ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
06.02.2007                                      Справа N 12/570
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя      Муравйов О.В.
судді:                Полянський А.Г.
                      Фролова Г.М.
розглянувши у відкритому  
судовому засіданні        Кам'янець-Подільського будівельного
касаційну скаргу          технікуму
на постанову              від 11.07.2006р. Житомирського
                          апеляційного господарського суду
у справі                  № 12/570 Господарського суду
                          Хмельницької області
за позовом                Кам'янець-Подільського будівельного
                          технікуму
До                        Спілки підприємців приватного
                          вантажопасажирського транспорту
 
Про   виселення
 
за участю представників сторін:
позивача:    Левицький О.С. дов. № 8 від 02.02.2007р.
відповідача: Громик І.М. дов. № 7 від 10.02.2006р.
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням   Господарського   суду   Хмельницької   області    від
16.03.2006р.  у  справі  №  12/570  (суддя  Шпак   В.О.)   позов
задоволено   шляхом   виселення   Кам'янець-Подільської   спілки
підприємців   приватного  вантажнопасажирського   транспорту   з
частини приміщення гуртожитку № 1 загальною площею 13,7кв.м.  за
адресою:  проспект Грушевського, 36 в м. Кам'янець-Подільському;
стягнуто  з  Кам'янець-Подільської спілки підприємців приватного
вантажнопасажирського        транспорту        на        користь
Кам'янець-Подільського будівельного технікуму 85грн.  витрат  по
оплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
 
Задовольняючи  позовні  вимоги суд першої  інстанції  виходив  з
того,  що  15.03.2005р.  позивач  звернувся  до  відповідача   з
повідомленням  про припинення договору оренди та запропонував  в
10-ти денний термін звільнити приміщення.
 
Врахувавши  при цьому, що відповідно до ч. 2 ст. 291 ГК  України
( 436-15 ) (436-15)
         договір оренди припиняється у разі закінчення строку,
на який його було укладено.
 
Крім того, суд першої інстанції послався на ст.ст. 26, 27 Закону
України   “Про   оренду   державного  та   комунального   майна”
( 2269-12 ) (2269-12)
        , де зазначено, що договір оренди припиняється в разі
закінчення строку, на який його було укладено. У разі розірвання
договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від  його
продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний  повернути
орендодавцеві  об'єкт  оренди на умовах, зазначених  у  договорі
оренди.
 
Постановою  Житомирського апеляційного господарського  суду  від
11.07.2006р. у справі № 12/570 (судді: Шкляр Л.Т., Гулова  А.Г.,
Пасічник  С.С.)  вказане рішення місцевого  господарського  суду
скасовано.     Прийнято     нове     рішення.     “В      позові
Кам'янець-Подільського   будівельного   технікуму   до    Спілки
підприємців  приватного  вантажнопасажирського  транспорту   про
виселення  з  приміщення  гуртожитку № 1 будівельного  технікуму
площею    13,7кв.м.    ,    яке    розташоване    за    адресою:
м. Кам'янець-Подільський, пр. Грушевського, 36 відмовлено”.
 
Стягнуто  з  Кам'янець-Подільського  будівельного  технікуму  на
користь   Спілки  підприємців  приватного  вантажнопасажирського
транспорту  42,50  грн.  витрат з  державного  мита  за  подання
апеляційної скарги.
 
Обґрунтовуючи   постанову  господарський   апеляційний   суд   з
посиланням на статтю 764 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        , частину 2 статті
17  Закону України “Про оренду державного та комунального майна”
( 2269-12  ) (2269-12)
        ,  зазначає про те, що у позивача відсутні  правові
підстави  вимагати виселення відповідача із спірного приміщення,
а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
 
Позивач  звернувся  до  Вищого  господарського  суду  України  з
касаційною   скаргою,   в  якій  просить   скасувати   постанову
Житомирського апеляційного господарського суду від  11.07.2006р.
у  справі  №  12/570, а рішення Господарського суду Хмельницької
області  від 16.03.2006р. у справі № 12/570 залишити  без  змін,
мотивуючи   касаційну  скаргу  тим,  що  постанова   апеляційної
інстанції не відповідає дійсним обставинам справи.
 
Відповідач відзив на касаційну скаргу не надав.
 
У  зв’язку з виходом судді Фролової Г.М., з лікарняного,  Справа
N  12/570  розглядається колегією суддів  у  постійному  складі,
утвореному   розпорядженням  від  25.08.2005  року  №   02-20/13
Заступника    Голови   Вищого   господарського   суду    України
Осетинського  А.Й., у складі: головуючий –Муравйов  О.В.,  судді
Полянський А.Г., Фролова Г.М.
 
