ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.02.2007 Справа N 15/66
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Овечкіна В.Е.,
суддів Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,
за участю представників:
позивачів - не з’явилися,
Відповідача - Мартиновський О.В.,
прокуратури - Івченко О.А.,
третьої особи - не з’явився,
розглянувши у
відкритому судовому
засіданні касаційне заступника прокурора Кіровоградської
подання області
на постанову від 11.10.2006 Дніпропетровського
апеляційного господарського суду
у справі № 15/66
за позовом Кіровоградського міжрайонного
природоохоронного прокурора в інтересах
держави в особі Кіровоградської обласної
ради та Кіровоградської
облдержадміністрації
до ТОВ “Агрофірма “Лан”
(третя особа – Управління з контролю за використанням та
охороною земель в Кіровоградській
області)
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від
22.05.2006, залишеним без змін постановою Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 11.10.2006, в позові
відмовлено у зв’язку з необгрунтованістю позовних вимог.
Заступник прокурора Кіровоградської області у внесеному
касаційному поданні просить рішення та постанову скасувати,
позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, оскільки вважає,
що судами першої та апеляційної інстанцій не досліджено питання
щодо повноважень органів виконавчої влади та місцевого
самоврядування з питань надання земельних ділянок лісового
фонду. Окрім того, заступник прокурора також вказує на
недотримання передбаченого ст.ст. 149, 151 Земельного кодексу
України ( 2768-14 ) (2768-14)
порядку вилучення спірної земельної ділянки
у попереднього землекористувача та подальшого її надання в
оренду іншому землекористувачу, а також на те, що в період
розгляду справи з відповідачем укладено договір оренди від
25.05.2006, але предметом спору є самовільне зайняття земельної
ділянки на момент пред’явлення позову.
Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет
правильності їх юридичної оцінки судами попередніх інстанцій та
заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників
відповідача та прокуратури, дійшла висновку, що касаційне
подання підлягає відхиленню, а оскаржувана постанова –залишенню
без змін з наступних підстав.
Залишаючи без змін первісне рішення про відмову в позові суд
апеляційної інстанції виходив з того, що:
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
право власності та право постійного користування на земельну
ділянку виникає після одержання її власником або користувачем
документа, що посвідчує право власності чи право постійного
користування земельною ділянкою та його державної реєстрації.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення
договору оренди і його державної реєстрації.
Згідно договору купівлі-продажу від 27.08.2002 року, укладеного
між Регіональним відділенням Фонду державного майна України у
Кіровоградської області і агрофірмою у формі товариства з
обмеженою відповідальністю “Лан”, у власність агрофірми перейшли
будівлі і споруди головного державного лісомисливського
господарства Кіровоградського державного лісогосподарського
об'єднання “Кіровоградліс”, що знаходяться на земельній ділянці
площею 1,7га в с. Голованівськ на вул. Радянська.
Частиною 5 ст. 120 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
передбачено, що при переході права власності на будівлю або
споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у
власності земельні ділянки, до них переходить право користування
земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда.
Листами № 01-01/42 від 27.02.2006 року і № 89/334 від 01.03.2006
року державне підприємство “Голованівське лісомисливське
господарство” та Кіровоградське обласне управління лісового
господарства не заперечувало проти вилучення зі складу лісового
фонду земельної ділянки площею 0,7га, яка знаходиться в лісах 1
групи захисних смуг лісів вздовж залізниці і не вкрита лісовою
рослинністю (а.с. 64-65).
Рішенням Голованіської районної ради № 402 від 22.03.2006 року
погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки
ТОВ “Агрофірма “Лан” в оренду на 49 років для розміщення будинку
мисливства.
25.05.2006 року між Голованіською районною адміністрацією та
агрофірмою у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Лан”
укладено договір оренди землі площею 0,7054га зі строком дії 49
років. Договір зареєстровано Голованіським районним відділом КРФ
ДП “ДЗК” за № 4 від 25.05.2006 року. Таким чином, твердження
скаржника про те, що відповідач самоуправно займає земельну
ділянку, не відповідає дійсності.
Колегія погоджується з висновками суду з огляду на таке.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про оренду землі” ( 161-14 ) (161-14)
оренда землі –це засноване на договорі строкове платне володіння
і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для
проведення підприємницької та інших видів діяльності. Згідно зі
ст. 18 цього Закону ( 161-14 ) (161-14)
договір оренди набирає чинності
після його державної реєстрації.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 Земельного кодексу України
( 2768-14 ) (2768-14)
право оренди землі оформляється договором, який
реєструється відповідно до закону. Тобто договір оренди
земельної ділянки є правовстановлюючим документом, який
посвідчує право орендаря користуватися наданою йому земельною
ділянкою.
Судом апеляційної інстанції з врахуванням вимог ст.ст. 120, 125,
126 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
та на підставі
ретельної правової оцінки наявних у справі договору
купівлі-продажу від 27.08.2002, договору оренди земельної
ділянки від 25.05.2006, листів ДП “Голованівське лісомисливське
господарство” № 01-01/42 від 27.02.2006 року та Кіровоградського
обласного управління лісового господарства № 89/334 від
01.03.2006 року, рішення Голованіської районної ради № 402 від
22.03.2006 в їх сукупності з достовірністю встановлено, а
прокуратурою та позивачами не спростовано наявність у ТОВ
“Агрофірма “Лан”, як орендаря, достатніх правових підстав для
користування спірною земельною ділянкою за умовами чинного
договору оренди та обумовлену цим відсутність підстав вважати,
що відповідач самоуправно займає цю земельну ділянку.
Водночас касаційна інстанція не може прийняти до уваги доводи
прокуратури щодо недотримання передбаченого ст.ст. 149, 151
Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
порядку вилучення
спірної земельної ділянки у попереднього землекористувача та
подальшого її надання в оренду іншому землекористувачу, оскільки
порушені з цього приводу питання можуть бути лише предметом
іншого позовного провадження.
Колегія відхиляє безпредметні посилання прокуратури на
відсутність дослідження судами першої та апеляційної інстанцій
повноважень органів виконавчої влади та місцевого самоврядування
з питань надання земельних ділянок лісового фонду, оскільки такі
питання мають з’ясовуватися в разі оскарження в порядку
адміністративного судочинства рішень компетентних органів про
надання земельних ділянок у користування, а не при розгляді
даного господарського спору.
Не мають значення для справи також твердження прокуратури про
те, що на момент пред’явлення позову у даній справі договір
оренди землі від 25.05.2006 ще не був укладений, оскільки
відповідно до ст. 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
у процесі
перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у
справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу
та не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і
перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого
господарського суду у повному обсязі. Враховуючи вимоги ст. 101
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
суд апеляційної інстанції правомірно
надав належну правову оцінку договору оренди землі від
25.05.2006 в розрізі встановлення підстав для користування
відповідачем спірною земельною ділянкою, а відсутність укладання
цього договору на дату прийняття судом першої інстанції рішення
про відмову в позові не впливає на законність та обгрунтованість
такого рішення.
Зважаючи на вищенаведене касаційна інстанція не вбачає підстав
для скасування оскаржуваної постанови.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7–111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 11.10.2006 у справі № 15/66 залишити без змін, а касаційне
подання заступника прокурора Кіровоградської області –без
задоволення.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді: Є. Чернов
В. Цвігун