ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.02.2007 Справа N 44/574-А-38/257
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Добролюбової Т.В.
суддів Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.
за участю представників сторін
позивача Клевцов В.В., дов?рен?сть в?д
10.01.07;
відповідача Титикало Р.С., дов?рен?сть в?д
10.01.07
Ражев А.В., дов?рен?сть в?д
05.12.06 № 2/6662
третіх осіб не з'явилися
розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну Державної акц?онерної компан?ї
скаргу "Укрресурси"
на постанову Київського апеляційного
господарського суду
від 14.11.2006 року
у справі № 44/574А-38/357
за позовом Державної акціонерної компанії
“Укрресурси“
До Державного комітету України з
державного матеріального резерву
треті особи Акціонерне товариство
“Новокраматорський машинобудівний
завод“
Товариство з обмеженою
відповідальністю “Твін“
Про визнання недійсними додаткових угод
Доповідач: Гоголь Т. Г
Державна акціонерна компанія “Укрресурси” звернулася до
господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного
комітету України з державного матеріального резерву про визнання
недійсними додаткових угод-специфікацій № 104/ДОП-1.від
14.10.2002 та № 104 від 01.10.2003 до агентського договору № 43
від 16.05.2002 року. Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що
зазначені додаткові угоди-специфікації укладено з порушенням
норм пунктів 3,6 статті 12 Закону України “Про державний
матеріальний резерв” ( 51/97-ВР ) (51/97-ВР)
, пункту 17 “Порядку
формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними
цінностями державного резерву”, затв. Постановою Кабінету
Міністрів України № 1129 від 08.10.1997, ( 1129-97-п ) (1129-97-п)
пункту 20
“Порядку організації проведення конкурсу на право постачання і
відпуску матеріальних цінностей державного резерву, в тому числі
мобілізаційного”, затв. наказом Держкомрезерву України № 86 від
18.06.1998 року ( z0433-98 ) (z0433-98)
.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.01.2006 року до
участі у справі в якості третіх осіб залучено Акціонерне
товариство “Новокраматорський машинобудівний завод” та
Товариство з обмеженою відповідальністю “Твін”.
Господарський суд міста Києва рішенням від 24.05.2006 року
(суддя Власов Ю.Л.) в задоволенні позову відмовив повністю.
Рішення вмотивоване тим, що додаткові-угоди специфікації,
укладені на підставі чинного рішення конкурсної комісії не
можуть суперечити пункту 17 “Порядку формування, розміщення та
проведення операцій з матеріальними цінностями державного
резерву”, ( 1129-97-п ) (1129-97-п)
пункту 20 “Порядку організації
проведення конкурсу на право постачання і відпуску матеріальних
цінностей державного резерву, в тому числі мобілізаційного”,
( z0433-98 ) (z0433-98)
які регулюють зовсім інші суспільні відносини.
Окрім того, вказані норми та суспільні відносини, якими ними
регулюються не зачіпають прав та інтересів позивача, який лише
виконував функції уповноваженої відповідачем особи по вчиненню
на підставі договору дій від свого імені або від імені
відповідача, направлених на реалізацію матеріальних цінностей
державного, в тому числі мобілізаційного резерву.
Київський апеляційний господарський суд постановою від
14.11.2006 року (судді Андрієнко В.В., Студенець В.І., Малетич
М.М.) рішення господарського суду міста Києва залишив без змін.
Державна акціонерна компанія “Укрресурси” звернулася до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
скасувати рішення господарського суду міста Києва від 24.05.2006
року та постанову Київського апеляційного господарського суду
від 14.11.2006 року посилаючись на те, що господарські суди
попередніх інстанцій не в повному обсязі з'ясували обставини, що
мають значення для справи та на порушення ними норм
матеріального та процесуального права. Скаржник звертає увагу на
те, що додаткова угода-специфікація № 104/ДОП-1 від 14.10.2002
була укладена до проведення конкурсу (протокол № 233 від
01.10.2003), що прямо суперечить пунктам 3, 6 статті 12 Закону
України “Про державний матеріальний резерв” ( 51/97-ВР ) (51/97-ВР)
,
пунктам 2.2.2 Договору, а тому, відповідно до статті 48
Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
вона є недійсною. Оскільки
суд, на думку скаржника, безпідставно не врахував зазначене, він
прийшов до помилкового висновку, що додаткова угода-специфікація
№ 104 від 01.10.2003 була підписана замість додаткової
угоди-специфікації 104/ДОІ1-1 від 14.10.2002, яка була змінена
та втратила чинність, а тому відповідно вона не може бути
визнаною недійсною. Такий висновок судів, на думку скаржника, не
базується на нормах чинного законодавства України.