Заслухавши  присутніх представників сторін, перевіривши  повноту
встановлення    обставин   справи,   колегія    суддів    Вищого
господарського  суду  України вважає,  що  касаційна  скарга  не
підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
 
Відповідно  до п. 1 ст. 111-9 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
          касаційна
інстанція  за результатами розгляду касаційної скарги має  право
залишити рішення першої інстанції або постанову суду апеляційної
інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
 
Касаційна  скарга залишається без задоволення, коли суд  визнає,
що   постанова  апеляційного  господарського  суду  прийнята   з
дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
 
Як  встановлено  судами попередніх інстанцій, між  позивачем  та
відповідачем  01.05.2002р.  було укладено  договір  №  7  оренди
індивідуально  визначеного (нерухомого) майна,  що  належить  до
державної  власності (далі –Договір), відповідно до  умов  якого
позивач  зобов’язався передати, а відповідач прийняти в строкове
платне  користування  окреме  індивідуально  визначене  майно  -
частина  приміщення  гуртожитку,  1  площею  13,7  кв.м.  ,   що
розміщене    за    адресою:   м.   Кам'янець-Подільський,    пр.
Грушевського,  36 на першому поверсі будинку, що знаходиться  на
балансі будівельного технікуму, вартість якого визначена  згідно
з  актом  оцінки  і  становить  за  оцінкою  експертної  комісії
5178,6грн. Майно передається в оренду для розміщення громадської
організації.
 
Строк дії Договору оговорений сторонами в п. 10.1 і становить  з
01.05.2002р. по 01.05.2004р. включно.
 
Відповідно  до  ст.  764  ЦК України ( 435-15  ) (435-15)
        ,  якщо  наймач
продовжує користуватися майном після закінчення строку  договору
найму,  то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного
місяця, договір вважається поновленим на строк, який був  раніше
встановлений договором.
 
Частиною  2  ст.  17  Закону України “Про оренду  державного  та
комунального  майна”  ( 2269-12  ) (2269-12)
          передбачено,  що   у   разі
відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов
договору оренди протягом одного місяця після закінчення  терміну
дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на
тих самих умовах, які були передбачені договором.
 
Вказаний  вище порядок продовження терміну дії договору  сторони
передбачили  і  в  п.  10.6 Договору, де зазначили,  що  у  разі
відсутності  заяви  однієї із сторін про  припинення  або  зміну
цього  Договору  після закінчення строку його чинності  протягом
одного  місяця,  Договір  вважається продовженим  на  той  самий
термін  і  на  тих  самих  умовах,  які  були  передбачені   цим
Договором.
 
Як  вбачається з матеріалів справи, після закінчення терміну дії
Договору  (01.05.2002р.)  жодна із  сторін  протягом  місяця  не
зверталася з вимогою припинити його дію, а навпаки, продовжували
виконувати взяті на себе зобов’язання.
 
Зазначене  свідчить,  що  сторони своїми  діями  продовжили  дію
Договору до 01.05.2006р.
 
За  таких  обставин, колегія суддів вважає, що  суд  апеляційної
інстанції дійшов обргунтованого висновку, що лист позивача №  26
від  15.03.2005р., в якому останній повідомляв  відповідача  про
припинення  Договору  та пропонував йому в 10-ти  денний  термін
звільнити  приміщення,  є таким, що суперечить  вимогам  чинного
законодавства.
 
Отже,  викладене вище свідчить, що посилання заявника касаційної
скарги   на   те,   що   постанова  Житомирського   апеляційного
господарського суду не відповідає дійсним обставинам  справи  не
знайшли   свого  підтвердження  під  час  перегляду   справи   в
касаційному   порядку,   оскільки  висновки   суду   апеляційної
інстанції   відповідають   фактичним   обставинам   та   наявним
матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального  права,
є законними та обґрунтованими. Як наслідок, прийнята апеляційним
господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         та вимогам, що викладені в постанові Пленуму
Верховного  Суду  України  від 29.12.1976р.  №  11  “Про  судове
рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
         зі змінами та доповненнями.
 
З  огляду  на  наведене, Вищий господарський суд України  дійшов
висновку,  що  апеляційним господарським  судом  було  повно  та
всебічно  з’ясовано  обставини, що мають  значення  для  справи,
надано  їм  належну  правову  оцінку  та  винесено  постанову  з
дотриманням  норм матеріального і процесуального права,  що  дає
підстави для залишення її без змін.
 
Відповідно  до  ст.ст.  85, 111-5 ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          в
судовому  засіданні  за  згодою присутніх  представників  сторін
оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
 
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1  ч.  1
ст.  111-9,  ст.  111-11  Господарського процесуального  кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України, –
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну  скаргу Кам'янець-Подільського будівельного  технікуму
залишити без задоволення.
 
Постанову  Житомирського  апеляційного господарського  суду  від
11.07.2006 року у справі № 12/570 залишити без змін.
 
Головуючий суддя Муравйов О.В.
 
Судді            Полянський А.Г.
 
                 Фролова Г.М.