ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.02.2007 Справа N 16/36-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Овечкіна В.Е.,
суддів: Чернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
за участю представників:
позивача - не з’явився,
відповідача - не з’явився,
прокуратури - не з’явився,
третьої особи - не з’явився,
розглянувши у
відкритому судовому
засіданні касаційну ПП “Прагма”
скаргу
на постанову від 26.10.2006 Запорізького апеляційного
господарського суду
у справі № 16/36-06
за позовом прокурора Великоолександрівського району
Херсонської області в інтересах держави
в особі Великоолександрівської
райдержадміністрації
до ПП “Прагма”
(третя особа - Малоолександрівська сільська рада)
Про стягнення 94911,78 грн. орендної плати та збитків
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Херсонської області від 30.06.06
(суддя Немченко Л.М.), залишеним без змін постановою
Запорізького апеляційного господарського суду від 26.10.2006
(судді: Антонік С.Г., Яценко О.М., Юхименко О.В.), позов
задоволено частково –на підставі ст.ст. 116, 123, 124 Земельного
кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
та ст. 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
стягнуто з відповідача 37681,65 грн. заборгованості по орендній
платі за період з 16.06.2004р. по 01.04.2005р., позов в частині
стягнення збитків в сумі 3870,69 грн. залишено без розгляду, в
решті позовних вимог відмовлено.
ПП “Прагма” в поданій касаційній скарзі просить рішення та
постанову змінити та стягнути з відповідача 23542,88 грн.
орендної плати, посилаючись на безпідставне стягнення з нього
14138,77 грн. орендної плати за земельну ділянку площею 254,1
га, яка підприємству за актом приймання –передачі не надавалася.
Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет
правильності їх юридичної оцінки судами попередніх інстанцій,
дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а
оскаржувана постанова - залишенню без змін з наступних підстав.
Залишаючи без змін первісне рішення апеляційний господарський
суд виходив з того, що:
Розпорядженням голови Великоолександрівської районної державної
адміністрації від 30.10.2003 року № 507 було надано в оренду
приватному підприємству “Прагма” площею 554,7 га (а.с. 13). На
підставі вказаного розпорядження сторони уклали договір оренди
земельної ділянки площею 603,42 га та визначили межі в натурі
(а.с.5, 11, 12).
Згідно пункту 2.3 договору оренди орендна плата вноситься
Орендарем у грошовому вигляді у розмірі:
- земельного податку за кожен гектар ріллі за 2003 податковий
рік та у 2004 податковому році при умові утримання ріллі під
чорним паром;
- 65 (шістдесят п’ять) гривень за кожен гектар цих земельних
ділянок за 2004 податковий рік, за кожен гектар ріллі; 130,0
(сто тридцять) гривень за кожен гектар ріллі у 2005 податковому
році та в наступні роки оренди.
Оплата вноситься до 15.08.та 15.11.рівними частинами щорічно.
В порушення Закону України “Про плату за землю” ( 2535-12 ) (2535-12)
та
умов договору оренди земельної ділянки приватне підприємство
“Прагма” не сплатило орендну плату, внаслідок чого
заборгованість станом на 17.11.2005 року становила 91041 грн. 09
коп.
Господарський суд правомірно дійшов до висновку, що оренда плата
підлягає стягненню за період з 16.06.2004 року по 01.04.2005
року в сумі 37681 грн. 65 коп. , оскільки з 01.04.2005 року у
зв’язку зі змінами до Закону України “Про систему оподаткування”
( 1251-12 ) (1251-12)
орендна плата за користування землею набула статус
загальнодержавних податків та зборів (обов’язкових платежів),
недоімка за якими стягується в порядку, передбаченому Законом
України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Оскільки позивачем на вимогу суду першої інстанції не
представлені відповідні докази в обгрунтування розміру збитків,
господарський суд правомірно залишив позовні вимоги про
стягнення збитків в сумі 3870,69 грн. без розгляду.
