ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.02.2007 Справа N 15/67
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Овечкіна В.Е.,
суддів Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,
за участю представників:
позивачів - не з’явилися,
відповідача - Мартиновський О.В.,
прокуратури - Івченко О.А.,
третьої особи - не з’явився,
розглянувши у
відкритому судовому
засіданні касаційне заступника прокурора Кіровоградської
подання області
на постанову від 11.10.2006 Дніпропетровського
апеляційного господарського суду
у справі № 15/67
за позовом Кіровоградського міжрайонного
природоохоронного прокурора в інтересах
держави в особі Кіровоградської обласної
ради та Кіровоградської
облдержадміністрації
до ТОВ “Агрофірма “Лан”
(третя особа – Управління з контролю за використанням
та охороною земель в Кіровоградській
області)
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від
22.05.2006, залишеним без змін постановою Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 11.10.2006, в позові
відмовлено у зв’язку з необгрунтованістю позовних вимог.
Заступник прокурора Кіровоградської області у внесеному
касаційному поданні просить рішення та постанову скасувати,
позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, оскільки вважає,
що судами першої та апеляційної інстанцій не досліджено питання
щодо повноважень органів виконавчої влади та місцевого
самоврядування з питань надання земельних ділянок лісового
фонду. Окрім того, заступник прокурора також вказує на
недотримання передбаченого ст.ст. 149, 151 Земельного кодексу
України ( 2768-14 ) (2768-14)
порядку вилучення спірної земельної ділянки
у попереднього землекористувача та подальшого її надання в
оренду іншому землекористувачу, а також на те, що в період
розгляду справи відповідачем почали вчинятися дії, спрямовані на
узаконення права користування спірною земельною ділянкою, але
предметом спору є самовільне зайняття земельної ділянки на
момент пред’явлення позову.
Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет
повноти їх встановлення і правильності юридичної оцінки судами
попередніх інстанцій та заслухавши пояснення присутніх у
засіданні представників відповідача та прокуратури, дійшла
висновку, що касаційне подання підлягає частковому задоволенню,
а оскаржувані рішення та постанова –скасуванню з передачею
справи на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської
області з наступних підстав.
Залишаючи без змін первісне рішення про відмову в позові суд
апеляційної інстанції виходив з того, що:
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
право власності та право постійного користування на земельну
ділянку виникає після одержання її власником або користувачем
документа, що посвідчує право власності чи право постійного
користування земельною ділянкою та його державної реєстрації.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення
договору оренди і його державної реєстрації.
30.12.2004р. між Голованівською райдержадміністрацією та
агрофірмою у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Лан”
було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,16 га
лісів першої групи в кварталі № 36 урочища “Голоче” на території
Голованівської сільської ради для розміщення об’єкта торгівлі і
закусочної зі строком дії 49 років. (а.с.7-10).
Згідно листів Управління з контролю за використанням та охороною
земель в Кіровоградській області № 02/365 від 14.08.2006 та
№ 02/404 від 15.09.2006 відповідач фактично займає земельну
ділянку площею 0,69 га, серед яких 0,16 га використовуються на
законних підставах, а 0,53 га і 0,03 га - без правовстановлюючих
документів. Вказані земельні ділянки знаходяться на відстані
близько 1,2 км від смт.Голованівськ (а.с.128, 146).
Листами № 02-10/90 від 19.01.2005 року і № 02-87/23 від
10.01.2006 року Кіровоградське обласне управління лісового
господарства надало згоду на вилучення зі складу державного
лісового фонду та передачу в оренду ТОВ “Агрофірма “Лан” строком
на 49 років земельних ділянок площею 0,56 га та 0,03 га для
обслуговування закусочної.
Розпорядженнями Голованівської райдержадміністрації № 54 від
07.02.2006 та № 77-р від 14.02.2006 припинено право користування
земельної ділянки ДП “Голованівське ЛМГ” загальною площею 0,0586
га і 0,5561 га кварталі № 36 урочища “Голоче” у зв’язку з
добровільною відмовою землекористувача (а.с.70-71).
