ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 
 
                            ПОСТАНОВА 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ 
 
     06 лютого 2007 р. 
     № 16/153 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     Хандуріна М.I.  - головуючий,
     Панової I.Ю.,
     Удовиченка О.С.,
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну  скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенмарк" на  рішення  від
07  липня  2006  року  у  справі  №  16/153   господарського  суду
Iвано-Франківської  області  за  позовом   Приватного   підприємця
ОСОБА_1до Закритого акціонерного товариства "Коломийська  гардинна
фабрика"  про  визнання  права  власності,  арбітражний   керуючий
ОСОБА_2,
     за участю представників:
     ПП ОСОБА_1 -ОСОБА_3 (дов. від 02.02.07),
     ЗАТ "Коломийська гардинна фабрика" -ОСОБА_4 (ліквідатор),
     ТОВ "Тенмарк"- Борис Л.Д. (дов. від 02.08.06);
 
                        В С Т А Н О В И В:
     У   червні   2006   року   позивач   -Приватний   підприємець
ОСОБА_1пред'явив у господарському  суді  позов  до  відповідача  -
Закритого акціонерного товариства "Коломийська  гардинна  фабрика"
про визнання його власником нерухомого майна,   а  саме:  теплиці,
загальною площею 124 кв.м.; допоміжних  складів  загальною  площею
62,8 кв.м., що  знаходяться  у  АДРЕСА_1;  приміщення  підкачуючої
станції  площею  22  кв.м.  по  АДРЕСА_2,  приміщення  підкачуючої
станції площею 49 кв.м. по  АДРЕСА_3;  автозаправної  станції,  що
знаходиться за адресою АДРЕСА_1; залізобетонного резервуару на 100
м/куб в кількості 1 шт.; залізобетонного резервуару на 500  м/куб.
в кількості 2 шт.
     Вказував, що вказане майно було придбане ним  у  відповідача,
що  підтверджується  актами  прийому-передачі  нежитлових  споруд,
документами про сплату  грошових коштів та актом  звірки  взаємних
рахунків між сторонами.
     Рішенням господарського суду Iвано-Франківської  області  від
07 липня  2006 року (суддя Калашник В.О.) позов задоволено.
     Постановлено визнати за  Приватним  підприємцем  ОСОБА_1право
власності  на  обёєкти  нерухомого   майна,   придбаного   у   ЗАТ
"Коломийська гардинна фабрика":
     1.  Теплиці, загальною площею 124 кв.м.;
     2.   Допоміжні  склади,  загальною  площею  62,8  кв.м.,   що
знаходяться у АДРЕСА_1
     3.  Приміщення підкачуючої  станції,  площею  22  кв.м.,  яке
знаходиться у АДРЕСА_2
     4.  Приміщення підкачуючої  станції,  площею  49  кв.м.,  яке
знаходиться уАДРЕСА_3
     5.  Автозаправної  станції, яка знаходиться у АДРЕСА_1;
     6.  Резервуар залізобетонний, ємкістю 100 м. куб. -1 шт.;
     7.  Резервуар залізобетонний, ємкістю 500 м. куб. -2 шт.
     Рішення  мотивоване  тим,  що  право  власності  позивача  на
об'єкти нерухомого майна, придбаного  у  відповідача,  не  визнано
іншою особою,  а  саме  Коломийським  міжрайонним  бюро  технічної
інвентаризації, а  належних  документів,  якими  б  засвідчувалось
зобов'язання сторін за договором купівлі-продажу у позивача немає,
а тому відповідно до положень  ст. 392 ЦК України  ( 435-15 ) (435-15)
          суд 
задовольнив позовні вимоги.
     До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на
вказане рішення  звернулося  ТОВ  Тенмар",  яке  просить   рішення
господарського  суду  Iвано-Франківської  скасувати  та   передати
справу на новий  судовий  розгляд  до  суду  першої  інстанції.  В
обгрунтування посилається  на  порушення  норм  процесуального  та
матеріального права, оскільки  прийняте рішення стосується прав та
обов'язків ТОВ "Тенрамк", яке до участі у справі залучено не було.
     Заслухавши   суддю   -доповідача,    представників    сторін,
перевіривши правильність застосування норм  процесуального  права,
судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку,
що касаційна  скарга   підлягає  задоволенню,  а  рішення  суду  -
скасування  з  передачею  справи  на  новий  судовий  розгляд   до
місцевого суду, з наступних підстав.
     Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України,  що
викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року  №  11  "Про  судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
        ,  рішення  є  законним  тоді,  коли  суд,
виконавши  всі  вимоги  процесуального  законодавства  і  всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у  відповідності  з  нормами
матеріального  права,  що  підлягають    застосуванню   до   даних
правовідносин.
     Рішення місцевого суду   не  відповідає  зазначеним  вимогам,
оскільки  не грунтується на  всебічному,  повному  і  об'єктивному
розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
     Відповідно  до  статті  107   Господарського   процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         право касаційного  оскарження  надано,