У відповідності до розділу 8 договору оренди земельної ділянки
останній набуває чинності після його підписання сторонами та
державної реєстрації (а.с.9). Договір оренди від 21.11.2003 року
був зареєстрований виконкомом Малоолександрівської сільської
ради тільки 16.06.2004 року (а.с.10). Момент набрання чинності
договором оренди земель не ставиться в залежність від складання
сторонами акту приймання-передачі.
Матеріали справи підтверджують, що земельна ділянка в розмірі
254,1 га знаходилась в користування відповідача. У відзиві на
позовну заяву приватне підприємство “Прагма” не заперечувало
знаходження вказаної земельної ділянки у підприємства під чорним
паром (а.с.59). Земельна ділянка передавалась в оренду для
ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Згідно
розділу 2.3 договору оренди орендна плата встановлена з
врахуванням утримання ріллі під чорним паром (а.с.6).
Колегія погоджується з висновками суду з огляду на таке.
Відповідно до ст. 15 Закону України “Про плату за землю”
( 2535-12 ) (2535-12)
землекористувачі сплачують орендну плату за земельні
ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення
права користування земельною ділянкою. Таке право посвідчується
договором оренди (ч. 2 ст. 126 Земельного кодексу України
( 2768-14 ) (2768-14)
), який згідно зі ст. 18 Закону України “Про оренду
землі” ( 161-14 ) (161-14)
набирає чинності з моменту державної
реєстрації. Відповідно до ст. 19 Закону України “Про плату за
землю” ( 2535-12 ) (2535-12)
розмір, умови і строки внесення орендної
плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди
між орендодавцем (власником) і орендарем.
Судами попередніх інстанцій на підставі ретельної правової
оцінки умов укладеного між сторонами договору оренди земельної
ділянки від 21.11.2003 (набрав чинності з 16.06.2004р.), наявних
у справі розпорядження Великоолександрівської
райдержадміністрації від 30.10.2003 № 507, актів встановлення в
натурі зовнішніх меж землекористування від 19.03.2004 (а.с.140,
141) та інших доказів в їх сукупності з достовірністю
встановлено та відповідачем не спростовано факти надання
останньому для товарного сільськогосподарського виробництва у
користування земельних ділянок загальною площею 603,42 га та
невиконання орендарем своїх зобов’язань по сплаті орендної плати
в розмірі 37681,65 грн. за період з 16.06.2004р. по 01.04.2005р.
При цьому судом враховано те, що згідно п. 2.3 договору оренди
від 21.11.2003 орендна плата повинна вноситися орендарем за всю
площу наданих земельних ділянок (ріллю), в т.ч. і за ту її
частину, яка утримується під чорним паром.
Більше того, у відзиві на позовну заяву у даній справі (а.с. 59)
та позовній заяві про внесення змін до договору оренди у справі
№ 16/64-ПД-06 відповідач визнає факт знаходження в своєму
користуванні земель площею 254,1 га в занедбаному стані, які
утримуються під чорним паром та не використовуються за цільовим
призначенням, чим спростовуються доводи скаржника щодо
відсутності передачі йому земельної ділянки площею 254,1 га за
актом приймання передачі. До того ж умови договору оренди не
містять положень щодо оформлення передачі земельної ділянки
актом приймання-передачі.
Отже, наявні обставини тимчасового невикористання орендарем для
ведення сільськогосподарського виробництва земель площею 254,1
га, які входять до складу орендованих ним земельних ділянок, не
звільняють відповідача від обов’язку сплачувати орендну плату в
повному обсязі за всю площу земельних ділянок, наданих в оренду.
Водночас в разі встановлення обставин передачі в користування
певної частини земельної ділянки, яка є непридатною для
використання за цільовим призначенням, орендар не позбавлений
права звернутися з позовом про розірвання договору оренди у
встановленому порядку.
Зважаючи на вищенаведене колегія не вбачає підстав для зміни
оскаржуваних рішень та постанови.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9
–111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
26.10.2006 у справі № 16/36-06 залишити без змін, а касаційну
скаргу ПП “Прагма” –без задоволення.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді: Є. Чернов
В. Цвігун