ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2007 р.
№ 32/132
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової -головуючого
Н. Волковицької Л. Рогач
за участю представників:
Позивача
ОСОБА_1 дов. від 27.12.06р.
Відповідачів прокурор
Ридош М.М. дов. від 18.04.06р. Савицька О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скарг
Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2
на постанову
від 11.09.2006року Дніпропетровського апеляційного
господарського суду
у справі
№ 32/132 господарського суду Дніпропетровської області
за позовом
Прокурора м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі
Криворізької міської ради
до про
Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2
стягнення 5013,33грн.
ВСТАНОВИВ:
Прокурор м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі
Криворізької міської ради звернувся до господарського суду
Дніпропетровської області з позовною заявою до Суб'єкта
підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення 5
013,33 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок неправомірного
користування земельною ділянкою площею 834,8 кв.м., розташованою в
парку ім. Б.Хмельницького в м. Кривий Ріг.
Рішенням від 20.04.2006 року господарського суду
Дніпропетровської області у задоволені позову відмовлено з тих
підстав, що збитки власникам землі підлягають відшкодуванню у разі
безпідставного обмеження винними особами права власника земельної
ділянки. Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 користується
земельною ділянкою на підставі договору оренди НОМЕР_1 від
30.12.02 року.
За апеляційним поданням прокурора м. Кривого Рогу в інтересах
держави в особі Криворізької міської ради Дніпропетровський
апеляційний господарський суд постановою від 11.09.2006 року
рішення господарського суду скасував та прийняв нове рішення, яким
стягнув з відповідача на користь позивача 5 013,33 грн. збитків.
Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції суд
вказав, що уклавши договір оренди НОМЕР_1 від 30.12.02р.
відповідач набув право користування тільки об'єктом благоустрою -
плиточним замощенням, яке знаходиться на земельній ділянці
розташованій у парку ім. Б.Хмельницького загальною площею 233 м-2.
Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_2
подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу на
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду, в
якій просить постанову у справі скасувати та залишити рішення без
змін, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення та
неправильне застосування судом норм матеріального та
процесуального права, а саме: статті 156 Земельного кодексу
України ( 2768-14 ) (2768-14)
та статті 35 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Заявник касаційної скарги наголошує на тому, що суд
апеляційної інстанції при винесенні постанови від 11.09.2006 р. не
враховував, що 17.02.2005р. Вищий господарський суд України,
скасував постанову у справі № 18/208 Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 25.10.2004 р., залишивши
рішення Господарського суду Дніпропетровської області від
25.10.2004 р. в силі.
На думку заявника відмовляючи в позові прокурору м. Кривого
Рогу про заборону використовувати дану земельну ділянку та
знесення будівель літнього майданчику "Парадіз" в парку імені Б.
Хмельницького м. Кривого Рогу, Вищій господарський суд України
своєю постановою фактично визнав правомірність користування
спірною земельною ділянкою.
Заслухавши доповідь судді -доповідача та присутніх у судовому
засідання представників сторін та прокурора, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
таких підстав.
Відповідно до вимог статей 108, 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційна інстанція
рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних
господарських судів переглядає за касаційною скаргою (поданням) та
на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи предметом спору у даній
справі є вимога про стягнення збитків в сумі 5 013,33 грн. за
користування земельною ділянкою площею 834,8 кв. м., розташованою
в парку ім. Б.Хмельницького в м. Кривий Ріг.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції та
вбачається з матеріалів справи між Управлінням
житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міської
ради (Орендодавець) та суб'єктом підприємницької діяльності -
фізичною особою ОСОБА_2 (Орендатор) укладено договір оренди
об'єкта благоустрою комунальної власності НОМЕР_1 від 30.12.02р.
Відповідно до пункту 1 зазначеного договору Орендодавець
надає, а Орендар приймає у строкове платне користування об'єкт
благоустрою загальною площею 233,0 кв.м., розташований у парку
культури та відпочинку ім. Б.Хмельницького для використання під
розміщення літнього майданчика "Парадіз". За користування об'єктом
Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату у розмірі 10% від його
експертної вартості, яка відповідно до розрахунку складає 168 грн.
36 коп. за місяць без ПДВ (п.2 договору).
