ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
06.02.2007                               Справа N 34/579-45/343
 
Вищий   господарський  суд  України  у  складі  колегії  суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака  І.М.,  Палій
В.М.,
за участю представників сторін Д. Шаповалова (дов. від 5.02.07),
Д. Федорова (дов. від 2.02.07), С. Кошового (дов. від 28.08.06),
О. Зінченко (дов. від 9.01.07),
розглянувши  у  відкритому судовому засіданні  касаційну  скаргу
Інституту   епідеміології  та  інфекційних   хвороб   ім.   Л.В.
Громашевського
на ухвалу від 4.09.2006 року господарського суду м. Києва
та   постанову   від  15.11.2006  року  Київського  апеляційного
господарського суду
у справі № 34/579-45/343
за   позовом  Інституту  епідеміології  та  інфекційних   хвороб
ім. Л.В.Громашевського
до   закритого   акціонерного  товариства   “Трудовий   колектив
Київського  підприємства по виробництву  бактерійних  препаратів
“Біофарма”,  треті  особи-Академія медичних наук  України,  Фонд
державного майна України,
 
про   визнання   права  оперативного  управління   майном   та
звільнення приміщень,
 
                     В С Т А Н О В И В:
 
У  жовтні 2003 року Інститут епідеміології та інфекційних хвороб
ім. Л.В.Громашевського звернувся до господарського суду м. Києва
з  позовом  до державного Київського підприємства по виробництву
бактерійних  препаратів  “Біофарма” про  визнання  за  позивачем
права  оперативного управління нежитловими будівлями-історичним,
епідеміологічним та лабораторним (вірусологічним) корпусами,  що
знаходяться на вул. Амосова, 4 в м. Києві.
 
В  процесі  розгляду  справи позивач  уточнив  адресу,  за  якою
знаходиться   спірне  майно,  та  доповнив  позов  вимогою   про
звільнення приміщень.
 
Ухвалами  від  4.11.2003 року та 20.11.2003 року  господарського
суду  м. Києва до участі у справі в якості третіх осіб,  які  не
заявляють  самостійних  вимог на предмет  спору,  були  залучені
Академія медичних наук України та Фонд державного майна України.
 
Ухвалою  від  20.09.2004  року  господарського  суду  м.   Києва
здійснено  заміну  первісного відповідача  належним  -  закритим
акціонерним    товариством   “Трудовий    колектив    Київського
підприємства по виробництву бактерійних препаратів “Біофарма”.
 
Справа   неодноразово  розглядалась  господарськими   судами   і
рішенням  від  5.11.2004  року  господарського  суду  м.  Києва,
залишеним  без  змін постановою від 21.12.2004  року  Київського
апеляційного господарського суду, в позові відмовлено з  мотивів
недоведеності.
 
Інститут   епідеміології   та  інфекційних   хвороб   ім.   Л.В.
Громашевського подав заяву про перегляд рішення в  даній  справі
за  нововиявленими  обставинами і  ухвалою  від  4.09.2006  року
господарського суду м. Києва (суддя С.Балац), залишеною без змін
постановою   від   15.11.2006   року   Київського   апеляційного
господарського суду, в задоволенні заяви відмовлено.
 
Заявник  просить  зазначені судові рішення скасувати  з  підстав
порушення  господарськими судами статті 39 Закону  України  “Про
власність”  ( 697-12 ) (697-12)
        , статті 112 Господарського процесуального
кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         та ухвалити  нове  рішення,  яким
позовні вимоги задовольнити.
 
Академія медичних наук України та Фонд державного майна  України
касаційну скаргу підтримують з тих же підстав.
 
Закрите  акціонерне  товариство  “Трудовий  колектив  Київського
підприємства  по  виробництву бактерійних препаратів  “Біофарма”
проти  доводів  касаційної скарги заперечує і в  її  задоволенні
просить відмовити.
 
Колегія   суддів  вважає,  що  касаційна  скарга   не   підлягає
задоволенню з наступних підстав.
 
Відповідно  до приписів статті 112 Господарського процесуального
кодексу  України ( 1798-12 ) (1798-12)
         господарський суд може  переглянути
ухвалене  ним  судове  рішення, яке набрало  законної  сили,  за
нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для  справи
і не могли бути відомі заявникові.
 
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти,
на  яких  ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також  інші
факти, які мають значення для правильного вирішення спору.
 
Необхідними  ознаками  нововиявлених обставин  є,  по-перше,  їх
наявність  на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини
не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
 
Інститут   епідеміології   та  інфекційних   хвороб   ім.   Л.В.
Громашевського  вважає нововиявленою обставиною  зміну  правової
позиції Фондом державного майна України стосовно предмету спору,
викладену  в  листі  від 21.06.2006 року № 10-16-8884,  в  якому
зазначається, що регіональним відділенням Фонду державного майна
України  по  м. Києву надано інформацію, згідно якої  до  складу
майна,   орендованого  відповідачем  за  договором  оренди   від
10.11.2003 року № 508, не увійшли спірні приміщення,  щодо  яких
заявлено  позов  у  даній справі, і це майно  не  перебувало  на
балансі   державного  Київського  підприємства  по   виробництву
бактерійних препаратів “Біофарма”.
 
За  висновками місцевого і апеляційного господарських судів сама
лише  зміна  Фондом  державного майна України  правової  позиції
після  набрання законної сили рішення, порівняно з тою, яку  цей
учасник судового процесу займав в ході судового засідання, не  є
нововиявленою  обставиною в розумінні статті 112  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Як   вбачається  з  матеріалів  справи,  позивач  оспорює  право
закритого  акціонерного товариства “Трудовий колектив Київського
підприємства  по  виробництву бактерійних препаратів  “Біофарма”
користуватися  спірним  майном  і зазначена  обставина  зумовила
подання   позову,  а  тому  до  предмету  доказування   належало
встановлення  господарськими судами фактів, які б  свідчили  про
правомочність  сторін володіти, користуватися та  розпоряджатися
цим майном, його обсяг, підстави передачі в оренду.
 
При  вирішенні спору господарські суди встановили,  що  цілісний
майновий  комплекс,  до складу якого увійшли спірні  приміщення,
правомірно   був  переданий  відповідачеві  в  оренду   належним
власником.
 
За  обставин  не надання Інститутом епідеміології та інфекційних
хвороб  ім.  Л.В. Громашевського нових фактичних  даних,  які  б
спростовували  факти, покладені в основу рішення  від  5.11.2004
року  господарського суду міста Києва, господарські суди  дійшли
обґрунтованого  висновку про відсутність підстав для  скасування
рішення у даній справі.
 
Керуючись   статтями   111-5,   111-7,   111-9,   111-11,    114
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                         П О С Т А Н О В И В: 
 
Рішення від 5.11.2004 року господарського суду м. Києва,  ухвалу
від 4.09.2006 року господарського суду м. Києва та постанову від
15.11.2006  року Київського апеляційного господарського  суду  у
справі  №  34/579-45/343 залишити без змін, а  касаційну  скаргу
Інституту   епідеміології  та  інфекційних   хвороб   ім.   Л.В.
Громашевського без задоволення.
 
Головуючий, суддя                           М.В.Кузьменко
 
Суддя                                       І. М. Васищак
 
Суддя                                       В.М.Палій