Державний комітет України з державного матеріального резерву,
Акціонерне товариство “Новокраматорський машинобудівний завод”,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Твін” не скористалися
своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г. та пояснення присутніх в
судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет повноти їх встановлення в рішенні
господарського суду міста Києва та постанові Київського
апеляційного господарського суду у даній справі, правильності
застосування норм матеріального та процесуального права, Вищий
господарський суд України вважає, що касаційна скарга
задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи в касаційному порядку
судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених
фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування
судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і
процесуального права. Касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи
іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази.
Господарськими судами попередніх інстанцій під час розгляду
справи встановлено, що між Державним комітетом України з
державного матеріального резерву (Комітет) та Державною
акціонерною компанією “Укрресурси” (Компанія) укладений
агентський договір № 43 від 16.05.2002 року, за умовами якого
Компанія приймає на себе зобов'язання вчинити за дорученням та в
інтересах Комітету юридичні та інші дії від свого імені або від
імені Комітету, направлені на реалізацію матеріальних цінностей
державного, у тому числі і мобілізаційного, резерву. Строк дії
договору з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 24,
встановлений до 31.12.2003 року. За умовами підпункту 2.2.2
пункту 2.2 договору Комітет зобов'язаний протягом 5 робочих днів
з дати проведення Компанією конкурсу укладати з останньою
додаткові угоди-специфікації до договору, в яких визначається
перелік матеріальних цінностей, щодо яких відбувся конкурс,
стартова ціна та ціна реалізації, перелік підприємств системи
держрезерву або відповідальних зберігачів матеріальних
цінностей. Підпунктом 2.2.3 сторони агентського договору
передбачили, що Комітет протягом 5 днів з дня отримання коштів
від Компанії за продані матеріальні цінності зобов'язаний
видавати відповідні наряди на відпуск з державного резерву цих
матеріальних цінностей. 14.10.2002 року сторонами агентського
договору укладена додаткова угода специфікація № 104/ДОП-1, в
якій наведений перелік товару, що виставлявся на продаж (лот).
На виконання агентського договору Компанією був проведений
відповідний конкурс, результати якого оформлені протоколом № 233
від 01.10.2003 року засідання конкурсної комісії щодо реалізації
розброньованих товарно-матеріальних цінностей мобілізаційного
резерву згідно з дорученням Держкомрезерву України. За рішенням
конкурсної комісії переможцем за лотом “Кольоровий метал”, що
знаходився на відповідальному зберіганні у Акціонерного
товариства “Новокраматорський машинобудівний завод”, визнане
Товариство з обмеженою відповідальністю “Твін”. Поряд з цим
01.10.2003 року відповідно до пункту 3.2 агентського договору
між сторонами укладена додаткова угода специфікація № 104, в
якій наведений перелік матеріальних цінностей, щодо яких
відбувся конкурс, стартова ціна та ціна реалізації, а також
зазначено підприємство –відповідальний зберігач: Акціонерне
товариство “Новокраматорський машинобудівний завод”.
За результатами конкурсу Компанією з Товариство з обмеженою
відповідальністю “Твін” 09.10.2003 року укладений договір
купівлі –продажу матеріальних цінностей. Придбаний товар
товариство – покупець повністю оплатило, перерахувавши на
рахунок Компанії грошові кошти в сумі 2773845 грн., після чого
Комітет видав наряди на відпуск Компанії матеріальних цінностей.
Оцінюючи додаткові угоди від 14.10.2002 року та від 01.10.2003
року, суди дійшли висновку, що з укладенням сторонами
агентського договору а також додаткової угоди специфікації № 104
від 01.10.2003 року, додаткова угода-специфікація № 104/ДОП-1
втратила свою чинність.
Разом з тим, господарськими судами встановлено, що Державною
акціонерною компанією “Укрресурси”, в порушення умов агентського
договору кошти за проданий за конкурсом товар Держматрезерву
вповні не перераховані, що підтверджується рішеннями
господарського суду м. Києва у справі № 10/319-42/397.
Зважаючи на час укладення спірних угод, суди попередніх
інстанцій до спірних правовідносин застосовували чинні на той
період норми законодавства, зокрема, норми Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
(в редакції 1963 року), з чим погоджується і
касаційна інстанція.
Відповідно до статті 48 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
(в
редакції 1963 року) недійсною визнається угода, яка не
відповідає вимогам закону.
