ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
06.02.2007                                        Справа N 8/22
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
               Хандуріна М.І., –головуючого,
               Панової І.Ю.,
               Удовиченка О.С.,
розглянувши у         
відкритому судовому   
засіданні касаційну   Державної податкової інспекції у
скаргу                Рівненському районі
на ухвалу             Львівського апеляційного господарського
                      суду від 14.11.2006 року
у справі              № 8/22 господарського суду Рівненської
                      області
за заявою             Державної податкової інспекції у
                      Рівненському районі
до                    Приватного підприємства “Вікторія-Діоніс“
 
Про   визнання банкрутом,
 
розпорядник майна Тихончук Леся Хотіївна,
за участю представників сторін: не з'явились;
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
У  березні  2006  року кредитор – Рівненська об'єднана  державна
податкова інспекція звернулися до господарського суду із  заявою
про  порушення  справи  про банкрутство Приватного  підприємства
“Вікторія-Діоніс”.
 
Просила  визнати ПП банкрутом на підставі ст. 52 Закону  України
“Про  відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом”
( 2343-12  ) (2343-12)
        ,  вказавши,  що загальна  сума  податкового  боргу
складає 117987,99 грн.
 
Ухвалою  господарського суду Рівненської області від  03.04.2006
року  порушено  провадження у справі про визнання  банкрутом  ПП
“Вікторія-Діоніс”.
 
Ухвалою  господарського суду Рівненської області від  25.07.2006
року (суддя Бригінець Л.М.) задоволено клопотання ліквідатора ПП
“Вікторія-Діоніс”   про   припинення  ліквідаційної   процедуру,
введеної  на  підставі  ст. 52 Закону України  “Про  відновлення
платоспроможності   боржника  або   визнання   його   банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
        , та переходу до загальних судових процедур; введено
процедуру розпорядження майном; призначено розпорядника  майном;
введено  мораторій  на  задоволення вимог кредиторів;  накладено
арешт  на  все  майно  та  грошові кошти  боржника;  зобов'язано
розпорядника  майном  подати реєстр вимог  кредиторів;  провести
перші збори кредиторів.
 
Ухвалою   Львівського  апеляційного  господарського   суду   від
14.11.2006   року  (колегія  суддів  у  складі:   Михалюк   О.В.
–головуючий,  Новосад  Д.Ф., Мельник  Г.І.).  відмовлено  ДПІ  у
Рівненському   районі   у   прийнятті  апеляційної   скарги   до
провадження.
 
Ухвала  мотивована тим, що скаржником апеляційну  скаргу  подано
після  закінчення строку, встановленого ч. 2 ст. 93 ГПК  України
( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  що  виключає перегляд  судових  актів  місцевого
господарського суду в апеляційному порядку.
 
У  касаційній  скарзі ДПІ у Рівненському районі  просить  ухвалу
апеляційного  господарського суду скасувати з підстав  порушення
норм процесуального права.
 
Заслухавши    суддю   -доповідача,   перевіривши    правильність
застосування  норм процесуального права, судова  колегія  Вищого
господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
Відповідно  ч.  2  ст.  106 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
          апеляційні
скарги  на ухвали місцевого господарського суду розглядаються  в
порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення
місцевого господарського суду.
 
Згідно  зі  ст.  93  ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
          апеляційна  скарга
подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти  днів
з  дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у  разі
якщо  у  судовому  засіданні  було  оголошено  лише  вступну  та
резолютивну   частину  рішення  -  з  дня  підписання   рішення,
оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Положеннями  ст. 53 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         передбачено,  що  за
заявою  сторони,  прокурора чи з своєї ініціативи  господарський
суд   може   визнати  причину  пропуску  встановленого   законом
процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
 
Однак,  в  силу  імперативних положень ч. 2 ст. 93  ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , відновлення пропущеного строку подання апеляційної
скарги  (подання) можливе протягом трьох місяців з дня прийняття
рішення місцевим господарським судом.
 
Таким   чином,   подання   апеляційної   скарги   після   спливу
трьохмісячного  строку,  встановленого  на  подання  апеляційної
скарги, виключає можливість її прийняття до розгляду та перегляд
оскаржуваного   судового   рішення   в   апеляційному   порядку.
Відповідно,   відмовляючи  у  відновленні  строку   на   подання
апеляційної  скарги,  апеляційний  господарський  суд   повертає
матеріали апеляційної скарги її заявнику, оскільки підстави  для
прийняття скарги відсутні.
 
Як   вбачається   з  матеріалів  справи  та  встановлено   судом
апеляційної  інстанції, ДПІ у Рівненському районі з  апеляційною
скаргою  на  ухвалу господарського суду Рівненської області  від
25.07.2006  р.  звернулася 03.11.2006р., тобто поза  межами  3-х
місячного  строку,  встановленого  ч.  2  ст.  93  ГПК   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Оскільки,  апеляційна  скарга ДПІ  у  Рівненському  районі  була
подана з пропущенням строку, протягом якого, в силу ч. 2 ст.  93
ГПК   України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  можливе  його  відновлення,   суд
апеляційної   інстанції  дійшов  законного   та   обґрунтованого
висновку про відмову скаржнику у прийнятті апеляційної скарги до
провадження.
 
Твердження  скаржника про те, що 3-х місячний строк апеляційного
оскарження рахується з дня, коли суб'єкт оскарження дізнався про
порушене процесуальне права, до уваги не приймаються як такі, що
ґрунтуються  на  неправильному  тлумаченні  норм  процесуального
права.
 
На   підставі  вищевикладеного,  судова  колегія  суддів  Вищого
господарського  суду  України  дійшла  висновку,  що  Львівським
апеляційним   господарським  судом   вірно   застосовані   норми
процесуального  права  і тому підстав для скасування  ухвали  не
вбачається.
 
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11, 111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський  суд
України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну  скаргу Державної податкової інспекції у  Рівненському
районі залишити без задоволення.
 
Ухвалу   Львівського   апеляційного  господарського   суду   від
14.11.2006 року у справі № 8/22 залишити без змін.
 
Головуючий М.І. Хандурін
 
Судді      І.Ю.Панова
 
           О.С. Удовиченко