ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2007 р. № 46/50-06(11/332-04)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дерепи В.I. -головуючого, Грека Б.М., Стратієнко Л.В.,
за участю повноважних представників:
позивача
відповідача 3-ї особи
Товстик Л.М.,
розглянувши у відкритому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавчанка"
на рішення
від 5 вересня 2006р. господарського суду Харківської області
та постанову
від 14 листопада 2006р. Харківського апеляційного
господарського суду
у справі за позовом
Прокурора Ленінського району м.Харкова в інтересах держави в
особі Управління комунального майна та приватизації Харківської
міської ради
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Україночка", АКБ
"Укрсоцбанк" в особі Міжрайонного відділення АКБ СР "Укрсоцбанк"
м.Харків,
треті особи:
ТОВ "Полтавчанка"; СПД ОСОБА_1
про
визнання приватизації незаконною та про визнання договорів
купівлі-продажу оренди, кредитного договору, договору застави
недійсними
ВСТАНОВИВ:
У липні 2004 року прокурор Ленінського району м. Харкова
звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в
інтересах держави в особі Управління комунального майна та
приватизації Харківської міської ради, третя особа "Укрсоцбанк" до
ТОВ "Україночка" про визнання приватизації незаконною, та визнання
недійсними договорів купівлі-продажу, оренди, кредитного договору
та договору застави, посилаючись на те, що вказані угоди були
укладені з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, а
отже згідно ст. 49 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
є недійсними.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 6 вересня
2004 року про порушення провадження у справі в якості другого
відповідача залучено АКБ "Укрсоцбанк".
Ухвалами від 23.09.2004 та від 18.01.2005 до участі у справі
залучено в якості третіх осіб відповідно СПД ОСОБА_1 та ТОВ
"Полтавчанка".
Рішенням господарського суду Харківської області від 21
червня 2005 року в частині вимог про визнання незаконною
приватизації нежитлового приміщення, визнання недійсним кредитного
договору та договору застави, укладених між відповідачами
провадження у справі припинено.
В задоволенні позову в частині вимог про визнання недійсним
договору оренди та договору купівлі-продажу, укладених між
Представництвом ФДМУ в м. Харкові, правонаступником якого є
позивач, та першим відповідачем відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
2 вересня 2005 року зазначене рішення залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 12 січня
2006 року, вказані судові рішення попередніх інстанцій скасовані,
а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду України від 16 березня 2006р.
відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду
постанови Вищого господарського суду України від 12.01.2006.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 5 вересня
2006р. провадження у справі припинено на підставі п.1 ст.80 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
14 листопада 2006р. ухвалу місцевого господарського суду змінено,
шляхом доповнення мотивувальної частини п.6 ч.1 ст.80 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
У касаційній скарзі ТОВ "Полтавчанка" просить вказані судові
рішення скасувати, як прийняті з порушенням норм процесуального
права.
Відзиви на касаційну скаргу від сторін до суду не надходили.
Заслухавши пояснення представника ТзОВ "Полтавчанка",
перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній
фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування
господарськими судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень
норм процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга ТОВ
"Полтавчанка" підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, зокрема,
п.1 -спір не підлягає вирішенню в господарських судах України;
п.6 -підприємство чи організацію, які є сторонами ліквідовано.
Як вбачається з матеріалів справи підставою для припинення
провадження у справі згідно п.1 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
для
господарського суду Харківської області є наявність в матеріалах
справи довідки КП "Харківського МБТI" про те, що нежитлові
приміщення 1-го поверху НОМЕР_1 в літ. А-2 загальною площею 196, 3
кв.м по АДРЕСА_1 по праву власності зареєстровані за ОСОБА_2,
тобто фізичною особою.
Погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду в даній
справі апеляційна інстанція вважала необхідним доповнити
мотивувальну частину зазначеної ухвали п.6 вказаної статті ГПК
( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки на момент винесення ухвали 1-й відповідач
ТОВ "Україночка" вже було ліквідовано, що підтверджується витягом
з ЕДРПОУ (т.4 а.с.51).
Проте, з вказаними висновками господарських судів погодитись
не можна враховуючи наступне.
Згідно вимог ч.1 ст.80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
спір не
підлягає вирішенню в господарських судах, якщо за предметною
ознакою підвідомчий господарському суду, але одна із сторін не
може бути учасником господарського процесу.
Виходячи з характеру спірних правовідносин та враховуючи, що
суб'єктивний склад сторін у даній справі на час порушення судом
провадження у справі та розгляду її по суті спору відповідав
вимогам ст.1, 12, 21 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, з висновками судів
першої та апеляційної інстанцій про припинення провадження у
справі з підстав п.1 ч.1 ст.80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
погодитись
не можна, оскільки судами попередніх інстанцій не вирішувалось
питання про залучення фізичної особи, власника спірного
приміщення бути учасником господарського процесу.
Не можна погодитись, також, з висновками апеляційної
інстанції про доповнення мотивувальної частини ухвали місцевого
господарського суду п.6 ч.1 ст.80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
про
припинення провадження у справі з підстав ліквідації 1-го
відповідача у справі.
Приймаючи ухвалу, суд апеляційної інстанції не зважив на те,
що відповідно до приписів ст.23 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожний з
відповідачів щодо іншої сторони виступає в судовому процесі
самостійно, а відтак інші відповідачі у справі -АКБ "Укрсоцбанк"
користуються всіма правами та обов'язками сторони у даній справі,
а отже, безпідставно послався на п.6 ст. 80 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
та припинив провадження
у справі
Водночас, за змістом п.6 ст. 80 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
припинення провадження у справі з цієї
підстави відбувається, якщо ліквідовано одну із сторін у справі -
позивача або відповідача, внаслідок чого вказана сторона втрачає
процесуальну правоздатність, вибуває із господарського процесу і
можливість її заміни виключається.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що ухвали господарських
судів попередніх інстанцій, як прийняті з порушенням норм
процесуального права, підлягають скасуванню, а справа
направляється до місцевого господарського суду для розгляду по
суті спору.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-10, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
14 листопада 2006 року та ухвалу господарського суду Харківської
області від 5 вересня 2006 року скасувати, частково задовольнивши
касаційну скаргу.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду
Харківської області в іншому складі суду.
Головуючий, суддя В.Дерепа
Судді Б.Грек
Л.Стратієнко