ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2007 р.
№ 11/223
( Додатково див. постанову Львівського апеляційного господарського суду (rs316398) )
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.–головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційні скарги акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Костопіль", м. Костопіль Костопільського району Рівненської області (далі –відділення Промінвестбанку) та
товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Едланд", м. Київ (далі –ТОВ "ТД "Едланд")
на рішення господарського суду Рівненської області від 07.06.2006 та
постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.11.2006
зі справи № 11/223
за позовом Рівненської обласної спілки споживчих товариств, м. Рівне (далі –Рівненська облспоживспілка)
до відділення Промінвестбанку та
ТОВ "ТД "Едланд"
про визнання недійсним договору.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
Рівненської облспоживспілки –Грабовського В.А.,
відділення Промінвестбанку –Кучми Н.В.,
ТОВ "ТД "Едланд" –Бицюк Н.П.
За результатами розгляду касаційних скарг Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Позов (з урахуванням уточнення до нього) подано про визнання недійсним договору застави нерухомості від 20.12.2002 № 02-4/86А.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 07.06.2006 (суддя Грязнов В.В.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.11.2006 (суддя Краєвська М.В. –головуючий, судді Дух Я.В., Кордюк Г.Т.), позов задоволено. Названі судові акти з посиланням на приписи статей 11, 215, 572, 589 Цивільного кодексу України, статей 4, 11 Закону України "Про заставу", статей 10, 41, 59 Закону України "Про господарські товариства" мотивовано невідповідністю оспорюваного договору вимогам чинного законодавства з огляду на належність спірної будівлі універмагу позивачеві, а також укладення цього договору без відповідного рішення зборів учасників ТОВ "ТД "Едланд", як того вимагає підпункт "и" пункту 16 статуту цього товариства.
У касаційних скаргах до Вищого господарського суду України відділення Промінвестбанку та ТОВ "ТД "Едланд" просять скасувати оскаржувані рішення та постанову попередніх судових інстанцій та припинити провадження в даній справі. Основним мотивом касаційних скарг зазначено те, що на момент укладення оспорюваного договору спірний об'єкт нерухомості перебував у власності заставодавця –ТОВ "ТД "Едланд". Крім того, як зазначає ТОВ "Едланд", відсутність заперечень з боку учасників останнього (у тому числі і з боку СП "Хлібокомбінат") щодо укладення оспорюваного договору свідчить про подальше схвалення цього правочину усіма учасниками ТОВ "ТД "Едланд".
У відзиві на касаційні скарги Рівненська облспоживспілка зазначає про правильність та обґрунтованість висновків попередніх судових інстанцій та просить залишити оскаржувані рішення без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.
Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарг.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційних скарг з огляду на таке.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 20.12.2002 відділенням Промінвестбанку (заставодержатель) та ТОВ "ТД "Едланд" (заставодавець) укладено договір застави нерухомості від 20.12.2002 № 02-4/86А, предметом якого є приміщення універмагу, розташоване у м. Костопіль по вул. Грушевського, 29, вартістю 600000 грн.;
- рішенням господарського суду Рівненської області від 22.07.2004 зі справи № 10/270 право власності на вказаний об'єкт нерухомості визнано за Рівненською облспоживспілкою; на підставі цього рішення позивачем було зареєстроване право власності на зазначене приміщення універмагу;
- рішенням арбітражного суду Рівненської області від 27.03.2000 зі справи № 2П/177-А2 встановлено, що:
рішенням зборів ради засновників спільних підприємств Костопільської райспоживспілки та споживчих товариств від 07.12.1998 надано повноваження СП "Хлібокомбінат" для вступу як учасника до ТОВ "ТД Едланд" зі статутним внеском –будівлею універмагу, що розташована у м. Костополі по вул. Грушевського, 29;
на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ "ТД "Едланд" від 24.12.1998 № 5 у зв'язку зі зміною складу учасників названого товариства 28-29.12.1998 було прийнято рішення про внесення відповідних змін до установчих документів ТОВ "ТД "Едланд";
- вказані зміни та доповнення до статуту та установчого договору ТОВ "ТД "Едланд" були зареєстровані розпорядженням Костопільської райдержадміністрації від 05.01.1999 № 2-р "Про реєстрацію змін до установчих документів", яке визнано недійсним названим рішенням арбітражного суду Рівненської області;
- згідно з підпунктом "и" пункту 16 статуту ТОВ "ТД "Едланд" до виключної компетенції зборів учасників товариства як вищого органу управління належить питання затвердження угод, укладених генеральним директором на суму, що перевищує 30% статутного фонду;
- договір застави нерухомості від 20.12.2002 № 02-4/86А, за яким передавалося в заставу майно на суму 600000 грн. (що становило 98,69 % статутного фонду), було укладено генеральним директором ТОВ "ТД "Едланд" без наявності відповідного рішення зборів учасників товариства.
Причиною виникнення спору з даної справи стало питання щодо відповідності оспорюваного договору застави вимогам дійсності угоди.
Відповідно до підпункту "і" частини п'ятої статті 41 та статті 59 Закону України "Про господарські товариства" до виключної компетенції зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства.
Наведена норма кореспондується з частиною другою пункту 34 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14.06.1994 № 18/5 (z0152-94) (що діяла на момент укладення оспорюваного договору), за змістом якої відчуження або застава майна, що є колективною власністю, здійснюється за рішенням вищих органів управління власника (з'їзду, конференції, загальних зборів тощо).
Як вбачається з установлених судовими інстанціями фактичних даних, оспорюваний договір застави було укладено з порушенням наведених законодавчих положень. Відтак з огляду на приписи статті 48 Цивільного кодексу Української РСР (що діяв на момент укладення оспорюваного договору застави), за змістом якої недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, господарські суди цілком обґрунтовано дійшли висновку про правомірність позовних вимог Рівненської облспоживспілки про визнання недійсним договору застави нерухомості від 20.12.2002 № 02-4/86А.
Крім того, Законом України "Про заставу" (2654-12) передбачено, що:
застава –це спосіб забезпечення зобов'язань. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами (стаття 1);
предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення (частина друга статті 4).
Отже, господарські суди з урахуванням встановленого ними факту належності спірної будівлі Рівненській облспоживспілці правильно зазначили про неможливість перебування зазначеного об'єкта нерухомості у заставі за оспорюваним договором.
Таким чином, оскаржувані рішення та постанова місцевого та апеляційного господарських судів відповідають встановленим господарськими судами фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 111-9 – 111-11 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Рівненської області від 07.06.2006 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.11.2006 зі справи № 11/223 залишити без змін, а касаційні скарги акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Костопіль" та товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Едланд" –без задоволення.
Суддя
В.Селіваненко
Суддя
І. Бенедисюк
Суддя
Б.Львов