30/355 Про розірвання договору оренди та повернення орендованого приміщення у зв’язку з неналежним виконанням зобов’язаньза цим договором - Текст документа

у справі за позовом Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Джерело-Д“

про розірвання договору оренди та повернення орендованого приміщення,

У С Т А Н О В И В:

У травні 2006 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про розірвання договору оренди N 01/2004 від 01.01.2004 року та повернення орендованого приміщення у зв’язку з неналежним виконанням зобов’язання за цим договором з внесення орендної плати.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач уточнив заявлені вимоги і просив розірвати договір оренди та зобов’язати відповідача звільнити орендоване приміщення.

Рішенням господарського суду м. Києва від 20.07.2006 року в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2006 року зазначене рішення першої інстанції скасовано і позов задоволено та розірвано договір оренди N 01/2004 від 01.01.2004 року, укладений між сторонами і зобов’язано відповідача звільнити орендовані ним приміщення.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що постанова апеляційного суду є незаконною, і тому просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами було укладено договір оренди N 01/2004 від 01.01.2004 року, за умовами якого позивач зобов’язався передати в строкове платне користування нежитлові приміщення, а відповідач зобов’язався прийняти ці приміщення в користування та вносити орендну плату.

За п. 5.2 зазначеного договору у разі несплати орендної плати протягом 3-х місяців з дня закінчення строку платежу, орендодавець має право вимагати дострокового розірвання договору.

За пропозицією від 22.02.2006 року N 84 позивач пропонував відповідачу в разі несплати заборгованості розірвати спірний договір оренди.

Предметом даного судового розгляду є вимоги про розірвання договору оренди і звільнення орендованих приміщень та їх повернення у зв’язку з невнесенням орендної плати.

Матеріали справи свідчать про те, що предметом спірного договору оренди є комунальне майно.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” (2269-12) на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов’язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно ч. 3 ст. 6 ЦК України (435-15) сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Сторонами в п. 5.2 спірного договору оренди встановлено право орендодавця вимагати в судовому порядку дострокового розірвання договору у разі несплати орендарем орендної плати протягом 3-х місяців з дня закінчення строку платежу.

Проте, висновки судів попередніх інстанцій, як про задоволення, так і про відмову в позові, зроблені без з’ясування правових підстав заявленого позову та без встановлення дійсних прав і обов’язків сторін щодо предмету спору, з урахуванням умов договору та норм матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

До того ж, дійшовши висновку про розірвання договору оренди у зв’язку з невнесенням відповідачем орендної плати, апеляційний господарський суд не врахував того, що самим спірним договором встановлено можливість його розірвання у разі невнесення орендної плати протягом 3-х місяців з дня закінчення строку платежу, та не встановив обставин щодо невнесення орендної плати орендарем протягом 3-х місяців з дня закінчення строку платежу відповідно до умов договору.

Разом з тим, суд першої інстанції не звернув уваги на вимоги ч. 3 ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” (2269-12) та п. 5.2 спірного договору оренди і, виходячи з них, не з’ясував обставин спору та не навів їм правової оцінки.

За таких обставин, судові рішення попередніх інстанцій не можна визнати законними й обґрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.

З огляду викладеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 –111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Джерело-Д” задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2006 року та рішення господарського суду м. Києва від 20.07.2006 року скасувати, і справу N 30/355 передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.