ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.02.2007 Справа N 53/42-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Черкащенка М.М.,
суддів: Рибака В.В.,
Мележик Н.І.,
за участю представників сторін:
від позивача – Солдатенко А.М. (дов. № 01-62юр/4203 від
07.07.2006р.);
від відповідача – не з’явилися;
розглянувши
матеріали
касаційної скарги АК “Харківобленерго”
на постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 15.08.2006р.
у справі № 53/42-06 господарського суду Харківської
області
за позовом АК “Харківобленерго”
до ПВП “Харківенергоспецремонт”
Про стягнення 5 929, 42 грн.
В С Т А Н О В И В:
АК “Харківобленерго” звернулось з позовом до ПВП
“Харківенергоспецремонт” про стягнення 5929,42 грн., як
заборгованості по орендній платі та річних.
Рішенням господарського суду Харківської області від 08.06.06 у
справі № 53/42-06АК “Харківобленерго” в позові відмовлено в
зв’язку з його безпідставністю та необгрунтованістю.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
15.08.06 зазначене судове рішення залишено без зміни.
У поданій касаційній скарзі АК “Харківобленерго” просить
скасувати ці судові рішення; прийняти нове, яким задовольнити
його вимоги.
При цьому скаржник не заперечує факту продажу ПВП
“Харківенергоспецремонт” раніше орендованого майна по договору
оренди № 85 від 01.01.01 р. (договір купівлі-продажу № 215 від
12.03.02), але вважає що договір оренди зберіг свою чинність
внаслідок того, що таке майно як погрузчик інв. № 101681 та
причеп тракторний інв. № 101691 не були реалізовані за цим
договором (№ 215 від 12.03.02) і, внаслідок цього орендні
відносини з відповідачем не припинялись.
Скаржник, в такому разі, вважає правомірним нарахування
відповідачу заборгованості у визначеній позовом сумі та періоді.
Судова колегія розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши
пояснення та заперечення представника позивача в судовому
засіданні, дослідивши юридичну оцінку судами обставин справи та
повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування
ними норм матеріального та процесуального права прийшла до
висновку про відсутність правових підстав для задоволення
касаційної скарги.
Матеріалами справи, що було також предметом дослідження
попередніми судовими інстанціями, підтверджується наступне.
01.01.01 р. між АК “Харківобленерго” (орендодавець) та ПВП
“Харківенергоспецмонтаж” (орендар) був укладений договір оренди
№ 85.
Предметом оренди за цим договором був рухомий склад (механізми
та автомобілі), що визначався додатком № 1 до договору № 1 (а.с.
11 т.1).
Термін дії договору – до 31.12.09 р. Сторони погодили орендну
плату в розмірі 1659,26 грн. з оплатою її до 10 числа щомісячно
(попередня оплата).
Спірним періодом по орендній платі є травень 2002 –листопад 2004
року.
Сума заборгованості складає 5436,96 грн., в т.ч. 492,46 грн.
річних.
ПВП “Харківенергоспецремонт” належним чином свої договірні
зобов’язання щодо своєчасної сплати орендних платежів не
виконував, наслідком чого був лист АК “Харківобленерго” від
14.05.02 № 15-58/21 до цього підприємства з повідомленням про
дострокове розірвання договору оренди, що не суперечить змісту
ст. 269 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, діючої на момент вчинення
орендодавцем таких дій.
Суди визнали факт наявності такого листа та отримання його ПВП
“Харківенергоспецремонт” підтвердженим матеріалами справи.
Ці факти були також предметом дослідження при розгляді справи
№ 44/57-06і є преюдиційними для даної справи (а.с. 42, т.1).
Відповідно до змісту п. 3.5.1 п. 3 договору сторони встановили,
що у разі несплати орендної плати на протязі трьох місяців
договір може бути достроково розірваним орендодавцем.
Таким чином позивач (орендодавець) скористався своїм правом на
достроково розірвав спірний договір листом № 15-58/21 від
14.05.02.
Суди встановили, що зазначений лист відповідач отримав 15.05.02,
що зумовили розірвання договору № 85 від 01.01.01 з 15.05.02 р.
Отже в період, за який позивачем заявлена вимога про стягнення
орендної плати (травень 2002 –листопад 2004 р.) орендні
відносини між сторонами були припинені, що зумовлювало
відсутність правових підстав для стягнення орендної плати за цей
період.
Крім того відповідно до договору купівлі-продажу № 215 від
12.03.02 та додаткової угоди до нього № 1 від 01.06.02 АК
“Харківобленерго” (позивач) продало, а відповідач придбав у
власність автотракторну техніку за переліком, який відповідає
повному переліку орендованого майна за договором № 85.
Остання проплата за цим договором була здійснена 23.12.02, що у
відповідності з умовами договору зобов’язувало продавця передати
у власність покупця цю техніку на протязі 10 днів з моменту
останнього платежу.
Таким чином починаючи з 03.01.03 техніка, яка знаходилась в
орендні у відповідача перейшла йому у власність.
З урахуванням зазначеного суди правомірно прийшли до висновку
про безпідставність позовних вимог та відновили позивачу в
позові. Викладене також спростовує доводи касаційної скарги.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 15.08.06 у
справі № 53/43-06 без зміни.
Головуючий, суддя М.Черкащенко
С у д д і: В. Рибак
Н.Мележик