Рішенням Голованіської районної ради № 401 від 22.03.2006 року
погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки
площею 0,62 га в оренду на 49 років ТОВ “Агрофірма “Лан” для
розміщення комплексу будівель автосервісу.
Згідно з п. ”в” ч. 5 ст. 149 Земельного кодексу України
( 2768-14 ) (2768-14)
районні державні адміністрації на їх території
вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають
у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного
значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для
будівництва об’єктів, пов’язаних з обслуговуванням жителів
територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств
торгівлі тощо), крім випадків, визначених ч. 9 цієї статті.
Сторонами не доведено обставини оскарження та скасування рішень
органів місцевого самоврядування про виділення відповідачеві
спірної земельної ділянки, а тому відповідно до ст. 144
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та ст. 59 Закону України “Про
місцеве самоврядування в Україні” ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
зазначені
рішення є чинними та обов’язковими до виконання на відповідній
території.
Однак, колегія не може погодитися з висновками суду з огляду на
таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 Земельного кодексу України
( 2768-14 ) (2768-14)
право оренди землі оформляється договором, який
реєструється відповідно до закону. Тобто договір оренди
земельної ділянки є правовстановлюючим документом, який
посвідчує право орендаря користуватися наданою йому земельною
ділянкою.
Судами першої та апеляційної інстанцій залишено поза увагою ті
обставини, що з матеріалів справи не вбачається та судом не
встановлено укладення з ТОВ “АФ “Лан” договору оренди стосовно
спірних земельних ділянок загальною площею 0,62 га лісів першої
групи, як це передбачено ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України
( 2768-14 ) (2768-14)
. Наявні ж рішення Голованівської районної ради від
22.03.2006 № 401 та розпорядження Голованівської
райдержадміністрації від 07.02.2006 від 09.03.2006, які
стосуються виключно питань погодження проекту землевідведення,
свідчать про дотримання підготовчої процедури надання земельних
ділянок в оренду, передбаченої ст. 123 Земельного кодексу
України ( 2768-14 ) (2768-14)
, а тому не можуть підміняти відповідне
рішення про передачу земельних ділянок в оренду та договір
оренди, як належний правовстановлюючий документ.
Разом з тим колегія відхиляє посилання прокуратури на
відсутність дослідження судами першої та апеляційної інстанцій
повноважень органів виконавчої влади та місцевого самоврядування
з питань надання земельних ділянок лісового фонду, оскільки такі
питання мають з’ясовуватися в разі оскарження в порядку
адміністративного судочинства рішень компетентних органів про
надання земельних ділянок у користування, а не при розгляді
даного господарського спору.
Водночас не заслуговують на увагу посилання прокуратури на
порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права
шляхом розгляду справи в порядку адміністративного судочинства,
оскільки даний спір за своєю правовою природою є господарським
та виник з господарських правовідносин, а при прийнятті
оскаржуваної постанови апеляційний господарський суд керувався
саме нормами Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Зазначеним вище обставинам, які безпосередньо стосуються
предмета даного господарського спору, судами першої та
апеляційної інстанції всупереч вимогам ст. 43 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
не надано ретельної
правової оцінки, а згідно імперативних вимог ч. 2 ст. 111-7
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні та
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати
питання про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові
докази чи додатково перевіряти наявні у справі докази.
Зважаючи на викладене, касаційна інстанція на підставі ч. 2
ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
дійшла висновку про неповне встановлення обставин
справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної
оцінки всім обставинам справи, в зв’язку з чим справа підлягає
направленню на новий розгляд для достовірного з’ясування інших
обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення
спору.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7–111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційне подання заступника прокурора Кіровоградської області
задовольнити частково.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від
22.05.2006 та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 11.10.2006 у справі № 15/67 скасувати з
передачею справи на новий розгляд до господарського суду
Кіровоградської області.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді: Є. Чернов
В. Цвігун