ґрунту, господарський суд м. Києва розглянув справу

без участі відповідача, який належним чином не був повідомлений,

позивачем не доведено виконання робіт, зазначених у договорі.

Вищий  господарський суд України у відкритому судовому засіданні

дослідив  матеріали справи, доводи касаційної скарги та  вважає,

що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Приймаючи  до уваги приписи ст. 111-7 ГПК України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        

касаційна  інстанція не має права досліджувати та  переоцінювати

докази,   встановлювати  інші  обставини,  ніж  ті,   які   були

встановлені попередніми судовими інстанціями.

З   огляду  на  зазначене  касаційна  інстанція  погоджується  з

доведенням   встановлених   обставин   справи,   пов'язаних    з

підписанням позивачем та відповідачем актів виконаних робіт  без

зауважень,    обґрунтованим   врахуванням    часткової    сплати

відповідачем заборгованості за виконану роботу.

Касаційна інстанція не приймає до уваги твердження скаржника про

те, що за характером договір укладений між сторонами є договором

на  виконання  науково-дослідних  або  дослідно-конструкторських

робіт,  оскільки тлумачення умов договору свідчить про укладення

сторонами  саме  договору  підряду згідно  ст.  837  ЦК  України

( 435-15 ) (435-15)
        .

Договірні зобов'язання повинні виконуватися незалежно  від  виду

цивільно-правового правочину.

Інші доводи скаржника підтвердження не знайшли.

Касаційна   інстанція  зазначає,  що  скарга   залишається   без

задоволення,  коли  суд  визнає,  що  попередні  судові  рішення

ухвалені   з  дотриманням  ст.ст.  175,  193,  317  ГК   України

( 436-15 ) (436-15)
        , ст.ст. 527, 530, 610, 612, 623, 853, 854 ЦК України

( 435-15 ) (435-15)
        .

Виходячи  з  викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,  111-8,

111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,

                      П О С Т А Н О В И В:

Постанову  Київського  апеляційного  господарського   суду   від

07.11.2006  у  справі  №  47/167 господарського  суду  м.  Києва

залишити без зміни, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий В. Овечкін

судді      Є. Чернов

           В. Цвігун