ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.02.2007 Справа N 18/47
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Карабаня В.Я.
суддів: Ковтонюк Л.В., Чабана В.В.
у відкритому судовому засіданні за участю представників
Групи капітального
будівництва УМВС України в
Кіровоградській області Дем'яненко А.І., Усатенко В.Ю.
Державного підприємства
“Укрвійськобуд“ Федорук О.А.
розглянувши касаційну скаргу Групи капітального будівництва УМВС
України в Кіровоградській області
на рішення Господарського суду м. Києва від
27.09.2006
у справі № 18/47
за позовом Групи капітального будівництва УМВС
України в Кіровоградській області
До Державного підприємства
“Укрвійськобуд“
Про визнання недійсним векселів
Постанова приймається 05.02.2007 у зв'язку з тим, що 15.01.2007
у судовому засіданні оголошувалась перерва.
Рішенням господарського суду міста Києва від 27.09.2006 № 18/47
(суддя Мандриченко О.В.) припинено провадження у справі в
частині визнання векселів недійсними, в частині позовних вимог
відносно стягнення з відповідача номінальної вартості векселів
відмовлено.
Група капітального будівництва УМВС України в Кіровоградській
області, не погоджуючись з висновками суду першої інстанції,
подала касаційну скаргу до Вищого господарського суду України, в
якій просить:
скасувати рішення господарського суду міста Києва від 27.09.2006
в частині відмови у позові;
визнати недійсними векселі емітовані філією ДП МОУ
“Укрвійськбуд” від 26.10.2001 № 723231290918 номінальною
вартістю 250 048, 74 грн. та від 27.12.2001 № 723231290919
номінальною вартістю 4 356, 00 грн.;
стягнути з державного підприємства Міністерства оборони України
“Укрвійськбуд” номінальну вартість векселя від 26.10.2001
№ 723231290918 у сумі 250 048, 74 грн. та номінальну вартість
векселя від 27.12.2001 № 723231290919 у сумі 4 356, 00 грн.
За твердженням скаржника, судом першої інстанції неправильно
застосовані норми матеріального та процесуального права, що
привело до прийняття помилкового рішення.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін,
Вищий господарський суд України
В С Т А Н О В И В:
Група капітального будівництва УМВС України в Кіровоградській
області звернулося до господарського суду міста Києва з позовом
до Державного підприємства “Укрвійськобуд” в якому містяться
вимоги:
- визнати недійсними прості векселі, емітовані Філією державного
підприємства “Укрвійськобуд” від 26.10.2001 № 723231290919
номінальною вартістю 250 048, 74 грн. та від 27.12.2001
№ 723231290919 номінальною вартістю 4 356, 00 грн.;
- стягнути з Державного підприємства “Укрвійськобуд” номінальну
вартість векселя від 26.10.2001 № 723231290918 у сумі 250 048,
74 грн. та номінальну вартість векселя від 27.12.2001
№ 723231290919 у сумі 4 356,00 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач стверджує, що спірні векселі
не відповідають вимогам ст. 21 Закону України “Про цінні папери
та фондову біржу” ( 1201-12 ) (1201-12)
та випущені з порушенням
визначеного законом порядку. За твердженням скаржника, він є
держателем вказаних векселів, що дає підстави вимагати від
відповідача відшкодування їх номінальної вартості.
Приймаючи рішення у справі, місцевий господарський суд послався
на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від
24.07.2006 у справі № 2-1285/06, яким прості векселі, емітовані
Філією державного підприємства “Укрвійськобуд” від 26.10.2001
№ 723231290919 номінальною вартістю 250 048, 74 грн. та від
27.12.2001 № 723231290919 номінальною вартістю 4 356, 00 грн.
визнані недійсними, тому дійшов висновку про наявність підстав
для припинення провадження у справі в цій частині позовних
вимог, згідно п. 11 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Крім того, враховуючи, що рішенням Ленінського районного суду
м. Кіровограда від 24.07.2006 у справі № 2-1285/06 спірні
векселі визнані недійсними, як такі, що втрачені, господарський
суд визнав необґрунтованими і вимоги позивача про стягнення їх
номінальної вартості.
Однак, з такими висновками місцевого господарського суду
погодитись не можна.
Як вбачається з рішення Ленінського районного суду
м. Кіровограда від 24.07.2006 у справі № 2-1285/06, на яке
посилається господарський суд, спірні векселі були визнані судом
недійсними у зв'язку з їх втратою, на підставі норм Цивільного
процесуального кодексу України ( 1618-15 ) (1618-15)
.
Разом з тим, предметом позовних вимог у цій справі є визнання
недійсними простих векселів, емітованих Філією державного
підприємства “Укрвійськобуд” від 26.10.2001 № 723231290919
номінальною вартістю 250 048, 74 грн. та від 27.12.2001
№ 723231290919 номінальною вартістю 4 356, 00 грн., у зв'язку з
порушенням визначеного законом порядку їх випуску.
Тобто, предмет спору у Ленінському районному суді м. Кіровограда
та господарському суді –різний, тому припинення провадження у
цій справі з посиланням на відсутність предмету спору, є
помилковим.
Слід зазначити, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 80 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, у випадку припинення провадження у справі повторне
звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами,
про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
Із зазначеного випливає, що місцевий господарський суд, в
частині припинення провадження у справі, не розглянув предмет
позову по суті, разом з тим позбавив позивача можливості
повторно звернутись до суду з тих же підстав.
Твердження Групи капітального будівництва УМВС України в
Кіровоградській області про те, що згідно рішення Ленінського
районного суду м. Кіровограда від 24.07.2006 у справі
№ 2-1285/06 та ст. 267 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, він є держателем
спірних векселів - безпідставне.
Як визначено в статті 267 Цивільного процесуального кодексу
України, ( 1618-15 ) (1618-15)
рішення про визнання втраченого цінного
папера на пред'явника або векселя недійсним є підставою для
видачі заявникові цінного папера на пред'явника замість
визнаного недійсним або проведення визначених ним операцій; для
здійснення платежу за векселем або для видачі заявникові векселя
замість визнаного недійсним та для відновлення зобов'язаними за
векселем особами передавальних написів.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду
України дійшла висновку, що прийняте у справі судове рішення не
повно відображає обставини, які мають значення для справи, а
висновки про встановлені обставини і відповідні правові наслідки
не є вичерпними, тому рішення місцевого господарського суду
підлягає скасуванню, а справа передачі на новий судовий розгляд.
Під час нового судового розгляду справи суду необхідно прийняти
до уваги зазначені вище зауваження, належним чином встановити
фактичні обставини справи, дати їм правову оцінку та, в
залежності від встановленого, прийняти відповідне рішення,
виклавши його згідно до вимог діючого процесуального
законодавства.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3
ст. 111-9, ст. 111-10, 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Групи капітального будівництва УМВС України
в Кіровоградській області задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду м. Києва від 27.09.2006 у справі
№ 18/47 скасувати, а справу передати до господарського суду
м. Києва на новий розгляд в іншому складі суддів.
Головуючий суддя В.Карабань
Судді Л.Ковтонюк
В.Чабан