Цим же пунктом договору передбачено, що орендар на протязі 10
днів після отримання об'єкта оренди зобов'язаний звернутися до
управління земельних ресурсів міста для переоформлення права
користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт
оренди. Плату за землю, на якій розташований об'єкт оренди Орендар
сплачує самостійно у розмірі установленому рішенням міськради "Про
затвердження ставок орендної плати за використання земельних
ділянок у межах міста".
Приймаючи постанову апеляційна інстанція виходила з того, що
орендарем право користування земельною ділянкою у встановленому
порядку не оформлено. Плата за землю не сплачувалась. Факт
використання земельної ділянки без право установчих документів
підтверджується актом перевірки законності використання земельної
ділянки в парку їм.. Б.Хмельницького від 19.01.2003р., протоколом
про адміністративне правопорушення земельного законодавства
НОМЕР_2 від 18.08.2003р., постановою службової особи про
накладення штрафу за порушення земельного законодавства НОМЕР_2
від 22.08.2003р., та сплатою штрафу в добровільному
порядку(квитанція від 29.08.2003р.)
Касаційна інстанція вважає обгрунтованим висновок
Дніпропетровського апеляційного господарського суду стосовно того,
що уклавши договір оренди НОМЕР_1 від 30.12.02р. відповідач набув
право користування тільки об'єктом благоустрою - плиточним
замощенням, яке знаходиться на земельній ділянці розташованій у
парку ім. Б.Хмельницького загальною площею 233 м-2. Відповідно до
цього договору оренди від 30.12.02р. відповідач вносив лише
орендну плату за об'єкт благоустрою.
Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
використання землі в Україні є платним.
Статтею 2 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
передбачено, що плата за землю справляється у вигляді земельного
податку або орендної плати.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у
державній або комунальній власності, відповідно до статті 124
Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
здійснюється на підставі
рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого
самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України
( 2768-14 ) (2768-14)
право на оренду земельної ділянки виникає після
укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення
її меж у натурі (одержання документа), що посвідчує право на неї,
та державної реєстрації забороняється.
Згідно зі статтею 126 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
документом, що посвідчує право на оренду земельної ділянки є
договір оренди землі який зареєстрований відповідно до закону.
Апеляційним господарським судом встановлено, що Криворізька
міська рада є власником земель комунальної власності міста, в тому
числі й спірної земельної ділянки.
Пункт (д) статті 156 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
передбачає, що власникам землі та землекористувачам
відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за
час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і
землекористувачам, згідно частини 2 статті 157 цього Кодексу
встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 284
( 284-93-п ) (284-93-п)
"Про порядок визначення та відшкодування збитків
власникам землі та землекористувачам" розмір збитків визначається
комісіями, створеними Київською та Севастопольськими міськими,
районними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст
обласного значення) рад. Результати комісій оформляються
відповідно актами, що затверджуються органами, які створили
комісії.
Дослідивши розрахунки, надані позивачем, апеляційна інстанція
дійшла висновку, що розмір завданих збитків за період
13.08.2003року по 28.04.2004 року становить 5013,33грн.
(а.с.14-18).
Твердження заявника про те, що відмовляючи в позові прокурору
м. Кривого Рогу про заборону використовувати дану земельну ділянку
та знесення будівель літнього майданчику "Парадіз" в парку імені
Б. Хмельницького м. Кривого Рогу, Вищій господарський суд України
своєю постановою фактично визнав правомірність користування
спірною земельною ділянкою є помилковим, оскільки факт
правомірності користування земельною ділянкою не встановлювався
судами, а відповідно ці рішення не можуть застосовуватись в
порядку статті 35 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Iнші твердження заявника про порушення норм
процесуального та матеріального права господарським судом
апеляційної інстанції не знайшли свого підтвердження та
суперечать матеріалам справи, в зв'язку з чим колегія суддів
дійшла висновку про відсутність підстав для скасування постанови
Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Керуючись статтями 108, 111-7, пунктом 1 статті 111-9,
статтями 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Постанову від 11.09.2006року Дніпропетровського апеляційного
господарського суду у справі № 32/132 господарського суду
Дніпропетровської області залишити без змін
Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької
діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 без задоволення
Головуючий Т. Дроботова
Судді Н. Волковицька
Л. Рогач