ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
06.02.2007                                      Справа N 39/479
 
Вищий  господарський  суд  України у складі:  суддя  Селіваненко
В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,
розглянувши касаційну скаргу відкритого акціонерного  товариства
“Точмаш”, м. Донецьк,
на ухвалу господарського суду Донецької області від 27.09.2006
та  постанову  Донецького апеляційного господарського  суду  від
01.11.2006
зі справи № 39/479
за   позовом   відкритого  акціонерного  товариства  “Лозівський
ковальсько-механічний  завод”  (далі  –ВАТ  “ЛКМЗ“),  м.  Лозова
Харківської області,
до   відкритого  акціонерного  товариства  “Точмаш”  (далі  –ВАТ
“Точмаш“)
 
про   припинення дій, що порушують право,
 
за участю представників сторін:
позивача – Безкровного М.Г.,
відповідача –Григор’євої Л.В.,
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
ВАТ “ЛКМЗ” звернулося до господарського суду Донецької області з
позовом  (з  урахуванням  подальших  доповнень  і  уточнень)  та
просило:
-  зобов’язати ВАТ “Точмаш” припинити порушення прав ВАТ  “ЛКМЗ”
як власника патенту України на промисловий зразок від 15.09.2000
№  3666 шляхом заборони виготовлення, застосування, пропонування
для  продажу,  в  тому числі через Інтернет, продажу  та  іншого
введення  в  цивільний оборот або зберігання в зазначених  цілях
борони ЗБР-24 та її модифікації;
-    заборонити   ВАТ   “Точмаш”   виготовлення,   застосування,
пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж та
інше  введення  в цивільний оборот або зберігання  в  зазначених
цілях  запасних частин і комплектуючих до борони  ЗБР-24  та  її
модифікації,  а  також  заборонити  передавати,  продавати   або
здійснювати   будь-яким  іншим  способом  відчуження   технічної
документації  і  технології виготовлення  борони  ЗБР-24  та  її
складових.
 
Ухвалою  господарського  суду Донецької області  від  27.09.2006
(суддя Радіонова О.О.), залишеною без змін постановою Донецького
апеляційного господарського суду від 01.11.2006 (колегія  суддів
у  складі:  Стойка  О.В. –головуючий, судді Геза  Т.Д.,  Діброва
Г.І.),  задоволено клопотання ВАТ “ЛКМЗ” про забезпечення позову
та   ВАТ   “Точмаш”   заборонено   виготовлення,   застосування,
пропонування до продажу, в тому числі через Інтернет, продаж  та
інше введення в цивільний обіг або зберігання в зазначених цілях
запасних  частин  і  комплектуючих  до  борони  ЗБР-24   та   її
модифікацій  безпосередньо  або  через  третіх  осіб,  а   також
передачу,   продаж  або  здійснення  будь-яким  іншим   способом
відчуження  технічної  документації та  технології  виготовлення
борони ЗБР-24, її модифікацій та її складових.
 
Прийняті   судові  рішення  з  посиланням  на  статті   66,   67
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
          (далі
-ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ) мотивовано тим, що:
-  позивач є власником патенту України на промисловий зразок від
15.09.2000 № 3666 “Зчіпка причіпна гідрофікована боронувальна”;
-  відповідач  пропонує до продажу зубову борону  ЗБР-24.02,  що
позивач  вважає  порушенням його прав  як  власника  зазначеного
патенту на промисловий зразок;
-  “без  вжиття  заходів забезпечення позову позивачу  необхідно
буде  докласти  значних  зусиль для відновлення  своїх  прав  та
інтересів”.
 
У  касаційній скарзі до Вищого господарського суду  України  ВАТ
“Точмаш”  просить  ухвалу  місцевого та  постанову  апеляційного
господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з
порушенням норм матеріального і процесуального права.
 
ВАТ  “ЛКМЗ”  подало  заперечення на  касаційну  скаргу,  в  яких
зазначило  про  безпідставність її  доводів  та  просило  судові
рішення  зі  справи  залишити без змін, а касаційну  скаргу  без
задоволення.
 
Усіх  учасників судового процесу відповідно до статті 111-4  ГПК
України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         належним чином повідомлено про час і  місце
розгляду касаційної скарги.
 
Перевіривши    повноту    встановлення   попередніми    судовими
інстанціями  обставин справи та правильність  застосування  ними
норм    матеріального   і   процесуального   права,   заслухавши
представників  сторін, Вищий господарський  суд  України  дійшов
висновку про необхідність задоволення касаційної скарги з огляду
на таке.
 
Відповідно  до  статті 66 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
          господарський
суд  за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав
позов,  або  зі  своєї  ініціативи має право  вжити  заходів  до
забезпечення   позову.   Забезпечення  позову   допускається   в
будь-якій  стадії  провадження у  справі,  якщо  невжиття  таких
заходів  може утруднити чи зробити неможливим виконання  рішення
господарського суду.
 
Попередні судові інстанції залишили поза увагою те, що заходи до
забезпечення  позову в даному випадку співпадають за  змістом  з
позовними вимогами та водночас не навели жодного доводу стосовно
того,   яким   чином  невжиття  в  даному  випадку  заходів   до
забезпечення   позову  може  утруднити  чи  зробити   неможливим
виконання  рішення  господарського  суду  (зокрема,  в   частині
позовних вимог такого ж змісту).
 
Не  містить відповідного обґрунтування й згадане клопотання  ВАТ
“ЛКМЗ” (т. 6, а.с. 107-108).
 
Крім  того, скаржником у касаційній скарзі правомірно зазначено,
що  будь-яка  оцінка доказів, що стосуються суті спору,  з  боку
господарського  суду  на  даній стадії  судового  провадження  є
неприпустимою   і  не  може  бути  обґрунтуванням  правомірності
застосування заходів до забезпечення позову.
 
Отже,  попередніми судовими інстанціями у прийнятті рішення  про
застосування   заходів   до  забезпечення   позову   неправильно
застосовано приписи статті 66 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Таким   чином,   ухвала  місцевого  суду  від   27.09.2006   про
застосування  заходів до забезпечення позову та  постанова  суду
апеляційної  інстанції  від  01.11.2006  підлягають   скасуванню
відповідно   до  частини  першої  статті  111-10   ГПК   України
( 1798-12 ) (1798-12)
         внаслідок порушення норм процесуального права,  яке
призвело до прийняття неправильного рішення.
 
Керуючись   статтями   111-7,  111-9  -   111-13   ГПК   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
1.  Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Точмаш”
задовольнити.
 
2.  Ухвалу  господарського суду Донецької області від 27.09.2006
та  постанову  Донецького апеляційного господарського  суду  від
01.11.2006 зі справи № 39/479 скасувати.
 
Відкритому       акціонерному       товариству       “Лозівський
ковальсько-механічний завод” у задоволенні клопотання про вжиття
заходів до забезпечення позову відмовити.
 
3.  Справу  передати  на розгляд господарського  суду  Донецької
області.
 
Суддя В.Селіваненко
 
Суддя І.Бенедисюк
 
Суддя Б.Львов