ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2007                                      Справа N 16/176

    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

             В. Овечкін –головуючого,

             Є. Чернов

             В. Цвігун

за участю представників:

- позивача 

- відповідача 

розглянув касаційну    

скаргу                 ЗАТ “Краматорський пивзавод“

на постанову           Донецького апеляційного господарського

                       суду від 15.11.2006 року

у справі               № 16/176 господарського суду Донецької

                       області

за позовом             ЗАТ “Краматорський пивзавод“

до                     АБ “Брокбізнесбанк“

Про   розірвання договорів застави

                       В С Т А Н О В И В:

Рішенням  господарського суду Донецької області  від  01.09.2006

(судді   В.Манжур)  в  задоволенні  позовних  вимог  відмовлено,

оскільки  згідно  ст.ст.  651, 652 ЦК  України  ( 435-15  ) (435-15)
          не

передбачено,  що  підставою  для розірвання  договорів  застави,

укладених між позивачем та відповідачем є визнання банкрутом ЗАТ

“Краматорський пивзавод” на підставі рішення суду.

Майно  банкрута, яке перебуває у заставі згідно  ст.  26  Закону

України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання

його  банкрутом”  ( 2343-12 ) (2343-12)
         включено до складу  ліквідаційної

маси  і  повинно  бути  використано  ліквідатором  виключно  для

першочергового    задоволення    вимог    заставодержателя    АБ

“Брокбізнесбанк”.

Постановою  Донецького  апеляційного  господарського  суду   від

15.11.2006 (судді: С.Мірошниченко, Т.Колядко, О.Скакун)  рішення

господарського суду першої інстанції залишено без змін, оскільки

позивчем  не  доведено істотне порушення умов  договору,  згідно

ст. 589 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         заставодержатель набуває право  на

звернення  стягнення на предмет застави в зв'язку з невиконанням

кредитного  договору,  майновим  поручителем  по  якому  є   ЗАТ

“Краматорський пивзавод”.

Ліквідатор  ЗАТ “Краматорський пивзавод” просить позовні  вимоги

про  розірвання договорів застави задовольнити, оскільки відмова

у   розірванні   договорів   позбавляє  можливості   реалізувати

зазначене  майно  для  задоволення  вимог  АБ  “Брокбізнесбанк”,

порушується    ст.   23   Закону   України   “Про    відновлення

платоспроможності   боржника  або   визнання   його   банкрутом”

( 2343-12 ) (2343-12)
        .

Вищий  господарський суд України у відкритому судовому засіданні

дослідив  матеріали справи, доводи касаційної скарги та  вважає,

що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

АБ  “Брокбізнесбанк”  надано  кредит,  майновим  поручителем  по

кредитному  договору є позивач, який на забезпечення  кредитного

договору передав у заставу рухоме та нерухоме майно.

Кредит третьою особою не повернуто.

Згідно  ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності

боржника  або  визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
          розпорядник

майна  зобов'язаний  внести до реєстру  вимоги  кредиторів,  які

забезпечені заставою майна боржника згідно його заяви, а при  їх

відсутності  –згідно відомостей обліку боржника, а також  внести

окремо  в  реєстр відомості про майно боржника, яке є  предметом

застави згідно державного реєстру застав.

Спірне  майно  є  об'єктом обтяження згідно  витягів  з  єдиного

реєстру заборон відчуження нерухомого майна.

Майно  банкрута, яке є предметом застави, включається до  складу

ліквідаційної   маси,   але   використовується   виключно    для

задоволення вимог заставодержателя.

Заставне майно знаходиться в особливому правовому режимі.

Зазначене  майно обліковується окремо від іншого майна,  виручка

від його реалізації направляється спочатку для задоволення вимог

заставодержателя, а грошова сума, яка залишилася включається  до

загальної ліквідаційної маси.

Зміна  або  розірвання  договору  допускається  лише  за  згодою

сторін,   якщо  інше  не  встановлено  законом  або   договором,

ст.ст.  651,  652  ЦК  України ( 435-15 ) (435-15)
          не  передбачають,  що

визнання позивача банкрутом є істотним порушенням стороною  умов

договору.

Виходячи  з  викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,  111-8,

111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,

                      П О С Т А Н О В И В:

Постанову  Донецького  апеляційного  господарського   суду   від

15.11.2006 та рішення господарського суду Донецької області  від

01.09.2006  у  справі  №  16/176 господарського  суду  Донецької

області залишити без зміни, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий В. Овечкін

судді      Є. Чернов

           В. Цвігун