ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.02.2007 Справа N 6/231
Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого,
судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М.,
за участю представника відповідача Н. Соловйової (дов. від
30.07.04),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю “Нікопольські
феросплави”
на постанову від 5.12.2006 року Донецького апеляційного
господарського суду
у справі № 6/231
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Нікопольські
феросплави”
до відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь”
про стягнення 118 839, 6 грн.,
В С Т А Н О В И В:
У липні 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю
“Нікопольські феросплави” звернулося до господарського суду
Донецької області з позовом до відкритого акціонерного
товариства “Енергомашспецсталь” про стягнення суми боргу з
підстав неналежного виконання контракту в частині оплати товару.
Відповідач позов визнав і просив суд врахувати черговий платіж в
розмірі 20 000 грн.
Рішенням від 26.09.2006 року господарського суду Донецької
області позов задоволено з урахуванням зменшеної позивачем його
ціни в сумі 98 839 грн. 6 коп. з мотивів неналежного виконання
зобов’язання, що виникло з договору.
Постановою від 5.12.2006 року Донецького апеляційного
господарського суду (судді А. М’ясищев, І. Алєєва, Н. Величко)
рішення скасовано і в позові відмовлено з мотивів недотримання
позивачем порядку розрахунків та не настанням строку виконання
грошового зобов’язання.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Нікопольські
феросплави” просить постанову скасувати з підстав неправильного
застосування господарським судом статей 538 і 693 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Відкрите акціонерне товариство “Енергомашспецсталь” проти
доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить
відмовити.
Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового
засідання, проте представник товариства з обмеженою
відповідальністю “Нікопольські феросплави” в судове засідання не
з’явився.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню
з наступних підстав.
Господарськими судами встановлено, що 1.02.2006 року сторони
уклали контракт за № 165-Н/2006 (далі скорочено - Контракт), на
умовах якого позивач передав у власність відповідача
феросилікомарганець та феросиліцій на загальну суму 1 470 722
грн. 04 коп.
Відкрите акціонерне товариство “Енергомашспецсталь” вартість
отриманого товару сплатило лише частково і його борг дорівнює 98
839 грн. 6 коп.
Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з факту
поставки позивачем феросплавів, що підтверджується залізничними
квитанціями, сертифікатами якості, рахунками та не повну оплату
відповідачем їх ціни.
Відмову в позові суд апеляційної інстанції мотивував порушенням
позивачем порядку розрахунків: обов’язок покупця остаточно
розрахуватися на протязі 5 банківських днів залежить від дати
отримання від постачальника рахунка-фактури, акта
приймання-передачі або товарної накладної, податкової накладної,
копії сертифікату якості заводу-виробника, копії залізничної
квитанції або товарно-транспортної накладної.
Позивач не надав суду доказів направлення відповідачеві
зазначених документів, а тому строк виконання грошового
зобов’язання по оплаті товару не настав.
Колегія суддів вважає, що такого висновку суд касаційної
інстанції дійшов без урахування змінених в процесі виконання
Контракту умов поставки та порядку розрахунків: поставку було
здійснено не на умовах 100 відсоткової передплати ціни товару і
його відвантаження відповідачу не обумовлювалося виконанням цієї
умови, як це було встановлено пунктом 4.1. Контракту; відповідач
здійснював оплату частинами, у тому числі в ході судового
процесу, не вимагаючи при цьому від позивача дотримання вимог
пункту 4.2. Контракту.
За змістом пункту 4.2. Контракту обов’язок постачальника надати
покупцю рахунок-фактуру, акт приймання-передачі або товарну
накладну, податкову накладну, копію сертифікату якості, копію
залізничної квитанції або товарно-транспортної накладної
випливає за умови проведення контрагентами остаточного
(кінцевого) розрахунку.
Відповідно до пункту 1.1. Контракту номенклатура товару, його
кількість та ціна зазначаються у специфікаціях.
З тексту специфікацій від 1 січня, 30.03.та 19.04.2006 року
вбачається, що позивач зобов’язався поставити відповідачу 490
тонн феросплавів, але відповідно до залізничних квитанцій від 1
березня, 22 .04., 24.05.2006 року відвантажив на адресу покупця
257, 4 тонни, вартість яких відповідач сплачував частинами.
В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про
намагання сторін припинити зобов’язання частково або в повному
обсязі та проведення саме остаточного розрахунку.
За таких обставин у апеляційного господарського суду були
відсутні правові підстави для скасування рішення господарського
суду з мотивів не подання стороною акта приймання-передачі та
рахунку-фактури.
Неправильне застосування судом апеляційної інстанції статей 526,
530 і 538 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
зумовлює
скасування постанови та залишення в сили рішення.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
“Нікопольські феросплави” задовольнити.
Постанову від 5.12.2006 року Донецького апеляційного
господарського суду у справі № 6/231 скасувати, рішення від
26.09.2006 року господарського суду Донецької області залишити в
силі.
Головуючий, суддя М. В. Кузьменко
Суддя І. М. Васищак
Суддя В. М. Палій