При цьому під невідповідністю вимогам закону слід розуміти
невідповідність угоди не лише закону, а й іншим нормативним
актам, виданим органами державної влади та органами управління в
межах їх компетенції.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги про визнання недійсними
вищевказаних додаткових угод-специфікацій, Державна акціонерна
компанія “Укрресурси” послалася на порушенням норм пунктів 3,6
статті 12 Закону України “Про державний матеріальний резерв”
( 51/97-ВР ) (51/97-ВР)
, пункту 17 “Порядку формування, розміщення та
проведення операцій з матеріальними цінностями державного
резерву”, затв. Постановою Кабінету Міністрів України № 1129 від
08.10.1997, ( 1129-97-п ) (1129-97-п)
пункту 20 “Порядку організації
проведення конкурсу на право постачання і відпуску матеріальних
цінностей державного резерву, в тому числі мобілізаційного”,
затв. наказом Держкомрезерву України № 86 від 18.06.1998 року
( z0433-98 ) (z0433-98)
.
За правилами пунктів 3, 6 статті 12 Закону України “Про
державний матеріальний резерв” ( 51/97-ВР ) (51/97-ВР)
реалізація
матеріальних цінностей з державного резерву, у тому числі і тих,
що підлягають розбронюванню, здійснюється на конкурсних засадах
у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 17 Порядку формування, розміщення та проведення операцій
з матеріальними цінностями державного резерву, затвердженого
Постановою Кабінету Міністрів України від 8.10.1997 р. N 1129,
( 1129-97-п ) (1129-97-п)
встановлено, що відпуск матеріальних цінностей із
державного резерву у порядку розбронювання здійснюється у разі,
коли ці цінності виключаються з номенклатури продукції
державного резерву, їх рівні накопичення перевищують
затверджені, а також у зв'язку із закінченням терміну зберігання
та недоцільністю подальшого зберігання на окремих пунктах
відповідального зберігання, неможливістю (складнощами)
проведення їх освіження, перевезення тощо.
Розбронювання матеріальних цінностей з державного резерву
здійснюється згідно з актами Кабінету Міністрів України за
поданням Мінекономіки, які опрацьовуються і погоджуються з
Держкомрезервом, Мінфіном, іншими центральними і місцевими
органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки
Крим на підставі їх звернень.
У разі реалізації розброньованих матеріальних цінностей із
державного резерву суб'єктам господарської діяльності перевага
надається відповідальним зберігачам цих цінностей.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що
перераховані у спірних угодах специфікаціях матеріальні цінності
мобілізаційного резерву, які зберігалися у Акціонерного
товариства “Новокраматорський машинобудівний завод”,
розброньовані розпорядженням Кабінету Міністрів України № 500
від 06.08.2003 року, про що зберігач був повідомлений листом
Міністерства промислової політики України, в якому зазначалося,
що для вирішення питання придбання вказаних матеріальних
цінностей необхідно звернутися до Дежкомрезерву. Акціонерне
товариство “Новокраматорський машинобудівний завод” не надало
доказів звернення до Дежкомрезерву з даного приводу, натомість
пояснивши суду про відсутність потреби у закупівлі
розброньованих матеріальних цінностей.
Стосовно посилання позивача на порушення норм “Порядку
організації проведення конкурсу на право постачання і відпуску
матеріальних цінностей державного резерву, в тому числі
мобілізаційного”, затв. наказом Держкомрезерву України № 86 від
18.06.1998 року, ( z0433-98 ) (z0433-98)
господарські суди відзначили (з
чим погоджується суд касаційної інстанції), що цей нормативний
акт регулює саме порядок проведення конкурсу, а результати
проведеного конкурсу, у тому числі і рішення конкурсної комісії,
позивачем не оскаржувалися, що також встановлено судами
попередніх інстанцій.
Таким чином, господарські суди, враховуючи встановлені обставини
справи щодо укладення спірних угод специфікацій, дослідивши
спірні угоди на предмет їх відповідності нормам законодавства,
чинного на час їх укладення, дійшли правомірного та
обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення
позову.
Оскільки фактичні обставини справи встановлені господарськими
судами на основі повного і об'єктивного дослідження поданих
доказів, зроблені висновки відповідають цим обставинам і їм
надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм
матеріального і процесуального права, підстави для скасування
прийнятих у справі рішень відсутні, а доводи касаційної скарги
визнаються не переконливими.
З огляду на зазначене, керуючись статтями 108, 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду міста Києва від 24.05.2006 року та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
14.11.2006 року у справі № 44/574А -38/257 залишити без змін.
Касаційну скаргу Державної акціонерної компанії “Укрресурси”
залишити без задоволення.
Головуючий суддя Т. Добролюбова
Судді Т.Гоголь
Л.Продаєвич