зокрема, особам, яких не було залучено до участі  у  справі,  якщо
суд прийняв рішення  чи  постанову,  що  стосується   їх  прав  та
обов'язків.
     Відповідно до статей  111-9, 111-10 цього ж Кодексу касаційна
інстанція має право скасувати рішення у справі, а справу  передати
на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо господарський  суд
припустився  такого  порушення  процесуальних  норм  як  прийняття
рішення, що  стосується  прав  і  обов'язків  осіб,  які  не  були
залучені до участі у справі.
     Зі змісту  наведених  вище  норм  випливає,  що  обов'язковою
умовою задоволення касаційної скарги особи, яку не  було  залучено
до участі у справі шляхом скасування рішення та направлення справи
на новий розгляд є порушення прийнятим рішенням прав та обов'язків
такої особи.
     Так, задовольняючи вимоги позивача про визнання  за Приватним
підприємцем ОСОБА_1 права власності на вищевказане нерухоме майно,
придбане ПП ОСОБА_1 і ЗАТ "Коломийська гардинна фабрика", місцевий
господарський  суд  виходив  з  того,  що    зазначене   майно   є
добросовісно набуте позивачем,  оскільки  було  передано  позивачу
згідно актів прийому-передачі від 25.06.2004 на підставі накладних
№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, накладної  №  НОМЕР_4  В  свою  чергу
позивачем за придбане майно було проведено оплату готівкою в  сумі
22 436,00 грн. на підставі прибуткових  касових  ордерів  НОМЕР_5,
НОМЕР_6
     Коломийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації   було
вказано про неможливість виготовлення технічної  документації  без
погодження з  ліквідаційною  комісією  ЗАТ  "Коломийська  гардинна
фабрика".
     Ліквідатором ЗАТ "Коломиська гардинна фабрика"   встановлено,
що на підставі накладних по актах  прийому-передачі  документально
підтверджено  придбання  вище  перелічених  об'єктів  до   початку
провадження у справі про банкрутство, а  тому  немає  підстав  для
заперечення права власності позивача на вказане майно.
     При цьому  суд  керувався  положеннями  ст.  392  ЦК  України
( 435-15 ) (435-15)
        , якою встановлено, що  власник  майна  може  пред'явити
позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється
або  не  визнається  іншою  особою,  а  також  уразі  втрати   ним
документа, який засвідчує його право власності.
     ТОВ "Тенмарк", заперечуючи проти рішення господарського суду,
вказує, що  21.12.2004  р.  ТОВ  "Тенмарк"  на  підставі  договору
купівлі-продажу обладнання НОМЕР_7  придбало  у  ЗАТ  "Коломийська
гардинна фабрика" обладнання згідно  переліку,  вказаного  в  акті
приймання-передачі, що  є  невід'ємною  частиною  договору.  Серед
придбаного обладнання є резервуари залізобетонні  ємкістю  100  м.
куб. у кількості 1 шт. та ємкістю 500 м. куб. у  кількості  2  шт.
Факт   передачі   придбаного   майна    на    підставі    договору
купівлі-продажу НОМЕР_7 підтверджується актом  приймання-передачі.
Таким чином, скаржник вказує, що  судом визнано право власності за
ПП ОСОБА_1  на  резервуари  залізобетонні,  які  є  власністю  ТОВ
"Тенрмарк" (договір  та акти прийому-передачі додано до матеріалів
касаційної скарги).
     На думку касатора, ці  факти  могли  бути  встановлені  судом
першої інстанції, якщо б його було залучено до участі у справі.
     Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку,  що
рішення  від  07.07.2006  господарського  суду  Iвано-Франківської
області прийняте з порушенням норм процесуального права,  оскільки
стосується майнових прав і  обов'язків   ТОВ  "Тенрмарк",  яке  до
участі у розгляді  справи   залучено  не  було,  а  тому  підлягає
скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
     При новому розгляді справи, враховуючи положення  ст.  111-12
ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          стосовно  обов'язковості  вказівок,  що
містяться  у  постанові  касаційної   інстанції,   суду   належить
врахувати вищенаведене, розглянути питання про участь у справі ТОВ
"Тенрмарк", повно та об'єктивно дослідити й оцінити надані докази,
встановити  дійсні  права  й  обов'язки  сторін,  і  залежно   від
встановленого правильно застосувати норми матеріального права,  що
регулюють   спірні   правовідносини,   та   ухвалити   законне   й
обгрунтоване рішення.
     З  огляду  викладеного  та  керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7,
111-9  -  111-12  Господарського  процесуального  кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
     ПОСТАНОВИВ:
     Касаційну скаргу ТОВ "Тенрмарк" задовольнити.
     Рішення господарського суду Iвано-Франківської області від 07
липня 2006 року у справі № 16/153  скасувати, справу  передати  на
новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
     Головуючий:  М.I. Хандурін
     Судді:  I.Ю. Панова
     О.С. Удовиченко